3 курс, спец. “Фінанси”, д. ф. н. Наук. кер. – Олійнич С. І. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
Основні методи прогнозування попиту на товари підприємства
Ефективне функціонування підприємства базується на його адаптованості до умов ринку, кон’юнктури, величини попиту та сегменту покупців на яких орієнтована діяльність підприємства. Всі рішення на підприємстві, що носять виробничий, фінансовий, інвестиційний та соціальний характер приймаються залежно від стану ринку та прогнозу щодо формування попиту на ньому. Прогнозування попиту передбачає всебічне вивчення смаків споживача, диференціацію структури потреб споживачів, виявлення незадоволених потреб, аналіз переваг тих чи інших товарів. Не втрачає своєї актуальності прогнозування та визначення попиту і сьогодні, адже виступає найбільш ефективним інструментом для отримання зворотного зв’язку з ринком [4]. Дослідженням попиту завжди приділялась значна увага науковців та практиків, зокрема Л. Вальрас, Е. Енгель – автори першого класичного підходу ,побудованого на теорії ринкової рівноваги, А. Маршалл – павутино-подібна модель ринку, К. Ерроу побудував свою концепцію на теорії корисності, Є.С. Слуцький, В. М. Данич, Л. Н. Сергеєва методи експериментальної економіки Метою нашого дослідження є визначення та прогнозування попиту на підприємстві, з використанням сучасних підходів та методів моделювання, на прикладі молокопереробного підприємства Городенківський «Сирзавод». Городенківський «Сирзавод» - одне з найбільших молокопереробних підприємств в Івано-Франківській області. Під впливом кризи спостерігається зниження попиту на продукцію та товарообороту, яке призводить, звичайно, і до фінансових проблем. Саме тому керівництвом підприємства було прийнято рішення щодо запровадження радикальних заходів, а саме дослідження поведінки постійних та потенційних споживачів. Багато зусиль було докладено різними вченими щоб зрозуміти які механізми закономірності лежать в основі його поведінки на ринку [1]. Адже саме поведінка споживача визначає формування попиту на ринку, та дозволяє спрогнозувати майбутній попит. Одним з методів прогнозування попиту є концепція за якою, в першому випадку ринок поділяють на певні географічні зони, у другому — за видами товарів певної галузі, обсягами продажу товарів конкретної фірми, з конкретною назвою товару тощо. Підприємство може здійснити короткострокове прогнозування попиту на певний товар для того, щоб отримати дані про обсяги закупівлі сировини, спланувати виробництво, скласти графік фінансування. Вона може спрогнозувати регіональний попит на основний вид своєї продукції на перспективу з метою обґрунтування рішення щодо можливого розширення ринку . Інша концепція прогнозування попиту на товари підприємства поділяється на дві групи: - економіко-математичні методи прогнозування, що базуються на об’єктивних оцінках визначення. - евристичні методи припускають, що підходи, використовувані для формування прогнозу, не викладені в явній формі і невіддільні від імені, що робить прогноз, при розробці якого домінують інтуїція, колишній досвід, творчість і уява. До даної категорії методів відносяться методи соціологічних досліджень і експертні методи. При чому опитувані, даючи свої оцінки, можуть висловлювати свої судження, які базуються на інтуїції, так і використовуючи визначені причинно-наслідкові зв'язки, дані статистики і розрахунків. Серед них ми вибираємо ті методи, які підходять для визначення попиту на товари підприємства. Попит на товари фірми, як і ринковий попит, має функціональну природу. На нього впливають такі самі чинники, що й на загальний попит; крім того, він залежить від чинників, що визначають частку товарів фірми в загальному обсязі продажу товарів на цьому ринку. На ринку покупців, коли діє конкуренція і не обмежується боротьба за певний сегмент ринку, частка товарів фірми в загальному обсязі продажу їх на ринку практично пропорційна ринковому попиту [2.]. Для підприємства Городенківський «Сирзавод» доцільно використовувати як евристичні методи, так і економіко-математичні. За їх допомогою, методом експертних оцінок визначається вид продукції якій віддають перевагу споживачі, їхні смаки, цінові показники у перевагах покупців, тощо. За даними держкомстату України в останні роки споживання молока та молочних продуктів зменшилося на 39%, у той час коли збільшується споживання «повільних» вуглеводів, тобто – картоплі, макаронів, борошняних виробів. Звертаючи на це увагу, можна внести пропозиції наступного характеру: - випустити молокопродукти, що доповнюватимуть вищезгадані «повільні вуглеводи». Це можуть бути і різноманітні молочні соуси,сирки і т.д. що будуть диференційовані як по смакових так і по цінових вподобаннях споживачів; - розгорнути рекламну кампанію націлену на наголошенні корисності молока та молокопродуктів; - провести економіко-математичне прогнозування попиту, для визначення кількості продукції що має виготовлятися. Функціональний споживчий попит на продукти харчування визначається, перш за все, доходами населення і цінами на продукти. В нашому підході на макро рівні ми прийняли наближенням доходів населення показник ВВП, який на рівні регіонів прийнято рахувати з 2004 року як валовий регіональний продукт (ВРП) замість валової доданої вартості (ВДВ) раніше. У прийнятій моделі Україна і відповідно регіони розглядаються як закрита економіка, тобто внутрішні ціни на основні продукти харчування не підлягають впливу світових ринків. Враховуючи наведені закономірності функцію сукупного попиту на молокопродукти у вигляді економетричної моделі, розробленої М.М. Одинцовим, кандидатом економічних наук, доцентом Черкаського державного технологічного університету, можна подати у наступному вигляді [2]:
де, Di - сукупний попит на i-й продукт харчування; di - попит i-го продукту харчування на душу населення; N – чисельність населення; GDPI – індекс ВРП; βj - еластичність попиту i-го виду продукції в залежності від індексу ВРП; εi,j - еластичність попиту на продукцію i-го виду по ціні продукції j-го виду; Pi - закупівельна ціна на i-й вид продукції; Ii - індекс споживчих цін; αi - константа рівняння. Для проведення прогнозних розрахунків по наведеній моделі використовувалися звітні дані Держкомстату в Івано-Франківській області, прогнозні оцінки основних макроекономічних і демографічних показників. Параметри моделі оцінювалися економетричними розрахунками за 2003-2008роки, прогнозний горизонт 2013 рік. Результатом даних розрахунків є попит на молокопродукти на наступний прогнозний 2013 рік, тобто при незначному ринковому коливанні роздрібних цін на продукти та запланованому приросту ВРП ( 7-8 % ) . Попит на молокопродукти є значно еластичним по доходах населення, які зростають разом із зростанням ВРП. При скороченні доходів населення, перш за все, відмовляється від споживання молокопродуктів. На основі наведеної моделі прогнозу попиту на молокопродукти результати розрахунків наведені в Табл. 1. Таблиця 1 Прогноз попиту на молокопродукти на 2013р. Роки
продукт 2008 2009 2010 2011 ≈2012 2013 2011 в % до 2006
Проведені розрахунки переконливо доводять, що стимулювання попиту на продукти харчування населення, зокрема тваринного походження, знаходиться в тісній залежності від доходів населення, особливо тієї категорії, доходи якої знаходяться в межах нижче прожиткового мінімуму. В свою чергу зростання попиту стимулює пропозицію, тобто нарощування виробництва сировини для харчової і переробної промисловості в особі сільськогосподарського виробництва. На основі даного прогнозу ми пропонуємо підприємству розширювати сировинну базу, оскільки попит на молокопродукти збільшується; збільшувати асортимент та переглянути цінову політику. Отож, прогнозування попиту є важливим процесом при прийнятті управлінських рішень, виборі стратегії позиціонування товарів, цінової, асортиментної та комунікаційної політик. На жаль, більшість вітчизняних підприємств звертаються до маркетингових інструментів, тільки тоді, коли, уже виникли певні проблеми. Але ж евристичні методи прогнозування попиту, можна і навіть бажано використовувати на етапі зрілості продукції, коли підприємство отримує стабільний дохід. Беручи до уваги приклад Городенківського «Сирзаводу», можна стверджувати наступне – використання евристичних методів прогнозування попиту на підприємстві у період стабільного функціонування, попередило б виробничі та фінансові проблеми, що виникли під час кризи. Застосування економіко-математичних методів прогнозування, дає можливість точно визначити у відсотковому еквіваленті частку потенційних споживачів, прогнозованого періоду у відношенні з базовим, частку ринку. Володіючи такою інформацією, виробник не матиме проблем з залишками продукції на складі, з сировинною базою,тощо. Саме тому витрати на проведення евристичних, чи економіко-математичних прогнозів попиту є окупними і виправдовують себе.
Список використаних джерел: 1. Зозульов А. В. Поведінка споживачів: навч. посіб. [Текст] / А. В. Зозульов. - К.: Знання, 2004. – 304с. 2. Одинцов М.М. Прогнозування попиту і споживання продуктів харчування як чинник сталого розвитку продовольчого ринку регіону [Текст] / М.М. Одинцов // Економіка АПК. – 2009. – с.145. 3. Воронцов В.В. Концепція моделювання формування попиту на ринку споживчих товарів [Текст] / В.В. Воронцов // Держава та регіони. – 2009.- №3. – с.38. 4. Прогнозування попиту та пропозиції : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://op.yandex.ru/.
