Анастасія Полянська, Сергій Боднарюк,
Наук. кер. – Рябченко Н.К.,
спец. «Економіка підприємства», 4 курс, д/ф,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
РИЗИК-ЧАСТИНА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В сучасних умовах господарювання на суспільство та економіку значний вплив мають динамічні зміни та суперечність ринкових перетворень. Саме в таких умовах підприємництво характеризується змінами економічної ситуації, посиленням чи послабленням конкурентної боротьби, чи спадами ділової активності, тобто підпадає під дію невизначеності. У своїй діяльності підприємство намагається перевести невизначеність у ризик, оскільки невизначеність – це об’єктивна неможливість здобуття абсолютного знання про об’єктивні та суб’єктивні фактори функціонування системи, неоднозначність її параметрів, а ризик – це діяльність, пов’язана з подоланням невизначеності у ситуації неминучого вибору, в процесі якої є можливість кількісно та якісно оцінити ймовірність досягнення передбачуваного результату та відхилення від мети [12]. Таким чином, це дає можливість управляти невизначеністю та створює передумови для уникнення або зменшення розміру можливих втрат внаслідок настання непередбачених ситуацій. Тому невід’ємною та актуальною ознакою сьогодні в підприємницькій діяльності є ризик.
Проблеми, які пов’язані з ризиками є об’єктом наукових праць як вітчизняних так і зарубіжних науковців, а саме: Вітлінського В.В., Штефанича Д.А., Лобанова А., Сирочука Н.А., Новака В.О., Балабанова І.Т., Фрідмена М., Шарпа У. та інших.
Метою статті є доповнення теоретичних аспектів визначення та класифікації поняття «ризику» в підприємницькій діяльності. Об’єктом дослідження виступає ризик, що виникає в умовах функціонування підприємства.
Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання:
─ визначити сутність категорії «ризику» в підприємницькій діяльності;
─ проаналізувати та доповнити класифікацію ризиків.
В сучасній економічній літературі відсутнє єдине тлумачення економічної категорії «ризик». На нашу думку, можна виділити декілька точок зору щодо визначення сутності ризику.
До першої групи, ми відносимо теоретичні погляди Альгина А.П., Каменцева С.Е., котрі стверджують, що ризик як діяльність господарюючих суб’єктів пов’язана з подоланням невизначеності в ситуаціях вибору, у процесі якої є можливість оцінити ймовірність досягнення бажаного результату, невдачі й відхилення від цілі за аналізованими альтернативними варіантами [1,2]. На нашу думку, хибним у даному визначенні є те, що не завжди існує можливість оцінити в повному обсязі наслідки ризику та подолати невизначеність при здійсненні господарської діяльності підприємства. Особливістю даного визначення є те, що автори приділяють увагу аналізу альтернативних варіантів, зазначимо, що відсутність альтернативи зумовлює відсутність ризику, тобто наявність даної економічної категорії у визначенні тільки конкретизує поняття «ризик».
Гальчинський А., Бланк І.А., Валдайцев С.З., визначають ризик як ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів порівняно з прогнозованим варіантом [4]; можливість настання несприятливої події, пов’язаної з різними видами втрат [3]; загроза втрати ресурсів, недоотримання або втрати доходів, фінансових активів, появи додаткових видатків порівняно із запланованими [5]. Аналізуючи дане визначення, ми дійшли висновку, що науковці не говорять про позитивні наслідки ризику в підприємницькій діяльності, тобто характеризують досліджуване поняття тільки з однієї сторони – сторони-невдачі. На нашу думку, при здійсненні підприємницької діяльності ризик може проявлятися і позитивними зрушеннями для господарюючого суб’єкта, тобто можливий прояв і позитивних результатів дії ризику, що є оберненими наслідками до тих, які виділяють дані автори.
Науковці Лукасевич І.А., Поддєрьогін А.М., описують ризик як можливість відхилення очікуваного і фактичного результатів. Вони вважають, що чим ширше діапазон можливих відхилень, тим вище ризик даної операції [6,7]. Дане визначення найбільш коротко та стисло описує поняття «ризику», воно показує різницю відхилень, які пов’язані з майбутніми і теперішніми результатами діяльності підприємства, тобто дає можливість побачити в якій мірі не було досягнуто бажаного результату. Але не береться до уваги те, що ризик може призвести і до небажаних та неочікуваних результатів для діяльності підприємства.
Четверта група науковців (Лобанов А., Чигунов А., Штефанич Д.А.) дає своє трактування ризику наступним чином. Вони зазначають, що ризик - це ймовірність (можливість) здобуття (тільки) небажаного результату (наприклад, ймовірність втрати суб’єктом господарювання частини своїх прибутків) [8] або (чи тільки) ймовірність сприятливого позитивного результату: удача, шанс отримати додатковий прибуток (можливість отримання значної вигоди в результаті здійснення підприємницької діяльності) [9]. Характеризуючи дане визначення, ми хочемо відмітити, що автори в повній мірі охарактеризували і визначили сутність ризику як економічної категорії, вказали як позитивні так і негативні наслідки ризику при здійсненні господарської діяльності підприємством.
Аналіз досліджуваної літератури показав, що немає єдиної точки зору щодо визначення сутності ризику як економічної категорії. Це пояснюється багатоаспектністю даного явища, практично повним його ігноруванням у господарському законодавстві, недостатнім використанням у реальній економічній практиці й управлінській діяльності.
Безумовно, всі вищезазначені визначення відображають окремі риси ризику, але найбільш прийнятним, на наш погляд, є таке: ризик – це економічна категорія дія якої виникає при здійсненні підприємницької (чи іншої) діяльності, пов’язана з появою певної небезпеки і ймовірністю настання успіху, невдачі і відхилення від поставленої цілі. Дане визначення об’єднує в собі як можливість досягнення небажаних, так і сприятливих відхилень від запланованих результатів.
Слід також зазначити, що існують різні класифікації ризиків підприємства.
Оскільки класифікація ризиків безперервно оновлюється, в різних літературних джерелах можна зустріти прийоми віднесення однакового ризику до різних рівнів класифікації. Наприклад, в різних дослідженнях політичні й комерційні ризики, різні автори можуть ставити на рівень як категорії так і виду, що, на нашу думку, є не логічним і абсурдним. Зазначимо, що підвиди валютних і кредитних ризиків можна відносити до самостійних видів ризиків у підприємницькій діяльності. Існує безліч інших прикладів, коли класифікація ризику виявляється складною і заплутаною.
Зокрема А. Б. Кондрашихін та Т. В. Пепа в своїй праці “Теорія та практика підприємницького ризику” виділяють наступну класифікацію ризиків:
1. За причиною виникнення:
● техногенні – викликані господарською діяльністю людини;
● природні – такі, що не пов'язані з діяльністю людини;
● змішані – виникають внаслідок впливу людини на природу;
● антропогенні – тобто пов'язані з фінансовою діяльністю суспільства.
2. За характером господарської діяльності:
● технічні (виробничі) – відносяться до обставин передбачуваного провалу інвестиційного проекту, зриву виробництва нового виробу;
● комерційні (фінансові) – можуть бути викликані відсутністю попиту на продукцію, особливостями проведення або виконання фінансових операцій.
3. За властивостями об'єкту, на який спрямовано ризик:
● ризик нанесення шкоди життю та здоров'ю людини;
● майновий ризик;
● ризик настання цивільної відповідальності;
● ризик нанесення збитків майновим інтересам.
4. За характером обліку:
● зовнішні – безпосередньо не пов'язані з діяльністю підприємця – господарського суб'єкта, вони обумовлені політичними, економічними, демографічними, соціальними, географічними чинниками господарського життя та здійснення виробництва;
● внутрішні – викликані діяльністю господарського суб'єкта або його прямих контрагентів вони обумовлені діловою активністю менеджменту підприємства, маркетинговими стратегіями, політикою і тактикою поведінки на ринку, виробничим і науково-технічним потенціалом, рівнем спеціалізації.
5. За часом: короткострокові; постійні; ретроспективні; поточні; перспективні.
6. За рівнем ризику:
● допустимий ризик, коли від реалізації підприємницького рішення виникає загроза частково втратити прибуток або одержати результат менший, ніж очікувався;
● критичний ризик, що відповідає загрозі фінансових втрат у розмірі вартості всього рішення (інвестиційного проекту, бізнес-плану підприємця);
● катастрофічний ризик – означає загрозу втратити весь майновий комплекс господарського суб'єкта унаслідок реалізації обраного рішення (проекту, плану) [11].
Інша класифікація ризиків запропонована Грачовим В. у його праці “Класифікація ризиків та управління ними” являється наступною:
1. Щодо масштабів та розмірів — глобальний, локальний.
2. Щодо аспектів — психологічний, соціальний, економічний, юридичний, політичний, медико-біологічний, комбінований (соціально-економічний).
3. Щодо міри об'єктивності та суб'єктивності рішень — з об'єктивною ймовірністю, з суб'єктивною ймовірністю, об'єктивно-суб'єктивною ймовірністю.
4. За ступенем (мірою) ризиконасиченості рішень — мінімальний, середній, оптимальний, максимальний, або допустимий, критичний, катастрофічний.
5. За типами ризику — раціональний (обґрунтований), нераціональний (необґрунтований), авантюрний (азартний).
6. Щодо часу прийняття ризикованих рішень — випереджуючий, своєчасний, запізнілий.
7. Щодо чисельності осіб, що приймають рішення — індивідуальний, груповий.
8. Щодо ситуації — стохастичний (за умов невизначеності), конкуруючий (за умов конфлікту). [10]
На нашу думку, класифікація запропонована Грачовим В. більш ширше характеризує дане економічне поняття з точки зору ризикованості.
Слід зазначити, що нараховують більше 40 різних критеріїв ризиків і більше 220 видів ризиків, однак в економічній літературі немає єдиного розуміння в цьому питанні. Це є наслідком того, що поняття ризик можна трактувати з багатьох точок зору і кожна з них може бути правильною.
Ми, керуючись принципами управлінської класифікації ризиків – науковістю, строгістю, зручністю використання, вивели наступну класифікація ризиків:
● операційний ризик (operational risk) описує групу ризиків, що виникають в процесі поточної діяльності (ризик прямих або непрямих втрат, викликаних помилками або недосконалістю процесів, систем в організації, помилками або недостатньою кваліфікацією персоналу організації або несприятливих зовнішніх подій нефінансової природи);
● ринковий ризик (market risk) пов'язаний з можливим коливанням ринкових відсоткових ставок, як національної грошової одиниці, так і закордонних курсів валют;
● бізнес-ризик (business risk) – ризик, що безпосередньо пов’язаний і впливає на діяльність підприємства (попит на товари/послуги, підписання договорів, правильність прийняття управлінських рішень).
Слід зазначити, що цю класифікацію можна застосувати як до фінансових установ (банків, страхових та інвестиційних компаній і т. ін.), так і до звичайних компаній, зайнятих у сфері матеріального виробництва і надання послуг.
Отже, підсумовуючи все вище сказане слід зазначити, що наукова новизна дослідження полягає в тому, що точного визначення категорії «ризик підприємницької діяльності» на сьогодні не існує. В ході дослідження авторами було запропоноване своє трактування ризику як економічної категорії дія якої виникає при здійсненні підприємницької (чи іншої) діяльності, пов’язаної з появою певної небезпеки і ймовірністю настання успіху, невдачі і відхилення від поставленої цілі. Також в статті розглянуто та доповнено класифікацію ризиків в підприємницькій діяльності, а саме операційного, ринкового та бізнес-ризику на підприємстві.
Список використаних джерел:
1.Альгин А.П. Грани экономического риска / А.П. Альгин. – М.: Знание, 1991. – 64 с.
2. Каменцева С.Е. Анализ конкретных ситуаций в управлении производством / С.Е Каменцева. – М.: Прогресс,1977. – 300 с.
3. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: учебный курс / И.А. Бланк. – К.: Ника-центр, 1999. – 528 с.
4. Валдайцев С.З. Инновационный процесс в странах развитого капитализма: методы, формы, механизм /С.З. Валдайцев. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 144 с.
5. Гальчинський А. Інноваційна стратегія українських реформ / А Гальчинський, В. Геєць, В. Семиноженко. –К.: Знання України, 2002. – 336 с.
6. Фінансовий менеджмент: підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк,Н.Ю. Невмержинська, Я.І. Невмержинський та ін.; за ред. А.М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2005. – 536 с.
7. Лукасевич И.Я. Анализ финансовых операций. Методы, модели, техника вичислений / И.Я. Лукасевич. –М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. – 400 с.
8. Штефанич Д.А.Управління підприємницьким ризиком/ За заг.ред. д-ра екон. наук Д.А. Штефанича.- Тернопіль: Економічна думка, 1999.- 224с.
9. Лобанов А., Чугунок А. Риск-менеджмент//РИСК.-1999.-№4.-с.43-52
10. Грачов В. Класифікація ризиків та управління ними // Фінанси України. - 2002. - № 10. - C. 56-60
11. Кондрашихін А. Б. Пепа Т. В. Теорія та практика підприємницького ризику: Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — с. 56-57
12. Клименко С.М., Дуброва О.С. Обгрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 252с.
