Христина Манюк
Наук. кер. – доц. Боднарук О.О.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО МІСЦЯ МЕНЕДЖЕРА
Від того, яким чином організоване робоче місце, багато в чому залежить ефективність праці керівників усіх категорій незалежно від тієї посади, яку вони займають. Завдання раціональної організації робочих місць керівників включає в себе не тільки обладнання його усім необхідним відповідно до змісту та характеру роботи, яка виконується, але й раціональне його розміщення, створення комфортних умов праці.
Актуальність теми. Менеджер належить до провідної ланки системи управління. Він відповідає за роботу конкретного підрозділу чи організації в цілому, має у своєму підпорядкуванні колектив працівників, наділений певними правами і повноваженнями. Він вибирає оптимальні варіанти управлінських рішень і органі¬зує їх виконання. Результати роботи менеджера залежать не тільки від діяльності очолюваного ним колективу, апарату управління, а також і від організації власної праці.
Питання організації робочого місця менеджера як організатора роботи установи досліджували такі вчені, як Балабанова Л. В., Сардак О. В., Виноградський М. Д., Виноградська А. М., Шканова О. М., Чайка Г.Л., Поршнева А.Г., Крушельницька О.В. Мельничук Д.П., Скібіцька Л.І. та ін.
Мета дослідження полягає в розкритті змісту вимог до організації робочого місця менеджера.
Серед заходів, що забезпечують ефективність праці в сфері управління, важлива роль відводиться раціоналізації робочих місць і створенню сприятливих умов праці. Від них залежить працездатність персоналу і продуктивність праці, ступінь використання духовного потенціалу, збереження здоров'я і тривалості життя працівників управлінської ланки.
Робоче місце менеджера має відповідати економічним, технічним, санітарно – гігієнічним нормам, які спрямовані на встановлення безпечних для життя та здоров’я умов його праці. Будь – яка невідповідність робить розумову працю складною, продуктивність праці низькою, а менеджер швидко втомлюється і не відчуває задоволення від праці [1 с. 190-191].
Робоче місце поділяється на робочу (оперативну) зону і допоміжний простір. Робоча зона - це ділянка тримірного простору, обмежена зоною досяжності у горизонтальній та вертикальній площинах з урахуванням повороту робітника на 180° та переміщення його вправо і вліво на один-три кроки. У цій зоні розміщуються знаряддя праці, які постійно використовуються у роботі. Окрема площа складає допоміжну зону, де розташовуються предмети, які використовуються рідше. Простір, обмежений уявною дугою, окресленою кінчиками пальців повністю витягнутої руки при її обертанні у плечовому суглобі, називається зоною максимальної досяжності в горизонтальній та вертикальній площинах відповідно.
Зони досяжності визначаються для різних фіксованих робочих положень (сидячи, стоячи) і поз. При їх визначенні треба орієнтуватися на людину середнього зросту в одязі та взутті. Розташування основного та допоміжного обладнання має забезпечувати вільний доступ до зон, що потребують профілактичного огляду та ремонту, а також зручне та безпечне переміщення людей.
Планування робочого місця має забезпечувати добрі умови огляду, що виключає велике зорове навантаження. Кут миттєвого зору в робочій зоні складає 18°, кут ефективного бачення в робочій зоні - 30°, кут зони огляду при фіксованому положенні голови по горизонталі складає 120° (за рахунок бокового зору), по вертикалі - 86° (39° - угору та 47° - униз). При обертанні голови кут зони огляду складає по горизонталі 120°, по вертикалі - 125-135°. Слід мати на увазі, що поворот голови, який не викликає надмірних навантажень, складає 30-40° і що рух очей швидший і менш стомлюючий, а розміри і пропорції предметів оцінюються точніше у горизонтальній, ніж у вертикальній площинах. Слід враховувати також, що межі сприйняття окремих кольорів різні: жовтий колір розрізняється у межах 120° по горизонталі та 95° по вертикалі, синій - відповідно, у межах 100° і 80°, червоний і зелений - 60° і 40°[2].
Робоче місце менеджера має відповідати певним вимогам: площа робочого місця повинна відповідати санітарним нормам; меблі в кабінеті або іншому службовому приміщенні слід розміщувати з урахуванням взаємозв’язків менеджера з підлеглими та послідовності робіт, що виконуються; меблі, обладнання робочого місця, кількість і номенклатура знарядь праці повинні відповідати змісту і особливостям виконуваної роботи (наприклад, прийом відвідувачів, проведення нарад, аналіз і обговорення графічних матеріалів, індивідуальна творча робота).
Для кабінету використовують кімнати з природним освітленням прямокутної форми з співвідношенням сторін 1 : 1, 3 або 1 : 1, 5 і гранично 1:2. Квадратні приміщення менш зручні для розміщення кабінету. Мінімальна висота кімнат - 3,25, ширина - 3 м. Площа кабінету повинна коливатися від 12 до 40 м2. Щодо колірної гармонії. Найбільш сприятливі для нервової системи світлі, пастельні тони - зеленувато-блакитний, ясно-сірий, та золотавий. Колір стін, меблів та інших предметів залежить і від освітлення приміщення. Крім того, світлі кольори помітно змінюються залежно від типу світильника. Так, при лампах розжарення всі ясно-сині тони стають сірими, фіолетові - червонясто-коричневими, темно-сині – бруднокоричневими. При використанні ламп денного світла червоні предмети здаватимуться фіолетовими, жовтогарячі-коричневими, а жовті – зеленими [3, с. 133-134].
Для адміністративно-офісних приміщень встановлені норми площі на одного робітника в розмірі 3,25-5 м2 (в деяких випадках до 6 м2).
При проектуванні службових приміщень слід мати на увазі, що раціональною є прямокутна форма кімнат зі співвідношенням сторін 1:1,5 (максимум 1:2), мінімальна висота стелі - 3,25 м, ширина - 2,5 м.
При двобічному освітленні глибина приміщень не повинна перевищувати 15 м, при однобічному 6-7 м. Вікно не повинно знаходитися у полі зору людини, тому столи треба розміщувати перпендикулярно до нього [2].
Отже, плануючи робочу зону менеджера, слід дотримуватися таких рекомендацій:
• письмовий стіл слід розташовувати перпендикулярно до вікна;
• вхідні двері повинні бути в полі зору менеджера;
• бажано, щоб вікно було зліва;
• письмовий стіл і крісла повинні бути віддалені від джерела тепла;
• меблі, здебільшого, за спиною керівника не розмішують, але винятком можуть бути екран, демонстраційна дошка та ін.;
• якщо в одному кабінеті два робочих місця, то прохід між ними має бути не меншим 100-120 см;
• якщо відчинені одна шафа, тумба, бокс чи ящик стола, вони не повинні перешкоджати доступу до інших шаф, боксів;
• робоче крісло, письмовий стіл і приставний стіл-приставку слід розмістити так, щоб не встаючи можна було дістати якомога більше предметів [3, с. 136].
Розрізняють зовнішнє і внутрішнє планування робочих місць. Внутрішнє планування розподіляється на дві зони: зону праці (безпосередньо робоче місце) і зону підходу (стелажі, шухляди, шафи тощо). Зовнішнє планування - розміщення робочого місця відносно інших робочих місць – визначається кількістю обладнання та характером виконуваних робіт. Крім того, до комплектації робочого місця входять предмети догляду за ним, засоби індивідуального захисту.
Основні вимоги до раціонального зовнішнього планування:
• забезпечення мінімальних траєкторій переміщення предметів праці у вертикальній і горизонтальній площинах;
• скорочення зайвих трудових рухів;
• зменшення до мінімуму кількості нахилів і поворотів корпуса працівника; ощадливе використання офісної площі.
Набір службових меблів для працівників апарату управління містить:
• робочий стіл (звичайний чи спеціалізований);
• допоміжні столи і тумбочки для зберігання довідкового матеріалу, установки принтера, сканера, телефонів, картотеки, факсу тощо;
• робоче крісло чи стілець;
• шафа звичайного типу і спеціальні (для документації, креслень, дискет та дисків електронного архіву), полиці, стелажі тощо.
У процесі виконання своєї роботи менеджер використовує: ручки, олівці, калькулятори, комп’ютер, телефон, факс, модем, диктофон, конторські книги, стандартні бланки, різні графіки, диспетчерські дошки тощо. Зручні, прості й практичні засоби оргтехніки - важлива умова підвищення якості його роботи [2]. Гігієнічні норми умов праці забезпечуються підтриманням чистоти, вологості повітря в межах 40-60 % і температури приміщень 18-24°С. Робочі кімнати повинні бути обладнані проточною та витяжною вентиляцією. Протягом робочого дня службові приміщення повинні систематично провітрюватися, особливо кімнати, де працює кілька людей. Вимогою елементарної культури є дотримання в приміщеннях чистоти. Таким чином, на нашу думку, важливим елементом організації праці менеджерів на підприємстві є вдосконалення планування, організації і обслуговування робочих місць з метою створення на кожному з них необхідних умов для високопродуктивної праці. А також дотримання економічних, технічних, санітарно – гігієнічних норм, які спрямовані на встановлення безпечних для життя та нешкілдивих для здоров’я умов праці менеджерів.
Список використаних джерел:
1. Чайка Г. Л. Організація праці менеджера : Навчальний посібник : [Текст] / Г. Л. Чайка, передмова Г. О. Шепелюк. - К. : Знання, 2007. - 420 с.
2. Скібіцька Л. І. Організація праці менеджера [Текст] / Л. І. Скібіцька. - К. : Центр учбової літератури, 2010. – 360 с.
3. Балабанова Л. В. Організація праці менеджера : Навчальний посібник : [Текст] / Л.В. Балабанова, О.В. Сардак. - Київ. ВД «Професіонал», 2004 – 304 с.
