3 курс, спец. «Економіка пдприємства» Науковий керівник – Ю.А. Маначинська Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ М. Чернівці
СУЧАСНИЙ СТАН РОСЛИНИЦТВА, ЯК ВАЖЛИВОЇ ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
На сучасному етапі розвитку сільського господарства України все більш помітною стає необхідність дослідження та збереження однієї з основних галузей - рослинництва. Вивчення внутрішніх закономірностей галузі та її ланок – рослинництва є неможливим без використання методів статистичної науки та статистичної оцінки. При цьому необхідно враховувати, що рослинництво має ряд особливостей, порівняно з іншими галузями виробництва. Особливістю розвитку рослинництва як галузі сільського господарства є порівняно висока питома вага селянських, фермерських і особистих підсобних господарств у виробництві зернових, цукрових буряків, овочів та інших видів продукції. Це зумовлює потребу у статистичному дослідженні сучасних тенденцій змін посівних площ і обсягів виробництва продукції. Сільське господарство є однією із найважливіших галузей народного господарства України. В Україні постійно існує підвищена увага до зернового господарства, враховуючи, що зернові культури становлять основу продовольства для людей, забезпечують кормовий раціон для тварин та птиці. Під зерновими культурами зайнято майже 58% всіх посівних площ, на території окремих регіонів ця цифра змінюється з 46 % в Карпатському регіоні до 70% — в Криму. Значні посівні площі під зерновими знаходяться на території Степового регіону — 5,7 мли. га або 37% від загальної площі під зерновими культурами в Україні, на території Поліського регіону відповідно 2,8 млн. га або 18 %, на території Подільського регіону відповідно 3,5 млн. га або 22%, на території Донбаського регіону — 2,2 млн. га або 14,3 % [1]. Оцінюючи на основі статистичних показників розвиток рослинництва в Україні, використовуватимемо такі основні показники: розмір посівних площ, які використовують для вирощування окремих видів зернових та технічних культур, картоплі та овоче-баштанних культур, кормових культур; врожайність сільськогосподарських культур; валовий збір сільськогосподарських культур. Аналізуючи розмір посівних площ основних сільськогосподарських культур, можна спостерігти тенденцію зросту (з 1990-2011рр.) відносно таких культур як зернові та зернобобові культури (1990р. – 14583 тис. га, 2011р. – 15724 тис.га) та соняшнику (1990р. – 1636тис.га, 2011р. –4739 тис.га) [2]. Це зумовлено тим, що за останні роки в Україні підвищується інтерес до аграрного бізнесу. Багато підприємців орендують поля, закуповують нову техніку та вирощують саме ці культури першого сорту, так як їх вигідно експортувати закордон. Щодо таких культур, як картопля та овочі відкритого типу, то тут особливих змін не спостерігається. Посівна площа картоплі коливається від 1429 тис.га – до 1533 тис.га. В свою чергу овочі відкритого типу – від 456 тис.га до 503 тис. га. Звісно, що причиною такої тенденціє є стабільне використання цих культур та основне їх споживання населення. Вирощування картоплі, овочів відкритого типу здійснюється на території практично всіх регіонів. Проте найбільші площі для вирощування зазначених культур відводяться на території Поліського регіону [1]. Картопля стала однією із основних продовольчих та кормових культур, а також важливою сировиною для розвитку таких галузей економіки, як крохмалепатокової, спиртової, овочесушильної та ін. промисловості. Саме тому і спостерігаються такі тенденції стабільності. Що стосується посівнимх площ цукрових буряків (фабричних) та кормових культур, то тут спостерігається різкий спад з 1996р. Розмір площ цукрових буряків у 1999р. становив 1022 тис.га., а от уже з 2000 по 2011 рр. відбулось різке скорочення (856 тис.га – 532 тис. га). Вирощування кормових культур має важливе значення для споживання сільськогосподарськими тваринами, для розвитку тваринництва. До їх складу входять кормові коренеплоди, однорічні та багаторічні трави (конюшина, тимофіївка, люцерна та ін.), що споживаються поряд із картоплею, цукровим буряком тощо. Різкий спад відбувся у 1996р.. в 1995р. розмір площ становив 11026, а в 1996р. вже становив 9720. Станом на попередній рік розмір посівної площі кормових культур вже становив 2477 тис. га. Причиною такої тенденції є перш за все переорієнтація економіки, криза 90-хх років та зменшення розвитку тваринництва. Наразі, щодо цукрових буряків, то це сталось внаслідок відмови від державного замовлення та інтенсивного впровадження приватизаційних процесів, а от кормові культури вирощуються тільки для прогодування худоби в невеличких приватних домогосподарствах. Зрушення негативного змісту відбулися під впливом значних змін у зв'язку з ліквідацією крупних сільськогосподарських підприємств, в яких існував високий рівень організаційного та агротехнічного забезпечення вирощування цукрового буряка. Тому стан вирощування цукрового буряка та його переробка, як свідчить набутий досвід, характеризується як кризовий [1]. Спостерігаючи стан виробництва основних сільськогосподарських культур можна побачити рівномірне та плавне зростання по всім основним сільськогосподарським культурам (табл.1).
Урожай та урожайність – це найважливіші показники розвитку та стану рослинництва в Україні, адже вони показують результат протягом року (-ів). В рівні урожайності відображається вплив комплексу природних і економічних умов, у яких здійснюється СГ-виробництво, зміни в агротехніці, технології і т.п. також від рівня урожайності залежить і валовий збір, показники ефективності рослинництва і СГ в цілому. Аналізуючи урожайність основних сільськогосподарських культур, то у всіх культурах спостерігаються невеликі коливання. Хороші результати спостерігаються у 2011 році по урожайності зернових та зернобобових культур. За 2011р. 37,0 ц з 1 га площі збирання – це найвищий показник з 1990р. таке ж суттєве покращення стосується і цукрових буряків (363 ц з 1 га), насіння соняшнику (18,4 ц з 1 га ), картопля (168 ц з 1 га ), овочі (195 ц з 1 га), плоди та ягоди (84,9 ц з 1 га ). Основні проблеми розвитку рослинництва в Україні: застаріла техніка; відсутність стимулу з боку уряду для розвитку даної галузі; невдосконалені технології, щодо створення нових сортів культур; забруднення земельних ресурсів; значні втрати під час збиранню урожаю через недосконалість збиральної техніки і технології збирання, низька технологічність сортів і гібридів, вилягання хлібів тощо; Отже, потенціал України стосовно рослинництва є доволі високим. Родючі землі та клімат дає можливість вирощувати різноманітні культури. Покращення спостерігається у вирощуванні та збиранні зернових, соняшникових та бобових культур, стабільністю характеризується такі культури як картопля та овочі, а от відчутний спад є відносно цукрових буряків та кормових культур. Але через вищеперелічений ряд актуальних причин розвиток рослинництва не розвивається в бажаних для економіки країни темпах. Тому, уряд та відповідні органи повинні вирішувати цю проблему шляхом розгляду питань щодо підтримки агробізнесу, підвищувати чи закуповувати потужну сучасну агротехніку з інших країн, по¬трібно зробити і стосовно меліорації земель, зокрема зменшити по¬верхневий стік, необхідно запроваджувати також контурну й контурно-меліоративну системи землекористування, використавши напрацьований науковий потенціал, що є в Україні, республіках СНД, за кордоном, а також треба в більших масштабах використовувати методи біотех-нології, зокрема міроклонування, яке дає змогу в стислі строки отримувати високоякісний насінний матеріал. Список використаної літератури: 1. Зінь Е.А. Регіональна економіка.- Е.А. Зінь. - [підручн]. - К. : ВД«Професіонал», 2007. — 528 с. 2. Офіційний сайт державної служби статистики України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua
