Ірина Горюк,
Наук. кер. – Кучер Д. Б.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
ЕКСПЕРТНІ МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Сучасна економіка пред’являє нові, більше високі вимоги до управління. Питання вдосконалення методів управління в ринкових умовах набуває важливого значення, оскільки саме в цій сфері є ще більші резерви росту ефективності функціонування підприємств. Істотним фактором підвищення наукового рівня управління є застосування при підготовці рішень математичних методів і моделей. Однак, повна математична формалізація техніко-економічних завдань часто нездійсненна внаслідок їхньої якісної новизни й складності. У зв'язку із цим усе ширше використаються експертні методи, під якими розуміють комплекс логічних і математико-статистичних методів і процедур, спрямованих на одержання від фахівців інформації, необхідної для підготовки й вибору раціональних рішень [1].
Тема є актуальною на сьогодні, адже експертні методи застосовують зараз у ситуаціях, коли вибір, обґрунтування й оцінка наслідків рішень не можуть бути виконані на основі точних розрахунків. Такі ситуації нерідко виникають при розробці сучасних проблем управління суспільним виробництвом і, особливо, при прогнозуванні й довгостроковому плануванні. В останні роки експертні оцінки знаходять широке застосування в соціально-політичному й науково-технічному прогнозуванні, у плануванні і т.д.
Експертні методи прийняття рішень у стратегічному виборі передбачають врахування суб'єктивних суджень експертів про відповідність кожної альтернативної стратегії параметрам стратегічного вибору, про оптимальний варіант відбору та про майбутній стан підприємства в разі реалізації обраної стратегії.
До найбільш поширених експертних методів відбору відносять наступні: метод „мозкової атаки», який означає колективну творчу генерацію ідей. По формі названий метод нагадує вільну дискусію експертів, які є фахівцями з різних аспектів стратегічної діяльності: економісти, юристи, маркетологи, менеджери, інженери, технологи, спеціалісти комерційної діяльності, з управління.персоналом.тощо.
Метод Дельфі полягає в анкетному опитуванні експертів щодо ставлення до всіх параметрів вибору та до альтернативних стратегій.
Метод складання сценаріїв, який передбачає, що експерти, на основі глибокого вивчення матеріалів про динаміку середовища підприємства, складають, як правило, три прогнозні сценарії розвитку подій у кожному із його середовищ: песимістиний, оптимістичний та найвірогідніший. А потім, прогнозують майбутній стан підприємства за кожного сценарію розвитку подій при реалізації кожної альтернативної стратегії і вибирають найоптимальний альтернативний варіант, який в найбільшій мірі відповідає чинникам, обмеженням і критеріям відбору, особливо меті підприємства [2,.c. 97].
Експертні методи прийняття рішень застосовуються у випадках, коли для прийняття управлінських рішень неможливо використовувати кількісні методи. Найчастіше на практиці застосовують такі експертні методи: метод простого ранжування та метод вагових коефіцієнтів [3,.c. 97].
Отже, експертні методи безупинно розвиваються й удосконалюються. Основні напрямки цього розвитку визначаються факторами, у числі яких можна вказати на прагнення розширити області застосування, підвищити ступінь використання математичних методів і електронно-обчислювальної техніки, а також знайти шляхи усунення недоліків.
Незважаючи на успіхи, досягнуті в останні роки в розробці й практичному
використанні експертних методів, є ряд проблем і завдань, що
вимагають подальших методологічних досліджень і практичної перевірки.
Необхідно вдосконалювати систему відбору експертів, підвищення
надійності характеристик групової думки, розробку методів перевірки
обґрунтованості оцінок, дослідження схованих причин, що знижують вірогідність експертних оцінок.
Список використаних джерел:
1. Тихомиров Ю.А. Управленческое решение // 2010 - №3 [електронний ресурс]. – Режим доступу: .http://imanbooks.com/book_281_page_42 2..Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту : Навч. посібник.[Текст]./ Б.М. Андрушків, О.Є. Кузьмін. -Львів. : "Світ", 2009. – 630.с. 3. Осовська Г. Менеджмент організацій: Навчальний посібник.[Текст]/ Г. Осовська, О. Осовський. - К.: Кондор, 2010. - 853 с.
