Анастасія Паращук, Ірина Лукаш,
Наук. кер. – Добржанська І. М.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ КАТЕГОРІЇ “КАПІТАЛ” В ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
Капітал – одна із фундаментальних економічних категорій, суть якої вивчається протягом кількох століть. Поняття «капітал» походить від латинського «capitalis», що означає – головний, основний. У перших роботах економістів капітал розглядали як основне майно,основне багатство. Капітал, що поряд з іншими видами економічних ресурсів забезпечує виробничий процес, у ринкових умовах перетворюється на один з основних визначальних чинників ефективності господарювання. Від їх правильного формування, величини і раціональної структури значною мірою залежать темпи росту виробництва продукції і раціонального доходу країни [3,c.118].
Питанням вивчення сутностікапіталу займалися такі вчені, як О.Д.Василик, О.М.Загородна, В.М. Івахненко, К.В. Ізмайлова М.Я.Коробов, Л.А.Лахтіонова, В.О.Мец, Є.В.Мних, П.Я.Попович, І.Д.Фаріон, С.І.Шкарабан, Ю.Ф.Брігхем, О.П.Зуділін, В.В.Ковльов, М.Н.Крейніна та інші .Незважаючи на їх значний науковий вклад у цю сферу,питання категорії «капітал» залишається найбільш дискусійним та вимагає подальших досліджень[2, c.123].
Метою даної роботи є: вивчення сутності поняття «капітал» та дослідження його розвитку.У сучасній економічній літературі пропонують досить різні визначення капіталу, які відображають різноманітність підходів до його трактування. Дефініція (визначення) капіталу має складну економічну, філософську й правову природу, була закладена Аристотелем ще за часів античності. Він розумів в капіталі діяльність, спрямовану на нагромадження багатства, отримання прибутку, вкладення та нагромадження капіталу [ 1,c. 25-26].
Основоположник англійської класичної політекономії А.Сміт розширив межі і поглибив дослідження питання капіталу. На відміну від фізіократів, які обмежували поняття продуктивного капіталу і продуктивної праці лише сільським господарствам, вчений здійснив поділ капіталу на основний і оборотний незалежно від сфери цього галузевого використання, розкрив структуру кожного з них. До основного капіталупоряд з машинами, різними будівлями і приміщеннями, а також поліпшеною землею. Сміт відніс також «набуті та корисні здібності всіх мешканців або членів суспільства».
Глибоко специфічним був підхід К. Маркса до аналізу капіталу та соціально-економічних наслідків його використання в процесі суспільного відтворення. Відзначимо лише декілька сутнісних характеристик цього підходу. По-перше, вчений розглядав капітал як складне, багаторівневе поняття, а відтак дав ряд його різних визначень.Проте для всіх них характерним є розгляд капіталу як самозростаючої вартості і пошук справжнього джерела. По-друге, К. Маркс розглядав капітал не як річ, а визначене, суспільне, властиве конкретній історичній формації суспільства, виробниче відношення, яке представлене в речі і надає цій речі специфічного суспільного характеру. По-третє, капітал реалізується у процесі кругообороту, що проходить різні стадії і набуває різних функціональних форм. Вчений підкреслював, що капітал можна розуміти лише як рух, а не як річ, що перебуває у спокої. По-четверте, справжньою науковою новацією став поділ капіталу Марксом на постійний і змінний,на відміну від поділу капіталу на основний і оборотний. Критерієм цього поділу була різна роль факторів процесу праці в утворенні вартості і нової вартості товару. Під постійним капіталом К.Маркс розумів ту частину капіталу, що перетворюється в засоби виробництва і в процесі виробництва не змінює величини своєї вартості. До змінного капіталу вчений відніс ту частину капіталу, яка втілена в робочій силі і процесі виробництва змінює свою вартість: відтворює свій власний еквівалент і створює додаткову вартість [4, c.34-35].
В економічній теорії сформулювалися такі підходи до визначення сутності капіталу:
1) Предметно - функціональний підхід, згідно з яким капітал ототожнюється з нагромадженою працею,призначеною для подальшого виробництва, або продажу й одержання доходу.
2) Соціально-економічний підхід, згідно з яким капітал трактується як економічна категорія – специфічні суспільні відносини, що виникають за певних історичних умов.
3) Грошовий підхід,згідно з яким капітал досліджується як фінансовий ресурс, що приносить дохід власникові у вигляді процента.
Вподовж другої половини ХХ-ХХІ століття сімейство капіталів значно зросло. Це знайшло своє відображення в економічній літературі, в теоретичних системах і окремих економічних концепціях. Сучасні вітчизняні та зарубіжні економічні довідники та енциклопедії подають визначення десятків різних видів капіталу. Серед них природний, людський, фінансовий, організаційний.
Таким чином, капітал – це будь-яке благо (цінність), яке приносить його власнику впродовж деякого часу дохід. В системі економічних відносин суспільства та категорій, що відображають їх в послідовно логічній, теоретичній формі,ключове місце належить капіталу. Категорія «капітал» становить собою одне з центральних понять ринкової економіки,починаючи з кінця ХVIII ст. В сучасних умовах її використовують у різних контекстах: для вираження вартісної оцінки факторів виробництва, форм їх прояву і змін, з’ясування джерел вартості, прибутку,доходів тощо.
Список використаних джерел:
1. Антология экономической классики Вильям Петти, Адам Смит, Давид Риккардо. – М. : Изд-во "ЭКОНОВ" – "Ключ", 1993. – 475 с.
2. Бланк И.А. Управление формированием капитала. – К. : Изд-во "Ника-Центр", 2000.– 512 с.
3. Лісовицький В.М. Історія економічних вчень : навч. посібник [для студ. вузів]. – К. : Центр навч. літ-ри, 2004. – 219 с.
4. Макконнелл К.Р. Экономикс: принципы, проблемы, политика : пер с англ. – 11-е изд. / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. – К. :ХаГар, 1998. – 785 с
5. Макаренко П.М. Економічнатеорія – політ. економічний контекст: Навчальний посібник / П.М. Макаренко, Л.Ю. Мельник, А.П. Макаренко, Л.Л. Мельник – 2-ге вид., доопрац. і допов. – Полтава РВВ ПДАА, 2010. – 211 с.
