Христина Манюк
5 курс, спец. «Менеджмент», д.ф.н,
Наук. кер. – Ткаченко І.В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ В ГОТЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ
Готельний комплекс є місцем відпочинку і, як наслідок, великого скупчення людей. Адміністрація готельного комплексу бере на себе обов’язок не лише забезпечити затишне проживання і гарантії доброго відпочинку, але і гарантію безпеки людей, що проживають та працюють у ньому, їхнього життя, здоров’я, майна тощо. Саме тому необхідний ретельний контроль у сфері безпеки таких закладів.
Актуальність теми полягає в тому, що готельний комплекс оснащений великою кількістю різного обладнання і майна. У ньому працює значна кількість обслуговуючого персоналу, відбувається постійна зміна проживаючих. Саме тому питанням охорони праці та техніки безпеки в готельних комплексах приділяється велика увага.
Метою даної роботи є розкриття сутності проведення та дотримання заходів, які забезпечують нормальні умови праці чи безпечне тимчасове перебування в готельному комплексі.
Основні вимоги до готельних комплексів усіх категорій: готель повинен мати зручні шляхи під’їзду з відповідними дорожніми знаками, майданчик для паркування авто, вивіску з назвою та зазначеною категорією; готель має бути розташований у сприятливих екологічних умовах; в готелі має гарантуватися безпека життя, здоров’я та особистого майна; готель має бути оснащений інженерними системами та різноманітним обладнанням [3].
В готельних комплексах повинні проводитися заходи щодо профілактики травматизму, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, електробезпеки, навчання персоналу.
Директор готельного комплексу наказом призначає відповідального за безпеку праці, формує склад служби охорони праці, призначає відповідальних за стан охорони праці в кожному підрозділі та відповідальних за навчання персоналу готельного комплексу і перевірку знань з охорони праці.
На основі положень, правил і типових інструкцій у кожному готелі розробляється своє положення про організацію роботи з охорони праці та виробничої санітарії. Крім того, для кожної категорії працівників розробляються інструкції.
Працівник готельного комплексу зобов’язаний дотримуватися норм, правил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту, негайно повідомляти своєму безпосередньому керівникові про будь-який нещасний випадок, а також про ситуації, що створюють загрозу життю і здоров’ю людей [1, с. 218]. Працівники готельного комплексу допускаються до роботи лише після проходження інструктажу з техніки безпеки. Видами інструктажу є вступний, первинний, повторний, позаплановий, поточний. Профілактика виробничого травматизму. Причини травматизму не тільки можуть бути організаційними і технічними. До організаційних відносяться: недостатній нагляд за дотриманням правил техніки безпеки, відсутність необхідної технічної квaліфікації у персоналу, роботa без запобіжних засобів, неправильне розташування людей на робочому місці, недостатній інструктаж, погане освітлення, низька або висока температура, слабка вентиляція тощо.
До технічних причин травматизму відносяться: несправність або недосконалість технологічного обладнання, інструментів, пристроїв і засобів техніки безпеки, незручність або зaхaращеність робочого місця. Причиною травми може стати також хворобливий стан працюючого, непідготовленість до даної роботи і неуважне відношення до неї, стомлення і нетверезий стaн.
Розслідування й облік нещасних випадків відбувається відповідно до «Положення про порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві». Це положення встановлює єдиний порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві, обов’язковий для всіх готельних комплексів. За результатами розслідування складається висновок, що є обов’язковим для роботодавця і може бути оскаржений в органах державної інспекції праці або в суді.
Виробнича санітарія і гігієна. Гігієна праці розглядає питання, пов’язані з умовами роботи і їхнім впливом на людський організм; розробляє гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на поліпшення і збереження здоров’я працівників, підвищення працездатності та продуктивності праці. Існують декілька гігієнічних критеріїв оцінки умов праці: забруднення повітря; температура, вологість і швидкість руху повітря; рівень шуму; освітленість; санітарний стан; особиста гігієна співробітників.
Забруднення повітря. Усі приміщення готельного комплексу, де працює персонал, повинні бути просторими, мати досить високі стелі, бути оснащеними природною або примусовою вентиляцією, що забезпечує нормальну циркуляцію повітря і виключає проникнення сторонніх запахів.
Температура, вологість і швидкість руху повітря. Ці параметри мa ють сильний вплив на стан людини, її працездатність і регулюються за допомогою систем опалення та кондиціонування. Температурa повітря в приміщеннях повинна бути не нижче 18°С; вологість повітря в теплий період року 30–60%, у холодний – не перевищувати 70%; швидкість руху повітря в холодний період – до 0,3 м/с, у теплий – до 0,5 м/с.
Рівень шуму. У готельних комплексах слід дотримуватися протишумних правил. Підлоги в коридорах, холах і вітaльнях мають покриватися звукопоглинаючими килимами або покриттями, що їх замінюють; телевізори мають встановлюватися лише в номерах або спеціальних приміщеннях, а телефон загального користування – поодаль від житлових кімнат у спеціaльних кабінах або під акустичним ковпаком. Для зменшення шуму в житлових і громадських приміщеннях використовують спеціальні звукоізолюючі вікна і двері, звукоізолюючу обробку стін.
Освітленість. За поганої освітленості з’являється зорова втома, загальна млявість, погіршення зору, знижується продуктивність праці. У приміщеннях повинне бути природне (не менш одного вікна) і штучне освітлення, що забезпечує освітленість цілодобово при лампах розжарювання – 100 лк, при люмінесцентних лампах – 200 лк, у коридорах – природне або штучне освітлення. Кожне робоче місце повинне бути достатньо освітлене, але освітлення при цьому не повинно засліплювати. Штучне освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим. Зaстосування лише місцевого освітлення нaробочих місцях не допускається. Існує також аварійне освітлення на випадок евакуації [2, с.427-428].
Санітарний стан. У готелі повинні дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил, встановлених органами санітарно-епідеміологічного нагляду, зокрема щодо чистоти приміщень, стану сантехнічного обладнання, видалення відходів, ефективного захисту від комах і гризунів, обробки білизни. Усе газове, водопровідне і каналізаційне обладнання повинне бути встановлене й експлуатуватися відповідно до «Правил технічної експлуатації готелів та їхнього обладнання».
У приміщеннях необхідно щодня робити вологе прибирання, видаляти пил і павутину, пилососити килими та килимові покриття, протирати вікна, двері. Після закінчення роботи приміщення потрібно ретельно прибирати і залишати в повному порядку. Періодично необхідно прибирати приміщення з використанням мильно-лужного розчину, хлорного вапна, проводити генеральні прибирання, і заходи дезінфекції й дезінсекції (боротьби з комахами). Особлива увага має приділятися роботі покоївок. Транспортування білизни, прибиральних матеріалів й інвентарю здійснюється покоївками на візках.
Інструкція з санітарного утримання вимагає від персоналу особливої уваги до постільної білизни проживаючих та їхньої своєчасної заміни. У білизняній повинна бути ідеальна чистота. Чиста і брудна білизна має зберігатися в різних приміщеннях, окремо одна від одної. Прання білизни проживаючих здійснюється покоївками в спеціально обладнаних приміщеннях. Інструкція з санітарного утримання включає також вимоги до стану території, що прилягає до готельного комплексу. Територія повинна бути прибрана, озеленена, облагороджена.
Особиста гігієна співробітників. Усі працівники готельного комплексу не рідше одного разу на рік мають проходити медичний профогляд у поліклініках і подавати на роботі довідки про стан свого здоров’я. Співробітники, що не пройшли медогляд, до роботи не допускаються.
Таким чином, оскільки готельний комплекс оснащений великою кількістю різного обладнання і майна, у ньому працює значна кількість обслуговуючого персоналу, відбувається постійна зміна проживаючих, питанням охорони праці і техніки безпеки в готельних комплексах повинна приділятися велика увага. Керівництво має створити всі умови, щоб працівники готельного комплексу дотримувались норм, правил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту, негайно повідомляли своєму безпосередньому керівникові про будь-який нещасний випадок, а також про ситуації, що створюють загрозу життю і здоров’ю людей.
Список використаних джерел:
1. Бердій Я. І. Охорона праці [Текст] : Навч. посіб.– К.: ЦУЛ, 2002. – 322 с.
2. Мунін Г.Б., Змійов А.О., Зінов’єв Г.О. та ін. Управління сучасним готельним комплексом [Текст] : Навч. посіб. / За редакцією члена.кор. НАН України, д.е.н., професора Дорогунцова С.І.– К.: Ліра.К, 2005. – 520с.
3. Охорона праці і техніка безпеки в готелях [Електронний ресурс] : – Режим доступу:http://ua.textreferat.com/referat-494-8.html
