На сьогоднішній день туризм визнано одним із найбільш перспективних видів економічної діяльності. Окрім розвитку економіки, туристична індустрія покращує соціальне середовище, а також, завдяки санаторно-курортному обслуговуванню, що є її складовою, здійснюється відновлення людського капіталу.
Проблеми розвитку туристичної індустрії нашого регіону досліджували такі науковці: Банар В.Ф., Биркович В.І., Горбатенко Г.Е. та ін. Вони зробили вагомий внесок у вивчення цього питання, але воно й досі не вважається повністю вирішеним, тому що наявний туристичний потенціал Буковини не використовується повністю, для цього необхідні нові пріоритетні напрями розвитку цієї діяльності.
Метою роботи є аналіз сучасного стану туристичної галузі в Чернівецькій області та визначення перспективних напрямів розвитку туризму даного регіону.
Сприятливі кліматичні умови, значний рекреаційний потенціал, велика культурна та історична спадщина, а також вигідне геополітичне розміщення створюють можливість ефективно розвивати туристичну індустрію в Чернівецькій області. Також область багата на унікальні історико-архітектурні і природні об’єкти: історична пам’ятка «Хотинська фортеця», Білокриницький собор Успіння Пресвятої Богородиці у Глибоцькому районі, залишки печер Бакотського скельного монастиря часів Галицько-Волинського князівстві в Кельменецькому районі, печера «Баламутівська», триповерхова печера в урочищі «Довгий яр», карстова печера «Буковинка» та сталактитова печера «Дуча», колонія сірих чапель у Заставнівському районі та багато іншого [2, с.27].
Станом на 01.01.2010 р. туристичні послуги в області надавалися 105 суб'єктами господарювання - ліцензіатами (на 01.01.2009р. - 100), у тому числі 73 турагентами та 32 туроператорами, з них двома туроператорами внутрішнього в'їзного туризму. За даними відділу з питань туризму управління культури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації в 2009 році ними надано туристичних послуг на суму 33,8 млн. грн., що на 14,5 % більше, ніж у 2008 році. Обслуговано 63,1 тис. туристів, з них іноземних - 5,8 тис. осіб та 37,2 тис. осіб - туристів, які подорожували в Україні (59% від загальної кількості). Туристичними фірмами прийнято 15,9 тис. екскурсантів, з яких третина становлять особи шкільного віку та молодь. Спонукальним мотивом здійснення подорожей для всіх рівнів туристів залишається дозвілля, відпочинок та спортивно оздоровчий туризм, частка якого у 2009 році сягнула 70,5 % від загальної кількості туристів. [3, с.8]
Зараз, Чернівецька область посідає друге місце в Україні за кількістю відвідань туристів, поступаючись лише АР Крим, збільшивши свій дохід від цього виду діяльності на 1,8 млн. грн. порівняно з 2009 роком, що лишній раз свідчить про перспективність розвитку туризму саме на цій території.
Туристична галузь є прибутковим видом діяльності, доход від якого може збільшуватись динамічними темпами Але, на жаль, існують певні перешкоди для розвитку цієї індустрії, основними з яких є не сформована ефективна нормативно-правова база, а також відсутність необхідних передумов для прискореного розвитку цього виду діяльності.
Як вважають провідні науковці, для ефективного використання рекреаційних ресурсів, історико-культурної спадщини та для збільшення впливу туризму і рекреаційної сфери на соціально-економічний розвиток регіону потрібно сформувати рекреаційно-туристичний кластер, тобто структуру, яка б дала змогу сконцентрувати фінансові і матеріальні ресурси для розвитку цієї сфери. Створення рекреаційно-туристичного кластера на Буковині передбачає консолідацію суб’єктів господарювання не тільки тих галузей господарського комплексу регіону, що виробляють та надають туристичні послуги (готельне, ресторанне господарство, транспорт та ін.), а й супутніх сфер (харчова та легка промисловість, сільське господарство, виробництво сувенірної продукції, комунальне господарство тощо). [1, с.441]
У туристично-рекреаційному кластері його учасники можуть більш ефективно взаємодіяти між собою та владними структурами, а також співпрацювати по Україні та за кордоном. Кластер створює інноваційне і конкурентне середовище, що виникає внаслідок синергетичного ефекту, а також вигідні умови здійснення туристичної та рекреаційної діяльності.
Описана структура в Чернівецькій області дозволить зміцнити та створити нові зв'язки з різними супутніми та сприяючими їх розвитку галузями промисловості, наприклад, з виробництвами туристичного спорядження, сувенірної продукції, продуктів харчування тощо.
Можна зробити висновок, що Чернівецька область, з її вдалим географічним розташуванням та наявним рекреаційно-туристичним потенціалом має можливості успішно розвивати на своїй території туристичну галузь, яка поступово з джерела додаткових фінансових ресурсів може трансформуватися на основний надприбутковий вид економічної діяльності, який, водночас, крім збільшення обласного бюджету, підвищить рівень добробуту населення, а отже покращить рівень соціально-економічного розвитку загалом.
Список використаних джерел
1. Банар В. Ф. Стан та перспективи розвитку туризму на Буковині / В.Ф. Банар, О. О. Пукач // Науковий вісник БДФА. Економічні науки: зб. наук. праць / гол. ред. В. В. Прядко, Міністерство фін. України, Буковинська державна фінансова академія. – Чернівці, 2008. – Вип. 2. – С. 438 – 443.
2. Горбатенко Г.Е. Справжній колір буковинського туризму / Г.Е. Горбатенко // Фінансовий контроль. — 2006. - №3 (32). - С.26-27.
3. Туризм, відпочинок та санаторно-курортне лікування в області, 2010 [Текст] : стат. збірник / за ред. А. В. Ротаря; Держкомстат України, Головне управління стат. у Чернівецькій області. – Чернівці: ГУСЧО, 2010. – 63 с.