Наук. кер. – Ткаченко І.В., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
АНАЛІЗ ТРАВМАТИЗМУ, ПОВ’ЯЗАНОГО З ВИРОБНИЦТВОМ ПО ОБЛАСТЯМ УКРАЇНИ
Впродовж останніх років виробничий травматизм, як загальний, так і зі смертельним наслідком, в Україні знижується. Відрадно, що це відбувається за зростаючих обсягів виробництва та активізації підприємницької діяльності. Незважаючи на зниження в Україні рівня як загального, так і смертельного виробничого травматизму, він залишається неприпустимо високим і перевищує показники європейських країн, що і робить дану тему актуальною. [3] Зважаючи на актуальність, проблему травматизму пов’язаного з виробництвом неодноразово досліджували у своїх працях такі вчені, як : Александров М.Г., Березуцький В.В., Васильчук М.В., Винокурова Л.Е., Гаман М.В., Гончарова Г.С., Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Караваєв В., Мельников О. В., Міхайліч А., Ротань В., Семенков В., Смирнов В., Стависький П., Прокопенко В., Шаварина М. та інші. Метою дослідження є порівняльний аналіз виробничого травматизму за регіонами в перші 2 місяці 2011-2012 рр. Внаслідок цього, в основу даної статті покладено такі завдання: висвітлити стан та причини виробничого травматизму; зробити порівняльний аналіз стану виробничого травматизму; визначення шляхів зниження кількості нещасних випадків на виробництві. Об’єктом дослідження є виробничий травматизм, а предметом – виробничий травматизм в областях України. За даними Міжнародної Організації Праці (МОП), щороку в світі фіксується близько 125 млн. нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у тому числі 10 млн. з тяжкими і 220 тис. зі смертельними наслідками. На сьогоднішній день зареєстровано близько 60—150 млн. випадків захворювань, пов’язаних з працею, 60 млн. працівників піддаються впливу канцерогенних речовин, 500 млн. працівників непрацездатні з причин невідповідності умов і стану безпеки праці санітарним вимогам. З того ж джерела відомо, що рівень смертельного травматизму в Україні залишається одним з найвищих порівняно з європейськими країнами та США: з розрахунку на 100 тис. працівників порівняно з Німеччиною вищий у 2,5 рази, США – у 2 рази, Італією – в 1,3 рази, але нижчий, ніж у Росії в 1,5 рази. Під виробничою травмою розуміють ушкодження, яке виникло в працівників чи службовців при виконанні роботи на території виробничого підприємства чи установи і спричинило порушення цілісності тканини або функції органа чи організму в цілому. Розрізняють такі види виробничих травм: - механічні - від рухомих частин машин, ручного Інструмента, падаючих предметів тощо; - термічні - від прямого контакту з парою, гарячою рідиною, полум'ям, розплавленим металом; - хімічні - від концентрованих хімічних речовин (кислот, лугів); - електричні - від контакту з електричним струмом, обриву проводів тощо. Єдиної класифікації причин виробничого травматизму не існує. Розрізняють чотири групи причин виробничого травматизму, зокрема: технічні, організаційні, санітарно-гігієнічні та психофізіологічні. До технічних причин відносять недосконалість конструкцій машин і устаткування, самого технологічного процесу, несправність верстатів, машин, ручного інструменту, відсутність чи недосконалість захисної техніки, устаткування. До організаційних причин - неправильну організацію трудового процесу, застосування небезпечних методів праці, недотримання правил техніки безпеки, відсутність Індивідуальних засобів захисту. Серед санітарно-гігієнічних, причин слід відзначити порушення санітарно-гігієнічного режиму на виробництві, погане освітлення, високу температуру та вологість повітря чи надмірно низьку температуру, виробничий пил, високу концентрацію токсичних речовин у повітрі, забрудненість приміщення, сильний шум тощо. Психофізіологічні, пов'язані з порушенням працівниками трудової дисципліни, сп'янінням на робочому місці, умисним травмуванням, перевтомою, поганим здоров'ям. [1] У 2012 році кількість випадків травматизму на виробництві зросла на 15 осіб, травмованих із смертельним наслідком, тобто на 17,2 %. (Табл.1) Таблиця. 1. [2] Відомості про стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками за 2 місяці 2012 року по областях (осіб) Області 2 місяці 2012 року 2 місяці 2011 року (+/-) Україна 102 87 15 АР Крим 3 2 1 м. Севастополь 0 1 -1 Вінницька 1 4 -3 Волинська 1 0 1 Дніпропетровська 6 4 2 м. Кривий Ріг 5 0 5 Донецька 38 19 19 Житомирська 0 0 0 Закарпатська 2 1 1 Запорізька 3 5 -2 Івано-Франківська 0 4 -4 Київська 2 0 2 м. Київ 7 9 -2 Кіровоградська 3 1 2 Луганська 12 12 0 Львівська 1 4 -3 Миколаївська 2 2 0 Одеська 0 4 -4 Полтавська 2 2 0 Рівненська 2 2 0 Сумська 2 1 1 Тернопільська 0 1 -1 Харківська 2 0 2 Херсонська 5 2 3 Хмельницька 1 1 0 Черкаська 1 1 0 Чернівецька 1 4 -3 Чернігівська 0 1 -1
Аналізуючи дані, наведені статистикою, можна прослідкувати як позитивні, так і негативні зрушення у боротьбі з виробничим травматизмом. В таких областях, як Криворізька, Донецька та Херсонська спостерігається значне погіршення стану виробничого травматизму зі смертельними наслідками. На цих територіях, фактично, показники зросли більш, ніж у 2 рази. На противагу, такі області як: Житомирська, Івано-Франківська, Одеська, Тернопільська та Чернігівська звели свої показники до 0. Найбільша частка виробничого травматизму як у 2011, так і у 2012 році була зафіксована у Донецькій області. Вона складає 37,3% від загального стану виробничого травматизму із смертельними випадками за 2 місяці 2012 року і 21,8% відповідного періоду 2011 року. Таким чином, врахувавши те, що рівень виробничого травматизму зі смертельними випадками у досліджуваних періодах та областях в сукупності зріс, ми можемо говорити про негативну тенденцію у сфері боротьби з даними явищами. А тому варто переглянути та удосконалити критерії, норми та правила з охорони праці, а зокрема розділ виробничого травматизму. На основі проведеного дослідження хотілося б запропонувати такі заходи боротьби з травматизмом: - контроль за обладнанням, інструментами, за достатнім огородженням частин, що рухаються; - покращення природного та штучного освітлення; - систематичний нагляд за дотриманням правил техніки безпеки; - забезпечення всіх робітників засобами індивідуального захисту і контроль за їх використанням під час роботи; - проведення заходів щодо боротьби з втомлюваністю, покращення зовнішнього виробничого середовища, раціоналізація режиму праці та відпочинку. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гігієна праці. Виробничі інтоксикації та їх профілактика. Електронний ресурс ]. – режим доступу: http://referat.repetitor.ua/%D0%93%....96%D0%B D%D1%82%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1% 82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 2. Про стан виробничого травматизму за 2 місяці 2012 року. [Електронний ресурс ]. – режим доступу: http://www.dnop.kiev.ua/index.p....mid=225 3. Травматизм в України: причини та наслідки. [Електронний ресурс ]. – режим доступу: http://www.rusnauka.com/12.APSN_2007/Tecnic/20507.doc.htm
