Глибочан Наталія,
6 курс, спец. «Міжнародна економіка», з.ф.н.,
Наук. кер.- к.е.н., доцент Близнюк Н.В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ
На основі аналізу класифікації факторів, запропонованої М. Портером, що впливають на конкурентоспроможність країни [1,с.54], визначено основні напрями формування стратегії українських підприємств на міжнародних ринках.
Перший напрямок: наука і технологія. З одного боку, Україна має певні наукові й технічні розробки в аерокосмічній галузі, ракето- та суднобудуванні, виробництві нових матеріалів, біотехнології, регулюванні хімічних, біохімічних та біофізичних процесів і в деяких інших галузях, а з іншого боку - існує досить велике технологічне відставання в харчовій промисловості, ряді галузей машинобудування, виробництві інформаційно-обчислювальних систем тощо. Наприклад, металургійна промисловість. Усі вище названі проблему вирішуються за допомогою держави, але нажаль сьогодні в умовах кризи дані проблемі витісняються на другий або навіть третій план [2,с.161].
Другий напрям тісно пов'язаний з першим: для подолання технологічного відставання необхідні відповідні капіталовкладення, які значною мірою, можуть бути досягнуті за рахунок іноземних інвестицій.
Третій напрям визначається такими факторами як інфраструктура та інформація. На сьогодні рівень розвитку цих двох факторів у нашій країні є недостатнім. Експортери мають низький рівень кваліфікації і проінформованості щодо ситуації на міжнародних ринках.
В результаті, дуже часто це призводить до невиправданого заниження цін і проведення демпінгових торговельних операцій на світовому ринку, що веде до відповідної реакції з боку інших держав і створює для наших експортерів імідж "нечесних конкурентів".
Наступний вагомий фактор – фактор робочої сили.
За цим фактором Україна має порівняні переваги - це досить великий науковотехнічний потенціал та велика кількість дешевої кваліфікованої робочої сили.
Враховуючи всі ці фактори, методика розроблення стратегії виходу підприємства на світовий ринок, на наш погляд, повинні включати наступні етапи:
• фактори впливу;
• можливості галузі;
• діяльність конкурентів, їх технології;
• стан ринків, що обслуговуються;
• аналіз ситуації, в якій знаходиться підприємство;
• аналіз внутрішнього стану підприємства ;
• співставлення внутрішнього стану підприємства зі станом справ в галузі;
• стратегія розвитку підприємства.
Отже ми бачимо, що Україна має суттєві фактори для підвищення конкурентоспроможності на кожному з рівнів, як то галузевому чи державному. Правильна зважена політика України надасть їй змогу зайняти достойне місце в світовому товаристві.
Список використаних джерел:
1. Горбашко Е.А. Обеспечение конкурентоспособности промышленной продукции. – СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 2004.- 287с.
2. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. – М.: ИНФРА – М, 2000. - 312с.
