3 курс, спец. “Фінанси”, д. ф. н. Наук. кер. – Харюк К. Б. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
ФРАНЧАЙЗИНГ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
У сучасному розумінні франчайзинг як спосіб розповсюдження товарів і послуг розвинувся після Другої світової війни. Далі, як показала практика, з кінця 50-60 років ХХ ст. франчайзинг став перспективною формою бізнесу в цілому і однією з найрозповсюдженіших передових форм малого бізнесу. Франчайзинг вигідний для підприємців, що починають свій бізнес, оскільки дозволяє суттєво знизити ризик невдачі у порівнянні з індивідуальним підприємництвом. У США лише 5% франчайзингових підприємств терплять невдачі в перші п’ять років, тоді як 90% інших дрібних і малих підприємств за той же період часу банкрутують [1, с. 62]. Сьогодні у різних сферах і галузях, у різних видах і на різних стадіях свого розвитку франчайзинг діє в 140 країнах світу. Найбільшими експортерами, що здійснюють торгівлю за угодами франчайзингу, є США, Канада, Японія, Австралія, Франція, Німеччина і Великобританія. Тенденції розвитку світової економіки вказують на подальше збільшення використання франчайзингу як ефективної й гнучкої форми організації бізнесу, що дозволяє знизити ризик у малому підприємництві та сприяє швидкому просуванню сучасних технологій як у виробничій сфері, так і в сфері послуг. В Україні франчайзинг почав розвиватися з початку 90-х років ХХ ст. класичним шляхом: на першому етапі приходять іноземні франчайзери, на другому – з’являються і могутнішають національні франчайзингові системи, на третьому – національні франчайзери захоплюють значну частину національного ринку франчайзингу. Першими в Україну прийшли франчайзери зі світовими брендами: «Coca-Cola», «McDonald’s», «Kodak Express» та інші [3, с. 18]. У франчайзинговому бізнесі в Україні найбільш прибутковими і активними залишаються компанії, які розвивають іноземні франшизи. Деякі українські оператори ресторанного бізнесу активно розглядають можливості покупки іноземних франшиз для посилення власного портфеля бізнесу і збільшення капіталізації. Найбільш динамічним з точки зору інвестицій є ринок готельного та ресторанного бізнесу. Цьому значно сприяло проведення Євро 2012 в Україні та бажання власників нерухомості швидше заповнити свої готелі за рахунок входу у всесвітньовідомі мережі готелів. Федерація розвитку франчайзингу прогнозує найближчим часом прихід міжнародних операторів ринку нерухомості та найбільш відомих брендів ресторанного бізнесу. Ринок ресторанного бізнесу займає найбільшу частку – близько 55% всіх брендів, які розвивають франчайзинг в Україні. Ринок роздрібної торгівлі – близько 35% і 10% займають всі інші види діяльності. Із всіх мережевих брендів, що працюють в Україні, близько 45% є зарубіжними торговими марками. Лідерами за кількістю торгових марок є Росія – більше 100 («Lukoil», «ЦентрОбувь», «Грильмастер» та ін.) та Німеччина – 50 торгових марок («Sіnger», «Wienerwald» та ін.). На ринку присутні бренди з Італії, Франції, США [1, с. 63]. Однак закордонні фірми обмежують кількість власних пунктів продажу і відкривають їх лише у великих містах. Українські підприємства-франчайзери діють в 15 галузях, основними з яких є: роздрібна торгівля – «Джинси Суперціна», «DiaWest. Комп’ютерний світ», «Дім Кави»; громадське харчування – «Pizza Celentano», «МакСмак», «Блінок»; сфера послуг – «Галопом по Європах», «Uno momento» та інші [2]. Сьогодні у більшості країн світу франчайзинг досягнув значного розвитку. Так, у Росії діє приблизно 750 франчайзингових мереж, у яких задіяні більше 1 млн. осіб. У США – 40%, в Євросоюзі – до 60%, в Японії – до 70% товарообігу забезпечує франчайзинг, а в Україні, загалом на 2011 рік, оборот франчайзингу, за даними експертів ринку, оцінюють приблизно у 1,5 млрд. доларів, що становить близько 3% товарообігу країни [4]. На перший погляд українські підприємства досить активно функціонують на умовах франчайзингу, проте існують проблеми, які стримують розвиток даної форми бізнесу в нашій країні. Однією з найважливіших проблем розвитку франчайзингу в Україні є відсутність стабільності, яка полягає у постійних стрибках розвитку економіки країни, що призводить до різких коливань попиту на усі види товарів, регулярних переділах власності тощо. Ситуація ускладнюється і дефіцитом західних інвестицій в українську економіку. Це насамперед пов’язано з несприятливим інвестиційним кліматом у нашій країні [1, с. 63]. Фактором, що гальмує розвиток малого і середнього бізнесу, особливо у промисловій сфері, є також проблема, пов’язана з чинною системою оподаткування. Основні її недоліки полягають, по-перше, у надмірно високому рівні податків, по-друге, в досить нестабільній податковій системі і по-третє, існує значна кількість податків, у яких підприємець просто губиться. Ці причини роблять невигідним виробництво багатьох товарів, що в свою чергу, ставить під загрозу існування дрібних підприємств. Підводячи підсумок вище викладеного матеріалу, можна зробити висновок, що значне поширення франчайзингу та активне його використання обумовлює необхідність його застосування з метою подолання інвестиційної кризи і створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. Для розв'язання проблем розвитку договору франчайзингу в Україні необхідно зміцнити законодавчу базу шляхом прийняття Закону України «Про франчайзинг», де передбачити переддоговірне регулювання відносин між франчайзером і франчайзі, особливості правового регулювання товарного, виробничого, ділового франчайзингів, доречно передбачити існування регіонального франчайзингу і франчайзингу, що розвивається. Також на даний час дуже важливим є створення системи податкових пільг для франчайзі, особливо на початковому етапі розвитку франчайзингової системи. Отже, комплексне вирішення економічних, організаційно-правових, та соціально-психологічних проблем створить умови для вільного розвитку франчайзингу на теренах України. Подальше застосування франчайзингу надасть можливість впроваджувати в підприємницьку діяльність нові методи, технології, підвищувати ефективність управління, оновлювати матеріально-технічну базу виробництва і торгівлі. Список використаних джерел 1. Галушка Є. О. Особливості та перспективи розвитку франчайзингу в Україні [Текст] / Є. О. Галушка // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. – Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2011. – Вип. IІ (42). Економічні науки. – С. 61-66. 2. Сайт асоціації франчайзингу (Україна) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.franchising.org.ua/ 3. Суковатий О. В. Особливості реалізації франчайзингу в Україні [Текст] / О. В. Суковатий // Проблеми науки. – 2007. – № 2. – С. 14-18. 4. Франчайзинг 2011: короткі підсумки і перспективи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vlasbiz.net/content/detail/104
