5 курс, спец. «Облік і аудит», д.ф.н., Наук. кер. – Боднарук О.О., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНЕТУ, м. Чернівці
Страхування бухгалтерів від нещасних випадків на підприємстві
Страхування від нещасних випадків - поширений вид страхування, що має тривалу історію. Система страхування від нещасних випадків у своєму розвитку пройшла низку етапів, протягом яких змінювалася її нормативно-правова, методична, організаційна та економічна база. Свій початок страхування від нещасних випадків бере з ХІХ століття, хоч згадки про таке страхування зустрічаються ще в XVII—XVIII століттях. Інтенсивний розвиток страхування від нещасних випадків у Росії та Україні можна віднести до початку ХХ століття. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», є нормативним документом для страхування бухгалтера, та інших осіб на підприємстві. Об’єктом страхового захисту бухгалтерів в разі страхування від нещасних випадків є майнові інтереси застрахованої особи, які пов’язані з тимчасовим чи постійним зниженням доходу або додатковими втратами через смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку. Нещасний випадок (Accident) - це несподівана непередбачувана подія, що виникла всупереч волі людини, наслідком якої є ушкодження здоров'я або смерть людини. Смертельними вважаються нещасні випадки, коли постраждалий вмирає на місці події або смерть настала через деякий час, але з причини отриманих у результаті нещасного випадку ушкоджень. Травмою при нещасних випадках вважають несподівані ушкодження тканини організму людини, порушення функцій опорно-рухової системи тощо. Нещасним випадком можуть бути аварія, вибух, катастрофа, протиправні дії, утоплення, удушшя, опіки, обмороження, дорожньо-транспортні аварії та т. ін. Страхування від нещасних випадків (НВ) — це страхування найціннішого - власного життя та здоров’я Страхувальника або життя та здоров’я його рідних чи близьких. Метою страхування є фінансове убезпечення Страхувальника або Застрахованої особи шляхом відшкодування витрат у випадку травми, втрати працездатності або смерті Застрахованої особи [3, с. 144]. Основним завданням страхування бухгалтера від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність. Досвід страхування від нещасних випадків свідчить, що воно може здійснюватись у різних формах, але при цьому зберігається єдиний соціально-економічний зміст. Страхування від нещасних випадків поділяється на: - індивідуальне — у даному разі страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізичної особи, а сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих; - колективне — коли страхувальником є юридична особа (підприємство або організація), яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, і сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій, з якими застраховані перебувають у трудових або інших передбачених законом відносинах [2, с.123]. Удосконалення індивідуального та колективного страхування відбувається насамперед за рахунок розширення обсягів страхової відповідальності, контингенту страхувальників і застрахованих, підвищення рівня страхового забезпечення, платоспроможності страховиків, спрощення порядку та механізму виплат. Відповідно до Закону України «Про страхування» страхування від нещасних випадків може мати обов’язкову або добровільну форму. Добровільне страхування здійснюється на підставі договору між страхувальником і страховиком. Умови та порядок проведення страхування визначаються правилами, які встановлюються страховиком самостійно, але з урахуванням чинного законодавства. Обов’язкові види страхування запроваджуються законами України. З метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства в цілому та його складових зокрема здійснюється обов’язкове страхування в порядку та за умовами, що їх затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема це Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [1]. Основними принципами страхування від нещасного випадку є: • паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; • обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність та страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності; • надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків; • своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; • диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; • формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі; • економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; • цільове використання коштів страхування від нещасного випадку[4, с.189]. Для страхування від нещасного випадку бухгалтерів та інших робітників на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, вважаються застрахованими незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Завданнями страхування від нещасного випадку є: - проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; - відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; - відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей [4, с.166]. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників повинна подати заяву про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків. Список використаних джерел: 1. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» : Закон України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. 2. Грищук М.В. Основи охорони праці. - Підручник. — К.: Кондор, 2007 - 240 с. 3. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 215 с. 4. Осадець С.С. Страхування. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 599 с.
