З розвитком електроніки, комп’ютерної техніки та мережі інтернет багато речей з повсякденного життя стали виконуватися простіше. Починаючи від спілкування закінчуючи розрахунками і переказами коштів за допомогою новітніх технологій. Розвиток новітніх технологій не залишив осторонь банківську систему, розрахунки та інші банківські операції. Зараз кожен банк у своїй діяльності використовує комп’ютерні технології. Це полегшує роботу як працівникам банку так і їх клієнтам.
Актуальність даної теми полягає в тому, що в наш час безготівкові розрахунки широко використовується, вони є дійсно зручними та ефективними. Прикладом є використання банкоматів, для того щоб отримати гроші з рахунку, кожен хто має картку може у будь-який час доби прийти і зняти гроші з картки у банкоматі і не потрібно чекати у чергах.
Використання безготівкових розрахунків призводить до скорочення поточних витрат та прискорення часу доступу клієнтів до своїх вкладів, прискорення руху грошових коштів. Наша держава почала використовувати «електронні гроші» та банківські картки не так давно, що наклало свій відбиток на банківську діяльність в Україні. Існування недосконалої нормативної бази, наявність різного роду проблем створюють перешкоди у розвитку та запровадженню безготівкових розрахунків. Недосконалість правової бази являється проблематикою даної статті.
Проблеми безготівкових розрахунків досліджувалися українськими та зарубіжними вченими, такими як Н.А. Куфакова, Ю.А. Ровинський, М.М. Агарковою, Л.К. Вороновою, М.С. Матрохіною, Л.Г. Єфімовою, Б.М. Івановою, А.О. Селівановою, Н.І. Хімічевою, Я.А. Гейвандовою, А.М. Гуляєвою, М.П. Кучерявенком, , О.П. Орлюком, Є. О. Алісовою, Н.С. Дубенко, О.М. Євремовим, О.В. Міняйлом, А.М. Морозом, А.І. Савлуком, М.Ф. Пуховкіною, М.В Ніконовою, та ін.
Використання безготівкових розрахунків у наш час – це зручно для клієнтів, адже можна здійснювати платежі на великі відстані без ризику втрати.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). [4, ст.3]
Відповідно до статті 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, проводяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть проводитись також готівкою, якщо інше не встановлене законом.
Стаття 1088 кодексу зазначає, що безготівкові розрахунки проводяться через банки, інші фінансові установи (далі — банки), в яких відкриті відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлене видом безготівкових розрахунків.[2, ст. 1088]
Організація безготівкових розрахунків повинна сприяти нормальному обігу коштів, забезпечувати безперервний хід реалізації продукції, та відповідати певним принципам і вимогам:
• Розрахунки здійснюються через установи банку;
• Кошти списуються за розпорядження власника в межах залишку на рахунках;
• Клієнтам надається право вибору банків для відкриття рахунків;
• Обов'язкове зберігання коштів на рахунках у банках;
• Самостійний вибір форм розрахунків;
• Платники несуть відповідальність за здійснення платежів у встановлені строки;
• Максимальне наближення часу платежу до часу відвантаження товарів, виконання робіт, послуг;
Проблема визначення місця інституту безготівкових розрахунків у системі права України не має однозначного вирішення в межах правової дискусії. Побутують такі точки зору на зазначену проблему:
- розрахункові відносини розглядаються як відносини, що мають комплексний характер.
- розрахункові відносини розглядаються як вид цивільних правовідносин;
- розрахункові відносини розглядаються як вид господарських правовідносин;
Взагалі виділяють такі види безготівкових розрахунків:
• Платіжні доручення;
• Акредитиви;
• Розрахункові чеки (чеки);
• Розрахунки за інкасо;
• Інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях, або в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.
Зрозумілим з цього стає, що в Україні безготівкові розрахунки можуть здійснюватися за допомогою різних інструментів, які можна використовувати, але діючий Закон України "Про банки і банківську діяльність" взагалі не містить такі поняття як "форма розрахунків". Це можна класифікувати як прогалину в законодавстві. [5, ст. 51]
У статті 7 Закону України "Про Національний банк України" встановлено, що Національний банк України визначає форми платежів, проте, не розкрито, що саме розуміється під формою платежу. Відповідно до статті 40 цього Закону Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків. Тобто, вживається термін "форма розрахунків", проте визначення його знову ж таки не надається. [3, ст. 40]
Банківське законодавство України не містить визначення термінів "види безготівкових розрахунків", та "форми безготівкових розрахунків".
Загальні (по відношенню до сфери безготівкових розрахунків) законодавчі акти (Цивільний та Господарський кодекси України) не мають єдиного підходу до розуміння вищезазначених термінів. У Цивільному кодексі України використовується термін "види безготівкових розрахунків", тоді як у Господарському кодексі України - "форми безготівкових розрахунків".
Така невизначеність суттєво не впливає на сам процес безготівкових розрахунків, але коли таких неточностей є багато вони можуть гальмувати процес розвитку безготівкових розрахунків. В даному випадку неясності виникають у основі безготівкових розрахунків.
Прийняття Закону України «Про електронний цифровий підпис» підняло Україну на вищий щабель у розвитку безготівкових розрахунків. Цей Закон дає можливість розвитку безготівкових розрахунків, та інших видів електронних операцій. Згідно ст.3 цього закону електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, дотримання певних правил. [6, ст. 3]
Не дивлячись на динамічний розвиток емісії платіжних карток, частка безготівкових платежів залишається невеликою, хоча є тенденція розвитку. Інтенсивно розвиваються лише карткові зарплатні проекти, що не означає розвиток безготівкових розрахунків, це є також проблемою, яку треба вирішувати. Не виконується основна функція карткових систем - переведення роздрібного грошового обороту в безготівкову форму. Для зняття готівки картки, емітовані українськими банками, використовуються більш як у 20 разів частіше, ніж для розрахунків за товари та послуги.
Сегмент безготівкових платежів на національному картковому ринку в даний час знаходиться лише на стадії становлення. В Україні, поки що не створено належних умов для істотного збільшення його частки. До негативних факторів з боку надавача послуг, можна віднести:
1. Незацікавленість торговців у впровадженні безготівкових форм розрахунків;
2. Недостатній розвиток ринку споживчого кредитування;
3. Відсутність кредитних історій фізичних осіб, що стримує розвиток кредитування з використанням платіжних карток;
4. Великі затрати для придбання відповідного устаткування;
Для вирішення проблем пов’язаних з організацією безготівкових розрахунків потрібно внести зміни до існуючих нормативних документів та законів, виправити всі неточності та суперечності, для того щоб закони і нормативні документи не протирічили одне одному. Внести зміни до діяльності банків у сфері безготівкових розрахунків, змусити банківські установи на законодавчому рівні організовувати та проводити чесно безготівкові розрахунки, цим самим стимулювати людей до використання цього типу розрахунків. Також необхідно створити умови для заохочення торговців встановлювати термінали. Необхідно створити державний фонд допомоги тим підприємцям, хто має бажання встановити у своїй торговельній точці обладнання для здійснення безготівкових розрахунків, також можна прийняти закон про те, що ті підприємці, котрі за власний кошт встановлюють у своїх торговельних точках термінали і переходять на використання безготівкових розрахунків, отримували пільги у оподаткуванні, ввізному миті та іншому.
Першочерговими заходами з організації електронної торгівлі в Україні повинна стати розробка та формування правової бази з проведення торгівельних операцій з використанням Інтернету. Адже використання безготівкових розрахунків через інтернет забезпечить заощадження часу та коштів і призведе до пришвидшення обороту коштів.
Стабільність фінансової системи України і національної економіки безпосередньо пов’язана зі стабільністю розрахункової системи, тобто з наявністю надійного механізму платежів, що дозволяють безперебійно здійснювати розрахункові операції.
Одним із важливих шляхів удосконалення організації безготівкових розрахунків є побудова Єдиної національної системи банківських карток, система повинна сприяти збільшенню обсягів безготівкових розрахунків в Україні, акумулюванню фінансових ресурсів на території України.

Список використаних джерел:
1. Конституція України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 30, ст. 141 )
2. Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356)
3. Закону України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 29, ст.238
4. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 29, ст.137)
5. Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30)
6. Закону України «Про електронний цифровий підпис» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 36, ст.276)
7. Кравець В. Перспективи здійснення безготівкових розрахунків в Україні //Банківська справа. – 2000. – №6. – С. 3-8
8. Савченко А., Кравець В. Розвиток платіжної системи України за десятиріччя // Вісник НБУ. – 2001. – №5. – С. 10-12
9. Банківське право України Київ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://ebk.net.ua/Book/law/getmantsev_bpu/part6/601.htm
10. Види безготівкових розрахунків [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://radnuk.info/komentar/chky/chky-knuga5/chky-knuga5-pozd3/168-gk-glava74/2833--1088---.html
11. Порядок організації безготівкових розрахунків в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ebk.net.ua/Book/FPravo/21-26/11254.htm