У сучасних економічних умовах питання недостач майна та його розкрадання набувають все більшої актуальності. У зв’язку із цим посилюється потреба суб’єктів господарювання в отриманні повної та достовірної інформації про майновий стан і результати діяльності підприємства. Необхідною умовою одержання такої інформації є проведення інвентаризації, здійснення якої дозволяє підтвердити реальність показників обліку, здійснити контроль за збереженням майна власника.
Теоретико-методологічні засади проведення інвентаризації знайшли своє відображення у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема Калюги Є.В., Швеця В.Г., Кужельного М.В., Бардаша С.В., Бутинця Ф.Ф., Соколова Я.В. Однак і дотепер ряд питань, пов’язаних з організацією, методикою проведення та відображенням в обліку результатів інвентаризації залишаються актуальними та до кінця не вирішеними.
Метою дослідження є вивчення особливостей організації та проведення інвентаризаційного процесу на підприємстві та розробка рекомендацій щодо його вдосконалення.
Інвентаризація як метод контролю є незамінним і безальтернативним важелем у галузі управління матеріальними ресурсами. Проте, незважаючи на її універсальність, більшість суб’єктів господарювання не надають належної уваги організації та проведенню інвентаризації, що в свою чергу призводить до викривлення інформації про реальний фінансово-майновий стан діяльності підприємства [1, с. 63].
Відповідальність за організацію та проведення інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її здійснення. Часто процес інвентаризації зводиться окремими керівниками лише до переобліку товарно-матеріальних цінностей та готівкових коштів, що є помилкою, адже інвентаризація – це підтвердження реальності всього балансу підприємства, тобто їй підлягає не лише майно підприємства, а й усі інші статті балансу. Тому при проведенні інвентаризації варто враховувати також нематеріальні активи підприємства, дебіторську заборгованість, зобов‘язання, фінансові вкладення, а не обмежуватися лише констатацією факту наявності або відсутності матеріального об’єкта інвентаризації.
Особливу увагу керівникам слід зосереджувати на грамотному формуванні інвентаризаційної комісії, до складу якої варто включати лише висококваліфікованих фахівців. Адже неналежна підготовка суб’єктів інвентаризації призводить до того, що вони не можуть на достатньому рівні проконтролювати фактичну наявність і стан збереження майна на підприємстві.
На великих підприємствах, де через значний обсяг робіт інвентаризаційні комісії не в змозі належним чином проконтролювати наявність цінностей, варто виділяти групу співробітників, які б спеціалізувалися виключно на проведенні інвентаризації, що посприяє підвищенню достовірності облікових даних, унеможливить перекручування результатів інвентаризації [2, с. 66-67].
Важливе значення при проведенні інвентаризації відіграє контроль за діяльністю матеріально відповідальних осіб, які у ряді випадків спотворюють дані звітів про матеріальні цінності, складених переінвентаризацією. Для посилення контролю та запобігання подібному приховуванню нестач і крадіжок цінностей інвентаризаційні комісії зобов’язані перевіряти суть і вірогідність цих звітів, порівнювати їх дані з даними журналів обліку виданих доручень.
Результатом проведення ін¬вентаризації може бути виявлення розбіжностей у вигляді надлишків або нестач цінностей. За чинним Планом рахунків бухгалтерського обліку для відображення результатів інвентаризації передбачено наступні субрахунки: 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків», 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей», 991 «Втрати від стихійного лиха», 992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій», 993 «Інші надзвичайні витрати», 719 «Інші доходи від операційної діяльності», 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Проте використання такої кількості субрахунків ускладнює роботу практиків щодо відображення результатів інвентаризації. Тому доцільніше було б відображати нестачі і втрати від псування цінностей на одному синтетичному рахунку «Нестачі і втрати» без зазначення в його назві причин їх виникнення [3, с.148].
Порядок відображення в обліку результатів інвентаризації матеріальних цінностей наведено у табл. 1.
Таблиця 1.
Порядок відображення в обліку результатів інвентаризації
матеріальних цінностей
Зміст господарської операції ОЗ ВЗ
Дт Кт Дт Кт
Оприбутковано надлишки, виявлені у процесі інвентаризації 10 746 20
22 719
Виявлені лишки віднесено на фінансові результати 746 791 719 791
Відображено суму нестачі у складі витрат звітного періоду 947 10 947 20
22
Суму нестачі віднесено на фінансові результати 791 947 791 947

Переважна частина розбіжностей виникає внаслідок нечіткого закріплення майна за матеріально відповідальними особами, слабкої системи розподілу відповідальності.
Отже, у процесі проведення інвентаризації можливе виникнення багатьох порушень, своєчасне виявлення та усунення яких забезпечить зростання реальності та достовірності показників обліку, унеможливить приховування нестач і крадіжок цінностей.
Список використаних джерел:
1. Кузьмін Дм.Л. Роль інвентаризації у збереженні майна власника // Вісник ЖДТУ України. – 2009 – Вип. 1 (47). – С. 61-65.
2. Гусак Л.В. Особливості організації та проведення інвентаризації на підприємстві // Вісник ЖДТУ України. – 2010 – Вип. 4 (54). – С. 65-68.
3. Коритник Л.П. Інвентаризація: виникнення, становлення та розвиток // Наука й економіка. – 2009. – Т. 1. – Вип. 3 (15). – С. 144-150.