Христина Манюк
5 курс, спец. «Менеджмент», д.ф.н.
Наук. кер. – Галушка Є.О.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ
Туризм відноситься до високоприбуткових галузей інвестування капіталу, володіє значним експортним потенціалом і може надавати конкурентоспроможні туристичні послуги, що вважається найважливішим аргументом в умовах спаду виробництва, зменшення продуктивності праці, скорочення кількості робочих місць та зростання дефіциту бюджету.
Дослідженням сучасного стану туристичної галузі займається ряд вітчизняних та зарубіжних вчених як в Україні так і в світі: зарубіжні – Г.Харріс, А.Аслан, М.Ставенга, Е. Пузакова, Д. Люнберг, Т.Пауерз, К. Кац, В. Честнікова, Г.Долматов, Ю. Волков, А.Алесандрова та інші, вітчизняні – О.Любінцева, І.Школа, В. Кифяк А. Виноградська, В.Федорченко, В.Кравців та ін. Останні вказують на неналежний розвиток туристичної індустрії в зв’язку з загальним депресивним станом економіки України, зниженням, споживчого попиту на туристичні послуги, недостатнім розвитком туристичної та суміжної інфраструктури, низьким рівнем обслуговування, невеликим асортиментом пропонованих послуг та іншими проблемами, розв’язання яких потребує проведення скоординованої політики на загальнодержавному та регіональному рівнях. Потрібно здійснювати активну діяльність по відновленню та збереженню природних комплексів, що неможливо без належного її фінансування. Критичність розв’язання проблеми пошуку інвестиційних ресурсів та раціонального їх поєднання для фінансування проектів з розвитку та удосконалення туристичної інфраструктури в Україні обумовлює актуальність даної роботи.
Інвестиційний клімат держави відіграє вирішальну роль у процесі формування ринкових відносин в туристичній галузі України. Саме державне регулювання туристичної галузі передбачає створення механізму кредитування, розвиток мережі спеціалізованих фінансово-кредитних та інвестиційних фондів, оптимізацію податкової політики та ціноутворення. Фінансування туристичної галузі в ринкових умовах необхідно забезпечувати за рахунок використання різних джерел: коштів державного та регіонального бюджету, внутрішніх кредитних ресурсів держави, кредитів банків, коштів іноземних інвесторів, власних коштів суб’єктів підприємницької діяльності [1].
Найважливішим пріоритетом внутрішньої інвестиційної політики України на сьогодні є створення привабливого інвестиційного клімату, розробка нових турів, які повинні ураховувати етнокультурні, геополітичні, екологічні чинники туристичних районів. Інвестиційний капітал повинен стимулювати розвиток внутрішнього туристичного ринку на основі технологічного прогресу, інноваційної орієнтації, створення конкурентоспроможної продукції та сприяння розвитку малого бізнесу. Для цього необхідно розв'язати такі основні завдання: забезпечити високий темп економічного розвитку рекреаційно-туристичної сфери шляхом здійснення ефективної інвестиційної діяльності та розширення її обсягів; забезпечити мінімізацію інвестиційних ризиків; забезпечити фінансову стабільність і платоспроможність суб'єктів господарювання у процесі реалізації інвестиційних програм; визначити можливі варіанти прискорення реалізації інвестиційних програм [4, с. 5].
Для формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні слід приділити значну увагу розвитку санаторно-курортної бази, соціально-економічної інфраструктури та комунального господарства. Не менш важливе значення має формування висококваліфікованого кадрового потенціалу. За умови ефективної інвестиційної політики з боку держави та органів місцевого самоврядування можна залучити більше вітчизняних та іноземних інвесторів для реалізації пріоритетних інвестиційних проектів, що сприятиме розвитку туристичного бізнесу та підняттю на вищий рівень якості обслуговування туристів.
Для прикладу, в Туреччині розвитку туристичного бізнесу сприяли державні кредити, низькі ціни на земельні ділянки, податкові пільги а також стимулювання приватних капіталовкладень. Держава створила умови для припливу додаткових інвестицій, що дозволили розвинути інфраструктуру, поліпшити сервіс, розширити мережу готелів тощо.
У січні 2009 року в туристичному секторі Туреччини започатковано 10 нових інвестиційних проектів загальною вартістю в 119,5 млн. лір. З цієї суми близько 84,3 млн. лір пішло на будівництво 7 нових готелів. З яких – 3 реалізовані в Анкарі, 2 в Анталії і по одному проекту в Стамбулі та області Мула [3].
Для зовнішнього інвестора важливим є стабільність, незмінність комплексність, чіткість та несуперечливість інвестиційного законодавства. В Україні доречно прийняти єдиний нормативно-правовий акт, що регулював би допуск іноземного капіталу в національну економіку. Основними перешкодами на шляху залучення іноземного капіталу виступають: недосконалість ринкового механізму, нестабільність політичної ситуації, відсутність сприятливого інвестиційного клімату, низький рівень професійної кваліфікації підприємців, відсутність зацікавлених партнерів та механізму їх пошуку, нестача привабливих інвестиційних проектів, неефективна податкова система, відсутність дієвої системи страхування інвестицій, високий рівень інфляції тощо [4, с.13].
Залучення коштів населення у банківську систему шляхом запровадження механізмів державних позик і гарантування банківських вкладів виступає пріоритетним напрямом формування інвестиційних ресурсів у промислово розвинутих країнах. Заощадження населення, які конвертуються у реальні інвестиції, є основним джерелом фінансування інвестиційних програм та проектів, спрямованих на вирішення проблем туристичного ринку. В Україні практично відсутній механізм конвертації заощаджень в інвестиції, хоча показник норми заощаджень в країні становить 23-27 % ВВП і загалом відповідає світовому рівню [5, с. 92]. Тому необхідно проводити політику зменшення дисбалансу між обсягами заощаджень та часткою інвестицій в основний капітал, що є важливим завданням інвестиційної політики для залучення інвестицій в туристичну галузь країни.
Таким чином, проблема покращення інвестиційного клімату в галузі туризму є нагальною. Покращити інвестиційний клімат можливо за рахунок різноманітних заходів, зокрема шляхом забезпечення чіткого правового поля інвестиційної діяльності, макроекономічної та політичної стабільності, запровадження податкових та митних пільг, бюджетного стимулювання розвитку туризму подолання бюрократичних бар'єрів, корупції, забезпечення правового захисту інвестицій, гарантування рівних умов діяльності зарубіжних та внутрішніх інвесторів, не допускаючи їх дискримінації.
Список використаних джерел:
1. Музиченко А.С. Інвестиційна діяльність в Україні [Текст]: Навчальний посібник / А.С. Музиченко. – Київ : 2005. - 406 с.
2. Гавран В.Я. Управління інвестиційною діяльністю в рекреаційно-туристичній сфері [Текст]: Автореферат / В.Я. Гавраш – Львів: 2002. - 20 с.
3. Крылов Д. Путеводители с Дмитрием Крыловым [Текст] / Д. Крылов. В. Шанин – Турция: – Из-во «ЭКСМО» ЗАО, 2010. – 368 с.
4. Струніна В. Шляхи поліпшення інвестиційного клімату в Україні : [Текст] / В. Струніна // Економіка України. 2001. № 9. – С. 11–16.
5. Гальчинський В.М. Стратегія економічного та соціального розвитку України (2004 -2015 роки) [Текст]: Підручник / В.М. Гальчинський, В.М. Геєць, - К. : Кондор, 2004. – 416 с.
