Проблеми зайнятості, безробіття і доходів є визначальними факторами, які впливають на соціально-економічне становище населення, зокрема визначають його бідність і масштаби трудової міграції за межі України. Зайнятість - це надзвичайно важливе явище соціально-економічного життя суспільства, яке далеко не вичерпується проблемами безробіття, а включає також й інші аспекти [4]. У сфері зайнятості важливе значення має поділ населення за соціально-демографічними ознаками. Трудова зайнятість населення країни забезпечує виробництво валового національного продукту, тобто - економічну основу життя суспільства. Разом з цим зайнятість носить і соціальний характер: вона відображає потреби людей не лише в заробітку, але й у самореалізації через суспільно корисну діяльність [4]. Основна проблема ринку праці України — скорочення попиту на працю — частіше приводить до прихованого безробіття, ніж до відкритого. Обстеження робочої сили, що періодично проводяться в Україні починаючи з 1995 p., виявляють набагато вищий рівень безробіття порівняно з даними державної служби зайнятості. Слід відзначити, що з розвитком ринкових відносин, посиленням жорсткості фінансово-кредитної політики держави, розширенням конкуренції приховане безробіття буде зменшуватися і цей процес вже почався. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію [2]. Завдання полягає в тому, щоб безробіття скорочувалося на користь ефективної зайнятості працівників, а не перетворенням прихованого безробіття у відкрите. Значне розширення в Україні «тіньової економіки» призвело до поділу ринку праці на формальний і неформальний [3]. Однією з проблем зайнятості є демографічна проблема. Тому що, у країні прискорюється старіння нації, чисельність і питома вага населення у віці молодше працездатного. Це призводить до необоротних вимірів у професійному складі трудових ресурсів,знижується їх мобільність.Головним завданням політики зайнятості на сучасному етапі є не штучне заниження його зареєстрованого рівня, а розробка комплексу заходів для подолання його прихованих та відкритих форм. [4] В Україні рівень безробіття за підсумками 2011 р. знизився на 0,2 п.п. - до 1,8%. Про це повідомляє Державна служба статистики (Держстат).При цьому в грудні 2011 р. безробіття виріс відразу на 0,3 п.п. За даними Держстату, на 1 січня 2012 р. в Державній службі зайнятості було зареєстровано 482,8 тис. безробітних (413,1 тис. у листопаді), з них 365,3 тис. (298,4 в листопаді) тис. отримують допомогу з безробіття. Середній розмір допомоги на одного безробітного склав 845 грн (879 грн в листопаді 2011 р.) [1]. Проблема безробіття є ключовим питанням в ринковій економіці і, не вирішивши його, неможливо налагодити ефективну діяльність економіки. Існує безліч недоліків державного регулювання зайнятості та безробіття. Недоліки процесів реформування системи державного професійного навчання і освіти, неадекватність масштабів, структури і форм професійної підготовки кадрів вимогам сучасного ринку праці,слабка зацікавленість роботодавця у підвищенні кваліфікації працівників, існуюча диференціація регіональних ринків праці. Варто ефективно використовувати форми соціального захисту незайнятих громадян, зокрема, організацію тимчасових громадських робіт, професійну орієнтацію населення, професійне навчання і підвищення кваліфікації звільнених працівників і безробітних. Список використаних джерел: 1. Державна служба статистики України [Електроннний ресурс ] Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ 2. Про зайнятість населення [Електроннний ресурс ] Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T080300.html 3. Ринок праці [Електроннний ресурс] Режим доступу: http://kykiduki.at.ua/publ/ekonomichni_statti/rinok_praci/1-1-0-23 4. В Україні розвивається криза зайнятості, незважаючи на зростання кількості вакансій [Електроннний ресурс] Режим доступу: http://novynar.com.ua/business/189141
