Ольга Капуштенська,
4 курс, спец. «Фінанси», д.ф.н.,
Наук. кер. – Кучерівська С.С.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
Соціальна політика в умовах соціального і економічного розвитку України
Система соціального страхування на сьогодні відіграє важливу роль, створюючи умови для економічного захисту громадян, забезпечуючи соціальну захищеність суспільства і є невід’ємною складовою соціальної політики держави.
Стабільний економічний розвиток країни неможливий без формування соціального добробуту суспільства. Поєднання проблем розвитку ринкових відносин з посиленням уваги до соціальних питань створює необхідні умови для оздоровлення економіки країни, забезпечення стабільного становища людини протягом усієї трудової діяльності й після її завершення.
Проблемам становлення, розвитку і функціонування системи соціального захисту, присвячено багато праць. Це наукові дослідження таких науковців як: О.О. Волощук, О.Є. Губар, С.Б. Єфимова, О.Л. Іванова, Л.М. Клівіденко, Е.М. Ліанова, Т.В. Машталер, О.М. Палій, В.А. Скуратівський, та інших.
Забезпечення сталого збалансованого та прогнозованого соціально-економічного розвитку України, підвищення рівня та якості життя населення, збагачення соціального і трудового потенціалу кожної окремої людини неможливе без проведення активної державної соціальної політики [4, с.8].
Соціальна політика об’єктивно є найбільш значущою сферою інтересів сучасного суспільства і найважливішою частиною його діяльності. Адже основною метою соціальної політики є підвищення добробуту населення на основі прискореного розвитку соціальної сфери, активного сприяння соціальним факторам у підвищенні ефективності економіки [3, с.67].
Кінцевим результатом цього процесу має бути забезпечення достатнього життєвого рівня населення, поліпшення демографічних показників, розвиток трудових ресурсів, пенсійна реформа та відновлення освітнього та наукового потенціалу. Для цього мають бути вирішені проблеми в соціальній сфері:
- недостатність обсягів бюджетних коштів для фінансування соціальної сфери;
- відсутність рівного доступу всіх громадян країни до гарантованого рівня соціальних послуг, і як наслідок зосередження соціальних функцій на територіальному рівні та нерівномірний розвиток адміністративних територіальних одиниць;
- відсутність механізму розрахунку реальної вартості забезпечення соціальних гарантій;
- відсутність механізмів забезпечення якості соціальних послуг, що надаються [2, с.51].
Для проведення активної державної політики у сфері соціального захисту населення, необхідно вжити таких основних заходів: забезпечити стабільне, стійке фінансування прийнятих програм соціального захисту населення відповідно до затверджених показників бюджетів усіх рівнів, бюджетів фондів державного соціального страхування; активніше залучати кошти населення через розвиток і стимулювання обов’язкового і добровільного страхування; забезпечити стійкість і надійність страхових систем у виконанні страхових зобов’язань за рахунок підвищення вимог до розміру статутного капіталу, розвитку інституту перестрахування, резервування; забезпечити якість соціальних послуг, що надаються та контроль за ефективністю і результативністю соціальних витрат; розробка і законодавче затвердження соціальних стандартів тощо [1, с. 135].
Список використаних джерел:
1. Губар О.Є. Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробуту //Фінанси України. – 2002. – №8. – С.130-136.
2. Єфимова С.Б. Оптимізація видаткової бюджетної політики держави в соціальній сфері. // Фінанси і кредит. – 2007. – №1. – С. 49-57
3. Машталер Т.В., Волощук О.О. Актуальні проблеми соціальної політики та шляхи її вирішення // Актуальні проблеми економіки. – 2003. - №5 - С. 67-70
4. Скуратівський В.А., Палій О.М., Ліанова Е.М. Основи соціальної політики К. : МАУП, - 2002. - 370 с.
