Наталія Повержук ,
Наук. кер. –Чичун В.А
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
КОНТРОЛІНГ, ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Динамічні зміни в навколишньому середовищі, глобалізація ринків і поступове підвищення конкурентної боротьби вимагають від менеджменту вітчизняних підприємств застосування найсучаснішого інструментарію для виявлення існуючих в системах управління резервів ефективності. Тому все більшого значення набуває впровадження контролінгу в діяльність підприємств [2,с.115].
Контролінг допомагає передбачити всі можливі несприятливі економічні ситуації та уникнути їх. Фінансовий контролінг зорієнтований на спостереження реалізації фінансових завдань, встановлених системою планових фінансових показників і нормативів; вимірювання рівня відхилення фактичних результатів фінансової діяльності від передбачених; розроблення оперативних управлінських рішень щодо нормалізації фінансової діяльності підприємства відповідно до передбачених завдань і показників; коригування, за потреби, певних завдань і показників фінансового розвитку у зв'язку із зміною зовнішнього фінансового середовища, кон'юнктури фінансового ринку і внутрішніх умов здійснення господарських операцій підприємства [3, с.205].
Під час проведення контролю, вони використовують певні методи та користуються різними методиками. Але потребує вирішення загальна наукова проблема відсутності визначення і обґрунтування оптимальних для сучасної економіки напрямів взаємозв’язку і взаємопроникнення в управлінський процес функцій системи управління.
Проблемами визначення сутності контролінгу займалися такі вчені як: І.Белобжецький, М.Білуха, А.Бодюк, Ф.Бутинець, В.Мурашко, Є.Романів, Л.Сухарева та інші. Усі автори по різному трактують суть контролінгу, тому у літературних джерелах ще досі не сформовано єдиного погляду стосовно визначення його сутності.
Метою роботи є обґрунтування основних положень контролінгу, що відрізняють його від уявлень про контрольні функції управління.
Кожен новий крок у дослідженні контролінгу практично заперечує попередні твердження. Рене Декарт зазначав, що можна позбавити людство більшої частини його помилок, коли точно визначити сенс слова[1,с.34].
Багато визначень поняття контролінгу стосуються суто рекламних завдань і необґрунтовано збагачені теоретично властивостями, притаманними іншими функціями управління.
Контролінгу надано величезного значення для розвитку економічної науки. Насправді ж її досягнення саме й нівельовані через підміну таких наукових понять і тлумачень, як контролінг. Окрім того, у практиці підприємств, які його впроваджують, контролінг зведено до простого рахівництва та оперативного управління витратами. Контролінг не має чітких визначень. Ядро його концепцій – зіставлення запланованих показників діяльності підприємства з фактичними. Деякі автори вважають, що на підприємствах приділено недостатньо уваги службі контролінгу, що виокремлена серед інших функціональних сфер. Більше того, контролерам рекомендовано набувати навичок, які б виходили за межі певних функцій [4, с.33].
Отже можна сказати, що контролінг – це управління управлінням. Тут головним завданням вважають координацію дій різних підсистем управління підприємством.В такому визначенні практично нівельовано різницю між поняттями контролю та контролінгу. Проте об’єктивно контролінг – це елемент синтезу знань про витрати підприємства як предмет пізнання.
Прихильники контролінгу можуть застосовувати його на підприємстві. Проте на практиці можуть виникнути ще більші непорозуміння, ніж в теорії з його досліджень. Деякі науковці пропонують у прямому сенсі контролінгову реформу шляхом перебудови всіх функціональних систем підприємства, стверджуючи, що для його ефективного функціонування потрібні радикальні зміни у плануванні, облікові, контролі, регулюванні діяльності підприємства [5, с.62-67].
Але поки що в економічній науці з приводу контролінгових досліджень діє ефект «перетягування ковдри». Замість перетягування з Заходу функцій контролінгу, слід провести інжиніринг наявної управлінської функції – контролю. Головними його засобами мають стати: спостереження, перевірка, облік і аналіз тощо.
Основна мета функціонування контроллінгу на підприємстві полягає в систематичному зборі необхідної для аналізу інформації, її обробці і підготовці для керівника. Досягнення цієї мети можливе за допомогою формування основного інструментарію контроллінгу. Основними і найважливішими елементами інструментарію контроллінгу є наступне: бюджетування, формування основних підконтрольних показників ефективного управління підприємством, визначення ступеня дії виниклих відхилень на величину алгоритму «витрати - прибуток».
Список використаної літератури:
1. Аксентюк М.М. // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - №9. – с.187-191.
2. Карминский А.М. Контроллинг в бизнесе. – М.:Финансы и статистика,2009. – 216с .
3. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Е.А. Ананькина и др.; Под.ред. Н.Г.Данилочкиной. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 2009. – 297с.
4. Максімова В.Ф. // Проблеми науки. – 2010. - №9. – с.32-37.
5. Шэффер Утц. Должен ли контроллинг выполнять функцию контроля? //Проблемы теории и практики управления. – 2008. - №5. – с.62-67.
