Серед численних економічних проблем, що постали перед Україною, чільне місце посідає проблема розбудови державного менеджменту. Одним з інструментів державного менеджменту є податковий менеджмент, який здійснює управління податковою політикою в країні. Податковий менеджмент діє не лише як засіб вилучення доходів до державного бюджету, а й як інструмент, що регулює соціально-економічні процеси, які відбуваються в реальній економіці.
Значний внесок у розвиток досліджень стосовно державного податкового менеджменту, а також його складових зробили вітчизняні науковці: В.В. Буряковський, О.Д. Василик, М.В. Гринюк, О.Д. Данілов, С.В., Касьяненко, А.Я. Кізима, А.І. Крисоватий, Я.В. Литвиненко, А.Ф. Мельник, П.В.Мельник, В.М. Опарін, А.М. Соколовська, В.М. Суторміна, О.М. Тимченко, Н.П. Фліссак, С.І. Юрій.
Крисоватий А.І., Кізима А.Я. під податковим менеджментом розуміють: систему управління податками; певну категорію людей, соціальний прошарок тих, хто здійснює роботу з управління податками; форму підприємництва (стосується корпоративного і персонального податкового менеджменту)[3;c.33].
Провідне місце в системі державних інститутів здійснення податкової політики займають органи державної податкової служби, які несуть основний тягар виконання державно-управлінських функцій у сфері оподаткування. Забезпечення належного рівня доходів бюджету нерозривно пов’язано із рівнем виконання своїх завдань та функцій самою податковою службою.
Метою даної статті є окреслення перспектив реформування організаційної структури податкових органів України.
В умовах нестабільної економіки, коли здійснюється швидкий розвиток підприємницької діяльності, бізнесових структур, існує ризик виникнення значного розриву між розвитком бізнесу та контролюючих органів, про що свідчать обсяги застосування схем мінімізації та ухилення від оподаткування.
30.11.2010 р. Президент України в своїй промові щодо Податкового кодексу наголосив: «… я вимагаю від Уряду провести реформу податкової служби з метою забезпечення прозорої роботи, недопущення адміністративного свавілля та зловживань» [1].
Тому, на сьогодні з урахуванням положень Податкового кодексу України визначено основні принципи реформування державної податкової служби:
1. Прозорість і публічність у діяльності органів ДПС, взаєморозуміння у відносинах з платниками податків та їх довіра.
2. Надання платникам податків послуг вищої якості, належне і справедливе (стосовно усіх платників) застосування чинного законодавства.
3. Забезпечення балансу у відносинах з платниками податків, усунення негативних тенденцій щодо взаємодії з ними та ризиків у розрахунках з бюджетом.
4. Створення умов для припинення протиправної діяльності суб’єктів господарювання у сфері оподаткування та заохочення їх працювати відкрито, в рівних конкурентних умовах та за цивілізованими правилами.
5. Стимулювання платників податків виконувати свій обов’язок щодо добровільної і у повному обсязі сплати податків до бюджету.
6. Досягнення високого рівня професіоналізму працівників податкової служби.
7. Викорінення проявів корупції в органах ДПС.
Першочерговим завданням державної податкової служби є розробка і впровадження в практику нових підходів, нової ідеології у відносинах за платниками податків, побудованої на засадах партнерства і взаємної довіри.
Саме впровадження такої ідеології покликана забезпечити Програма модернізації державної податкової служби України. Треба зауважити, що модернізація податкової служби здійснюється вже досить тривалий час. Ще у 1999 році ДПА України розроблено Концепцію та проект Програми модернізації податкової служби, яка розрахована на період до 2013 року , в яких враховано не лише вітчизняний досвід, але й досвід інших країн світу у сфері податкової практики, створення нових технологій податкової діяльності.
Проект модернізації державної податкової служби України спрямований на створення ефективної високопрофесійної і підзвітної суспільству служби, яка чітко реалізує державну податкову політику та програму Уряду, що сприятиме виконанню закладених до бюджету показників його наповнення.
Варто зазначити, що проблеми модернізації державної податкової служби цікавлять не тільки вітчизняних політиків, науковців та практиків. У розробці Проекту модернізації державної податкової служби брали участь різні суб’єкти, в тому числі зарубіжні.
Внаслідок здійснення модернізації очікується досягнення ряду стратегічних цілей, серед яких: забезпечення стабільного надходження податків та зборів; зростання рівня добровільного виконання платниками податків вимог податкового законодавства; активізація діяльності суб’єктів підприємницької діяльності; поліпшення якості обслуговування платників податків; зменшення кількості перевірок та підвищення їх якості; забезпечення прозорості діяльності податкової служби; зростання довіри до державної податкової служби з боку суспільства; налагодження партнерських відносин між державною податковою службою і платниками податків; зменшення вартості процесу адміністрування податків; удосконалення кадрової політики та системи оплати праці працівників державної податкової служби; підвищення професійного рівня персоналу податкових органів.
Організаційна структура є одним з основних засобів створення ефективних технологій адміністрування податків в Україні. Удосконалення організаційної структури є важливим аспектом удосконалення державної податкової служби. Разом з тим у діючій організаційній структурі існує ряд недоліків, характерних для системи в цілому.
Насамперед, на сьогодні державна податкова служба України є централізованою системою, побудованою за принципом багаторівневої ієрархічної організації: державного, регіонального (область, автономна республіка), міського та районного рівнів управління. Кожен регіон має свій податковий орган, і при цьому його значущість у загальній сумі надходжень податків до бюджету України, кількість населення, кількість зареєстрованих платників податків враховуються не завжди. Оскільки у діючій системі податкових органів країни передбачені додаткові рівні системи управління і значна кількість обласних податкових адміністрацій частково виконують функції районних державних податкових інспекцій (займаються нарахуванням і стягненням податків з платників), то вдосконалення податкової системи дозволить забезпечити необхідну інтеграцію функцій районного й обласного рівнів.
Внаслідок реформування має бути побудовано систему органів державної податкової служби України на трьох організаційних рівнях з чітким визначенням функціонального призначення кожного з них:
1) стратегічний рівень — Державна податкова адміністрація України — розробка стратегічних напрямів діяльності та розвитку державної податкової служби, створення методологічного та законодавчого забезпечення процесів, що виконуються всіма рівнями державної податкової служби України;
2) тактичний рівень — адміністрації податкових округів — поточне планування, організація і контроль за впровадженням політики та методології виконавчим рівнем державної податкової служби України;
3) виконавчий рівень — міжрайонні державні податкові інспекції; відділення міжрайонних державних податкових інспекцій; спеціалізовані державні податкові інспекції по роботі з великими платниками податків; центри обробки документів; телефонний інформаційно-довідковий центр — надання повного переліку податкових послуг платникам податків, практичне виконання завдань державної податкової служби.
Такі заходи, безсумнівно, сприятимуть покращенню фіскально-адміністративної системи держави за рахунок подолання проблеми громіздкості її управлінських структур та здешевлення процесів адміністрування податків і платежів.
Реорганізація існуючих органів державної податкової служби України та створення на їх базі податкових округів має здійснюватись, насамперед, шляхом об’єднання кількох областей, які мають близьке географічне розташування, а також із врахуванням кількості населення та платників податків, що будуть обслуговуватись у створеному податковому окрузі.
Враховуючи показники діяльності органів ДПС, їх забезпеченість матеріальними та людськими ресурсами, умови функціонування, а також їх типи, визначено основні та допоміжні критерії для проведення консолідації. До основних належать: чисельність населення; кількість платників податків; територія, що обслуговується органом ДПС; географічна близькість територій, на яких розміщено органи ДПС; забезпеченість транспортним сполученням. Допоміжні критерії: забезпеченість матеріально-технічними ресурсами; чисельність персоналу.
Очевидно, що проведення консолідації є надзвичайно складним процесом, як з точки зору реалізації механізму її проведення, так і з точки зору управління людськими ресурсами. Адже за цифрами, що звітують про скорочення чисельності податкових органів та покращення якісних показників, стоїть значна кількість вивільнених працівників податкових органів. Це питання є дуже важливим, адже існує значна імовірність того, що вивільнені кадри знайдуть засоби застосування свого досвіду роботи в податкових органах на службі у комерційних структур, які спеціалізуються на наданні платникам консультацій щодо способів оптимізації, а часто, і мінімізації податкових зобов’язань.
Керівництво ДПА України зараз усвідомлює, що зрештою Україна повинна мати меншу податкову службу, що знизить вартість адміністрування податків. Це є важливим, оскільки наразі, за міжнародними стандартами, чисельність податкових органів України є надто великою. Іноземні експерти спонукають ДПА України підготуватися належним чином до такого скорочення.
Отже, подальший розвиток державної податкової служби потребує створення цілісної системи управління людськими ресурсами, яка забезпечувала б залучення, збереження та заохочення кращих працівників, скерованих на реалізацію стратегії ДПА України, що сприятиме становленню державної податкової служби як високо розвинутої організації з високим рівнем довіри громадськості.

Список використаних джерел:
1. Офіційний сайт Президента України. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/18835.html
2. Ємченко Ю. Модернізація податкової служби України /Ємченко Ю. // Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. — Вип. 4 (14). — 2001. — С 84-187.
3. Крисоватий А.І. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. / Крисоватий А.І., Кізима А.Я. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004.- 304 с.
4. Діяльність ДПА України. [Електронний ресурс] // Державна податкова адміністрація України. Режим доступу: http://www.sta.gov.ua/.