Науковий керівник: Євдощак В.І. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Напрями удосконалення обліку необоротних активів бюджетних установ
[j][size=10]
В статті розглянуто економічну суть необоротних активів бюджетних установ, особливості їх документування та обліку. На основі дослідження визначено напрями удосконалення обліку необоротних активів бюджетних установ.
Діяльність бюджетних установ та організацій відбувається у сфері надання послуг соціально-культурного, наукового та іншого характеру. Однією з важливих передумов надання цих послуг є забезпеченість бюджетних установ необоротними активами. Бухгалтерський облік необоротних активів бюджетних установ має забезпечити: – контроль за зберіганням необоротних активів; – правильне документальне оформлення руху необоротних активів; – своєчасне відображення в обліку зносу необоротних активів; – визначення витрат на утримання та ремонт; – правильне визначення результатів від ліквідації, а також збитків від списання не повністю амортизованих об’єктів необоротних активів. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку бюджетних установ інформації про необоротні активи визначено в Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ [1]. Облік необоротних активів в бюджетних установах та організаціях недостатньо законодавчо врегульований, у зв’язку з чим у бухгалтерів-практиків виникає багато питань. Питання обліку необоротних активів розглядаються в працях багатьох науковців, зокрема: Р. Джоги, П. Атамаса, С. Свірко, І. Чечуліної та ін. Проте, з переходом України на ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах на Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку для державного сектору питання удосконалення обліку необоротних активів набуває все більшої актуальності. Особливостями обліку необоротних активів в бюджетних установах є: – облік необоротних активів ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься на видатки установи. – суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) необоротних активів, не враховуються до вартості необоротних активів і відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів. – необоротні активи, які перебувають у системі одного головного розпорядника коштів і мають однакове функціональне призначення та однакову вартість, обліковуються на одних і тих же субрахунках бухгалтерського обліку [1]. Необоротні активи бюджетних установ та організацій розділені на три групи: – основні засоби – інші необоротні матеріальні активи. – нематеріальні активи. До основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект). При визначенні строку корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів слід ураховувати: – очікуване використання об'єкта установою з урахуванням його потужності або продуктивності; – фізичний та моральний знос, що передбачається; – правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори. Інші необоротні матеріальні активи - усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму й не ввійшли до переліку основних засобів. Нематеріальні активи - активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою в процесі виконання основних функцій більше одного року. Необоротні активи, що входять до кожної з трьох груп, дуже різноманітні по своєму призначенню, способу використання, термінам служби і т.д. Це вимагає здійснення ще більш детальної їхньої класифікації (угруповання). Так, наприклад, обчислювальна техніка, яка перевищує 1000 грн. відноситься до основних засобів, а вартістю менше 1000 грн. до інших необоротних матеріальних активів. Якщо бюджетна установа придбала два принтера: один вартістю 1060 грн. (без ПДВ), а другий за ціною 960 грн. (без ПДВ), то вони будуть віднесені до різних груп: принтер вартістю 1060 грн. до основних засобів, а принтер вартістю 960 грн. до інших необоротних матеріальних активів. Вони будуть віднесені на різні рахунки бухгалтерського обліку: принтер вартістю 1060 грн. на рахунок 104 "Машини та обладнання", інший на рахунок 113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи". Знос на принтер вартістю 1060 грн. буде нараховуватись у розмірі 10% від первісної вартості протягом очікуваного строку використання (за Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ – 10 років). Знос малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується у першому місяці передачі у використання об'єкта необоротних активів у розмірі 50 відсотків його первісної вартості та решта 50 відсотків первісної вартості - у місяці його ліквідації (списання з балансу). Таким чином, пропонується обчислювальну техніку незалежно від вартості включити до складу основних засобів та зменшити строк їх корисного використання. У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються необоротні активи, розподіляється на: первісну, балансову (залишкову), відновлювальну. Первісна вартість необоротних активів - це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення. Балансова (залишкова) вартість необоротних активів - це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу. Відновлювальна вартість необоротних активів - це первісна вартість, змінена після переоцінки. Бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження необоротних активів, їх переміщення всередині установи, вибуття з установи та надавати достатні дані для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об'єкта необоротних активів. Надходження необоротних активів супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку, присвоєнням їм інвентарних номерів та проведенням потрібних записів у регістрах аналітичного обліку. З метою своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху необоротних активів аналітичний облік необоротних активів бюджетними установами ведеться за місцем зберігання (експлуатації) та в бухгалтерії за типовими формами: ОЗ-1 (бюджет) "Акт прийняття-передачі основних засобів", ОЗ-2 (бюджет) "Акт прийняття-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів", ОЗ-3 (бюджет) "Акт про списання основних засобів", ОЗ-4 (бюджет) "Акт про списання автотранспортних засобів", ОЗ-5 (бюджет) "Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури", ОЗ-6 (бюджет) "Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах", ОЗ-8 (бюджет) "Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень)", ОЗ-9 (бюджет) "Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах", ОЗ-10 (бюджет) "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів", ОЗ-11 (бюджет) "Інвентарний список основних засобів", ОЗ-12 (бюджет) "Відомість нарахування зносу на основні засоби", які затверджені спільним наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 " 125/70 "Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.97 за N 612/2416 [2]. З 1997 року, як були затверджені типові форми з обліку та списання основних засобів, методологія обліку в бюджетних установах зазнала змін, а типові форми з обліку основних засобів залишаються незмінними протягом п’ятнадцяти років. Вони містять окремі графи, що втратили свій зміст і в установах не використовуються. Водночас окремі показники, наявність яких передбачена Інструкцією з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ [1], опинилися поза реєстрацією в типових формах первинного обліку. Перш за все, необхідно переглянути типову форму Акту приймання-передачі основних засобів для бюджетних установ (ОЗ-1 бюджет). Для забезпечення більшої інформативності первинних документів з обліку основних засобів в бюджетних установах, пропонується форму акту приймання-передачі основних засобів умовно поділити на чотири частини: інформація про учасників операцій з основними засобами; дані про об’єкт основних засобів на дату передачі; дані про об’єкт основних засобів на дату прийняття до бухгалтерського обліку; індивідуальна характеристика об’єкту. В першому розділі "Інформація про учасників операцій з основними засобами" пропонується розмістити інформацію про організацію, яка здійснює передачу основного засобу. Дані відомості є необхідними і повинні знайти свої відображення при безоплатній передачі таких об’єктів. В другому розділі "Дані про об’єкт основних засобів на дату передачі" необхідно вносити дані про суму залишкової вартості та суму нарахованого зносу основних засобів. Існуюча форма Акту приймання-передачі не дає можливості відображення цих показників. Відомості про первісну оцінку основних засобів, які придбані установою пропонується здійснювати у третьому розділі "Дані про оцінку основних засобів на дату придбання". Надходження необоротних активів до бюджетних установ та організацій здійснюється шляхом придбання, капітального будівництва, безоплатного надходження. Залежно від цього дещо різним буде склад витрат, за якими формується в обліку початкова вартість об’єкта основних засобів. Усі витрати, пов’язані з надходженням об’єкта, підтверджуються відповідними первинними документами, які свідчать про їх здійснення. Проте остаточна сума первісної вартості об’єкта, яка відображається в акті приймання-передачі й інвентарній картці і складається з цих витрат, фактично не підтверджена документом з її розрахунком, що призводить до помилок у бухгалтерському обліку. Для усунення вказаного недоліку пропонується ввести форму «Розрахунок первісної вартості основних засобів бюджетної установи», як додаток до акта приймання-передачі основних засобів. Введення такого документа, на наш погляд, дасть змогу поліпшити інформативність первинного обліку необоротних активів, проводити докладний аналіз складових первинної вартості і контролювати правильність її визначення. Таким чином, удосконалення обліку необоротних активів бюджетних установ шляхом вказаних пропозицій дасть змогу спростити процедуру проведення розрахунку первісної вартості, а також значно підвищити інформативність типових первинних бухгалтерських документів, посилити контрольно-економічну та аналітичну функцію обліку.
Список використаних джерел
1. Про затвердження Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ [Електронний ресурс] : наказ Державного казначейства України від 17 лип. 2000 р. № 64, із змінами та доповненнями від 22 груд. 2009 р. № 526. – Режим доступу : http:www.ligazakon.ua/ 2. Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів: Наказ Головного управління Державного казначейства України від 2.12.97 № 125/70.
