Наук. кер. – Вдовічена О. Г. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. м. Чернівці
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНІВ В УКРАЇНІ
У статті проаналізовано поняття Інтернет-магазинів та їх класифікацію, визначено типи товарів та послуг, що пропонуються в досліджуваному напрямку підприємницької діяльності. З’ясовано переваги й недоліки електронних магазинів, а також запропоновано шляхи для їх ефективного розвитку. Актуальність теми зумовлена стрімким розширенням аудиторії українських користувачів мережі Інтернет як потенційних клієнтів електронних магазинів. Серед науковців, які розробляли економічні підходи та методи інвестування в нові види діяльності, у тому числі й у сервісні мережі, доцільно згадати роботи Бабосюка А. Л., Віленського П. Л., Гойка А. Ф., Гринькової В. М., Ірисова А. Б. та інших, які зробили вагомий внесок у розвиток українських Інтернет-магазинів [10]. Метою статті є дослідження особливостей Інтернет-магазинів. На основі мети виділимо завдання, яке полягає у дослідженні можливих етапів для їх успішного розвитку. За об’єкт взято явище Інтернет-магазину, а предметом виступає аналіз та специфіка його розвитку в межах українського електронного бізнесу. Активний розвиток українського ринку інформаційних технологій дав поштовх новим напрямках підприємницької діяльності та утворенню суб’єктів господарювання. Поряд з цим в мережі Інтернеті з’являються кампанії, магазини, аукціони та інші організації, діяльність яких розширює можливості та пропонує нові шляхи отримання товарів та послуг, що в свою чергу стимулює розвиток мережевої економіки. Так, у лютому 2012-го року компанія InMind провела дослідження, згідно з яким кількість користувачів Інтернету в Україні на сьогодні сягає 17 мільйонів, – а це 42% всього дорослого населення [8]. Можна говорити про те, що приріст відчутний, оскільки станом на третій квартал 2011 року за даними іншої дослідницької компанії – GFK – ця цифра складала всього 12 мільйонів. За їх прогнозами, до кінця 2012-го року кількість користувачів Інтернету може вирости до 20 мільйонів [3]. Основною метою використання Інтернету в Україні є робота з поштою (49%), пошук інформації про товари й послуги (35%), пошук навчальної інформації (33%), копіювання музичних файлів й фільмів (26%). Також важливим є те, що знижується кількість користувачів, які шукають у мережі розваги [7, с. 115]. Визначимо, Інтернет-магазин (англ. Інтернет shop, англ. оnline shop) – це інтерактивний веб-сайт, який на базі новітніх технологій здійснює рекламу товарів власного виробництва та товарів інших виробників, їх продаж, маркетинг, доставку, посередницьку діяльність, надання додаткових послуг, пропонує користувачам варіанти розрахунку, виставляє рахунок на оплату з метою максимального задоволення потреб споживача та отримання постійного прибутку власником [1]. В іншому визначенні, Інтернет-магазин (електронний, віртуальний, e-shop) – це спеціалізований Web-сайт, який належить фірмі-товаровиробнику, торговій фірмі тощо та призначений для просування споживчих товарів на ринку, збільшення обсягів продажу, залучення нових покупців [2]. Детальніше розглянемо основні переваги та недоліки Інтернет-магазинів. Відтак, перевагами Інтернет-магазинів є те, що вони можуть пропонувати значно більшу кількість товарів та послуг, ніж реальні магазини і забезпечувати споживачів значно більшим обсягом інформації, необхідної для прийняття рішення про покупку. Також завдяки віртуальним технологіям є можливою персоналізація підходу до споживачів з врахуванням попередніх відвідувань магазину і зроблених в ньому покупок. Використання електронного магазину як ефективного способу маркетингових досліджень (анкетування, конференції покупців і т.п.). Крім того, Інтернет-магазини дають можливість цілодобово переглядати товар, не здійснюючи тиску на споживача. До недоліків Інтернет-магазинів можна віднести: невизначеність реального існування товару та відповідність його основним параметрам якості; шахрайства при проведенні грошових трансакцій, проблеми з доставкою та інші. Науковець Шалева О. І. запропонувала свою систему класифікації Інтернет-магазинів: 1. За методом роздрібного продажу товарів у мережі: Інтернет-магазини; Web-вітрини, торгові системи; торгові ряди; контентні проекти (споживацькі енциклопедії, системи Інтернет-замовлень товарів тощо). 2. За бізнес-моделлю: повністю онлайновий магазин та суміщення оффлайнового бізнесу з онлайновим (коли Інтернет-магазин створюється на основі вже діючої реальної торгової структури). 3. За взаємовідносинами з постачальниками: магазини, які володіють власним складом (наявність реальних товарних запасів); магазини, що працюють за договорами з постачальниками (відсутність значних товарних запасів). 4. За ступенем автоматизації серед торгових систем електронних магазинів розрізняють Web-вітрини, власне Інтернет-магазини та торгові Інтернет-системи [9, c. 55]. Для роботи Інтернет-магазинів необхідно використовувати Web-вітрину. Web-вітрина – це сукупність товарного каталогу, системи навігації та оформлення замовлення з наступною передачею його менеджеру для оформлення. Той у свою чергу зв’язується зі складом, організовує доставку товару покупцеві, контролює процес оплати за товар. Паралельно ведеться рекламна робота, вивчення попиту, аналітична робота. Робота Web-вітрини багато в чому нагадує посилкову торгівлю, проте замовлення на товар та ознайомлення з ним робиться через мережу Інтернет. В даному випадку Web-вітрина є інструментом залучення покупця, інтерфейсом для взаємодії з ним та проведення маркетингових заходів [9, c. 59]. Товари, прийнятні для торгівлі в Інтернеті, можна поділити на чотири основні групи: – товари масового попиту, торгівля якими здійснюється не тільки в Інтернеті, а й традиційними методами; – спеціалізовані цифрові та віртуальні товари, торгівля якими здійснюється переважно в Інтернеті завдяки зручності та економності; – послуги, пропозиція яких існує поза Інтернетом, а Інтернет-комерція є доповненням до традиційної практики. Наприклад: операції з цінними паперами, туристичні послуги, страхові послуги тощо; – послуги, пропозиція яких зумовлена існуванням Інтернету. Наприклад: веб-хостинг, веб-дизайн, інші мережеві послуги [10]. Окремо зазначимо що, певні види товарів неможливо продавати через Інтернет. Наприклад, товари повсякденного попиту, які завжди можна купити в магазині; недорогі товари; товари орієнтовані на локальні ринки; товари для екстрених випадків. Основні вимоги, які ставляться користувачами до Інтернет-магазину є: – зрозумілий інтерфейс та зручна система навігації по магазину; – зручна система посилань, що дозволяє оптимальним способом одержати необхідну користувачеві інформацію; – мінімальна кількість дій користувача для здійснення покупки. Існує ряд чинників, що обмежують розвиток онлайнової торгівлі, а саме: проблема конфіденційності інформації при здійсненні купівель; більшість покупців користуються Інтернет-магазинами лише для порівняння цін; існує бар’єр вільного доступу до товару, що впливає на підвищення цінової чутливості покупців. Річний оборот Інтернет-магазинів у 2011 році, за інформацією Українського процесингового центру, збільшився в два рази, у порівнянні з попереднім роком. Найвищою популярністю користуються магазини Rozetka.ua, Aukro.ua, Mobilluck.ua, Deshevshe.ua та інші [4]. Важливе місце в ефективній роботі Інтернет-магазину займає правильно організована реклама. Головне завдання Інтернет-магазина – продаж товарів або послуг, саме тому питання про способи просування є дуже актуальним. Існує багато методів просування Інтернет-магазинів. Насамперед, це традиційні: зовнішня реклама – візитки, білборди, проспекти, флаєра; внутрішня реклама – телебачення, газети, журнали. Методи нетрадиційного просування магазину в Інтернеті не менш важливі, але поки нові та потребують детального вивчення та вдосконалення. Першим методом є просування за допомогою контекстної реклами. Контекстна реклама має високу точність і цілеспрямованість, не викликає роздратування у відвідувачів, приводить зацікавлених відвідувачів. Контекстна реклама показується тільки тим користувачам Інтернет, яким вона може бути цікава, причому цей інтерес явно сформульований самим користувачем. Якщо контекстна реклама показана користувачеві відповідно до його запиту в пошуковій системі, то це пошукова реклама, якщо ж вона показана на тематичному сайті, то вона тематична. Для Інтернет-магазинів контекстна реклама буде досить корисна для залучення клієнтів до різних акцій, знижок, подарунків. Найбільш популярні в україномовному сегменті Інтернету сервіси контекстної реклами Google AdWords. Другим – просування за допомогою банерної реклами. Банерна реклама також корисна Інтернет-магазину для повідомлення користувачам про діючі знижки, акції, розпродажі. Завдяки своїй барвистості й ефектності банери однозначно привертають увагу, а завдяки легкому керуванню банери можуть бути показані тільки в певний час, певному географічному сегменту, тобто бути цілеспрямованими. Третій метод – це оптимізація сайта за ключовими словами. Вибір ключових слів для Інтернет-магазину грає дуже важливу роль. Специфіка цього виду сайта така, що його відвідувачі або приходять за конкретним товаром (усвідомлено), або просто шукають яку-небудь категорію товарів (наприклад, холодильники). Тому просувати Інтернет-магазин тільки за більш загальними високочастотними запитами (холодильники) або тільки за конкретними, але низькочастотними, запитами (холодильники конкретної моделі) не треба – краще використовувати й ті, і інші ключові слова в сукупності. Четвертим методом є розміщення каталогу товарів Інтернет-магазина на інших сайтах. Наприклад, на Aukro.ua – спеціальна площадка для розміщення інформації про товари, пропоновані Інтернет-магазинами, зареєстрованими на ній. Користувач обирає товар відповідно до параметрів, що його цікавлять, і Aukro.ua пропонує йому перелік Інтернет-магазинів, у яких є в наявності цей товар. Таким чином, задоволені залишаються всі: відвідувач знайшов потрібний товар, Інтернет-магазин отримав ще одного клієнта [6]. Підводячи підсумки визначимо, що для ефективного розвитку Інтернет-магазинів та заохочення потенційних інвесторів потрібна перш за все державна підтримка (організаційна, інформаційна, фінансова), насамперед, прийняття відповідних законів щодо їх функціонування. З метою підвищення привабливості Інтернет-магазинів для інвесторів необхідно підвищити якість реклами як на місцевих рівнях, так і в масштабах усієї держави. Необхідно також подолати стереотип їх сприйняття винятково як підприємств торгівлі. Упровадження Інтернет-магазинів на теренах України має хороші перспективи, тому інвестування таких підприємств уже в недалекому майбутньому буде вигідним як для фізичних, так і юридичних осіб.
Список використаних джерел: 1. Бондар І. Ефективність реального інвестування Інтернет-магазинів / Бондар І. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=44646 2. Вікіпедія – вільна енциклопедія [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.uk.wikipedia.org. 3. Костинян М. В. Україні більше 6 мільйонів абонентів широкосмугового доступу до Інтернету / Костинян М. В. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://watcher.com.ua/2012..... 4. Навроцька Т. В Україні активно розвивається інтернет-торгівля / Навроцька Т. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://news.ub.ua/32562-v....ya.html 5. Офіційна сторінка студії веб-дизайну WebStudio2U. Просування сайту. Розкручування Інтернет-магазину [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://webstudio2u.net/ua....op.html 6. Сайт студії веб-програмування „Фішка”. Методи просування Інтернет-магазинів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://fishka-plus.com.ua/blog....v.html. 7. Сифоніс Дж. Стратегії успіху в Інтернет-економіці: навч. посібник / Сифоніс Дж., Хартман А. – М.: ЛОРИ, 2001. – 274 с. 8. Федорак Я. Кількість постійних користувачів Інтернету в Україні досягнула 17 мільйонів / Федорак Я. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://blogosphere.com.ua/2012....ts-2012 9. Шалева О. І. Електронна комерція: навч. посібник / Шалева О. І., 2011. – 215 с. 10. Шкрібляк М. Я. Основні напрямки розвитку Інтернет-магазинів в Україні / Шкрібляк М. Я. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_NPN_2010/Economics/65716.doc.htm
