Зуйко Наталя,
Григораш Тетяна,
4 курс, спец. «Економіка підприємства», д.ф.н.,
Науковий керівник: Рябченко Н.К.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
Економічна сутність та значення ризику в інвестиційній діяльності
Забезпечення стійкої конкурентоспроможності та підтримка нормального процесу розвитку підприємства неможливі без додаткового залучення інвестицій. Від якості, своєчасності прийняття та реалізації інвестиційних рішень залежать реальні можливості досягнення запланованих цілей окремих підприємств та організацій.
Сучасний етап розвитку ринкових відносин характеризується нестабільністю факторів зовнішнього середовища та ускладненням процесів прийняття господарських рішень, які формуються в умовах підвищеного ризику. Проблеми інвестування в розвиток економіки завжди перебувають у центрі економічних досліджень, в чому і полягає актуальність даної теми.
Питанням прийняття інвестиційних рішень, а також дослідженню проблеми інвестиційних ризиків приділяли увагу в своїх працях багато авторів, зокрема: Бочаров В.В., Бланк І.А., Федоренко В.Г., Щукін Б.М., Балабанов І.Т., Реверчук С.К., Реверчук Н.Й., Вовчак О.Д., Вітлінський В.В., Мойсеєнко І.П. та ін.
Метою даної статті є визначення економічної сутності поняття «інвестиційний ризик» та обґрунтування його значення при прийнятті інвестиційних рішень. Об’єктом дослідження є поняття інвестиційного ризику. Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:
з’ясувати економічну сутність понять інвестиційне рішення та інвестиційний ризик;
обґрунтувати важливість та доцільність врахування ризику при прийнятті інвестиційного рішення.
Зазначимо, що інвестиційна діяльність у тій чи іншій мірі властива будь-якому підприємству, адже саме інвестиції торкаються самих глибинних основ господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. Причинами, що обумовлюють необхідність інвестицій, можуть бути відновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробництва, освоєння нових видів діяльності та ін.
Інвестування являє собою один із основних видів діяльності суб’єктів господарювання, який дозволяє їм розвиватися та досягати стійких конкурентних переваг на ринку. Підприємствам на будь-якій стадії свого життєвого циклу доводиться розглядати різні інвестиційні ідеї та приймати рішення відносно того чи іншого проекту. Під інвестиційними рішеннями розуміють рішення щодо вкладення коштів в активи в певний момент часу з метою отримання прибутку та економічних вигід в майбутньому [5].
Сучасні умови процесу розробки і прийняття рішень вимагають від осіб, що їх приймають, постійного усвідомлення того, що прийняте інвестиційне рішення має бути науково обґрунтованим, оптимальним, ефективним та результативним. Оптимальність рішення – це властивість бути найкращим у будь-якому відношенні відповідно до критерію оптимальності. Ефективним вважається рішення, що приводить до необхідних і дієвих результатів. Результативним можна назвати рішення, реалізація якого приводить до остаточних (підсумкових) результатів. Ефективність вважається найбільш загальною властивістю будь-яких цілеспрямованих процесів, яка виражається ступенем досягнення мети з урахуванням витрат ресурсів і часу [5, с. 110].
Слід зазначити, що оцінка економічної ефективності процесу інвестування передбачає аналіз інформації про внутрішнє й зовнішнє середовище підприємства. Для прийняття інвестиційного рішення беруться до уваги такі внутрішні фактори: постійні та змінні витрати, потреба в інвестиціях, життєвий цикл об’єкта інвестування, проектні потужності випуску продукції (надання послуг), очікувані рівні цін товарів (послуг), норми прибутковості та ін. Разом із тим прийняття інвестиційного рішення базується на врахуванні таких зовнішніх чинників, як: ринкова кон’юнктура, процентні ставки за кредитами, конкурентні вироби, технології, обладнання, загальний стан економіки, рівень платоспроможності споживачів, цінова політика за напрямами бізнесу та ін.
Так, як специфіка інвестиційної діяльності полягає в тому, що на основі оцінки та аналізу попередньої інформації, фірма приймає рішення у теперішньому часі, а отримує результат (як позитивний, так і негативний) у майбутньому, і це зумовлює прийняття інвестиційних рішень за значних умов невизначеності та при неповному інформаційному забезпеченні, тому слід також зважати на такий фактор як, ризик.
Оскільки інвестиційні ризики безпосередньо впливають на процес здійснення інвестиційної діяльності, то надзвичайно важливим постає питання важливості дослідження та визначення сутності категорії «інвестиційний ризик».
Аналіз літературних джерел щодо сутності інвестиційного ризику не викликає значних розбіжностей у підходах до трактування даної економічної категорії. Так, Балабанов І. Т. висловлює думку про те, що інвестиційний ризик – це ймовірність відхилення величини фактичного доходу від величини очікуваного [2, c. 25].
На думку Бланка І. А., під інвестиційним ризиком розуміється ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат в процесі здійснення інвестиційної діяльності підприємства [3, c. 25].
Відповідно, Щукін Б. М. стверджує, що інвестиційний ризик являє собою потенційну можливість недосягнення запланованих цілей інвестування (у вигляді прибутку або соціального ефекту) і в результаті непередбачених втрат коштів і отримання грошових збитків або прибутку, але менших, ніж планувалося, розмірів [7, с. 94].
Федоренко В. Г. вважає, що суть інвестиційного ризику полягає у ризику, по-перше, втрати вкладеного (інвестованого) капіталу і, по-друге, втрати (неодержання) очікуваного доходу [6, c. 71].
Бочаров В. В. під інвестиційним ризиком розуміє ймовірність виникнення несподіваних фінансових втрат (зниження прибутку, доходу і навіть втрата капіталу інвестора) внаслідок настання несприятливих обставин [4, с. 104].
На нашу думку, інвестиційний ризик все ж таки доречно та доцільно розглядати саме як можливість настання як позитивного, так і негативного результату ведення інвестиційної діяльності. Особливу увагу слід звернути на те, що ймовірність настання позитивного результату розглядається аналогічно ймовірності настання негативного результату, оскільки внаслідок здійснення інвестиційної діяльності, підприємство може отримати як прибуток, так і зазнати збитків. Саме тому інвестиційний ризик є невід’ємною складовою самої інвестиційної діяльності, яка надає стимули щодо прийняття оптимальних, ефективних та раціональних рішень.
Нині інвестиції – це вкладання капіталу з метою подальшого його збільшення. Приріст капіталу в результаті його інвестування є компенсацією за ризик втрат від інфляції та неодержання процентів від банківських вкладень капіталу. Джерелом приросту капіталу, основним мотивом інвестування є одержуваний прибуток [6, с. 7].
Загальновідомо, що прибутковість та ризик є взаємопов’язаними категоріями. Найбільш загальними закономірностями, що відображають взаємний зв’язок між прийнятним ризиком й очікуваною прибутковістю діяльності інвестора, є наступні:
більш ризикованим вкладенням, як правило, властива більш висока прибутковість;
при зростанні доходу зменшується ймовірність його отримання, в той час, як певний мінімально гарантований дохід може бути отриманий практично без ризику [1, с. 134].
Тому будь-який інвестор, який має на меті вкладання своїх коштів в певний об’єкт, одночасно намагається як збільшити очікуваний прибуток, так і зменшити ризик. Оскільки дані критерії суперечать один одному, то вирішальне інвестиційне рішення повинно ґрунтуватись на оптимальній збалансованості прибутковості та ризику, які є невід’ємними складовими для досягнення конкретної мети інвестора.
Таким чином, в умовах економічної нестабільності, яка характерна для ринкового середовища, наукове обґрунтування та прийняття ефективних рішень щодо реального інвестування є важливою умовою стійкого розвитку суб’єктів господарювання. А, оскільки, в процесі реалізації інвестиційної діяльності може спостерігатися поява як позитивних, так і негативних відхилень кінцевих результатів інвестування капіталу від очікуваних, то прийняття правильного інвестиційного рішення, зокрема, залежить від врахування фактора ризику.
Отож, ми дійшли висновку, що визначення інвестиційного ризику є одним з основних етапів під час провадження інвестиційної діяльності, адже саме розуміння сутності інвестиційних ризиків надає можливість зменшити або уникнути їх негативних наслідків та проводити заходи, щодо своєчасного реагування та усунення таких наслідків. На нашу думку, визначення сутності інвестиційного ризику має виглядати наступним чином, а саме як можливість настання як позитивного, так і негативного результату ведення інвестиційної діяльності, зазначимо, що інвестиційний ризик є невід’ємною складовою самої інвестиційної діяльності, яка надає стимули щодо прийняття оптимальних, ефективних та раціональних рішень. Також вході дослідження було встановлено, що із збільшенням рівня ризику зростає рівень прибутковості, що є основною метою підприємницької діяльності.
Список використаних джерел:
1. Андреева Э.А. Проблемы анализа и оценки рисков инвестиционных проектов / Э.А. Андреева, М.Б. Казакова, И.И. Шукшина // Вестник Саратовского государственного технического университета. – 2008. – Т.1. – № 4. – с. 133-137.
2. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 192с.
3. Бланк И. А. Управление финансовыми рисками. – К.: Ника-Центр, 2005. – 600 с.
4. Бочаров В. В. Инвестиции: учебник для вузов. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2009. – 384 с.
5. Морщенок Т.С. Прийняття та обґрунтування інвестиційних рішень в умовах ризику // Економіка промисловості. – 2009. – № 4. – с.109 – 114
6. Федоренко В. Г. Інвестознавство: Підручник. – 3-тє вид., допов. – К.: МАУП, 2004. – 480 с.
7. Щукін Б.М. Інвестування: курс лекцій. – К. : МАУП, 2004. – 216 с.