Кінець ХІХ ст. став періодом вагомих здобутків зарубіжних та вітчизняних вчених у науках економічного спрямування. Спричинили це як потреби розвитку суспільства, так і відсутність перешкод з боку імперських чиновників, які не вбачали небезпеки у діяльності вчених.
В XX століття багато вчених одержали визнання за їхній внесок у «чисту науку», за розробку теорій і концепцій присвячених різним наукам економічного спрямування зокрема бухгалтерському обліку та економічному аналізу. Серед них: З.В. Задорожний, Л.М. Кіндрацька, Г.Г. Кірейцев, М.В Кужельний, Ю.А. Кузмінський, Н.М. Малюга, Є.В. Мних, В.К. Савчук, В.В. Сопко, В.Г. Швець та ін.
Зрозуміти сутність, передумови та необхідність виникнення, перспективи та тенденції розвитку науки неможливо без вивчення історичних аспектів її становлення та функціонування. Тому логічним є дослідження еволюції бухгалтерського обліку та економічного аналізу у взаємозв’язку з розвитком економіки.
Із завершенням промислового перевороту почався процес індустріалізації.
У кінці XIX — на початку XX ст. індустріалізація відбувалася на грунті технічної революції.
 Структурні зрушення в національних господарствах окремих країн;
 Провідне місце належало системі акціонерного підприємництва;
 Торговий і промисловий капітал поступався першістю фінансовому.
 Утворено акціонерних монополістичних об'єднань (картелі, трести, синдикати, концерни) [1].
Доречно зауважити, що такий розвиток економіки сприяв розвитку бухгалтерського обліку.
Період розвитку бухгалтерського обліку ХХ ст. можна поділити на дві основні стадії:
1) Охоплює період до середини ХХ ст.:
 Були розроблені базові принципи об’єктивної оцінки майново-правового стану самостійно господарюючого суб’єкта, галузевим напрямком у побудові системи бухгалтерського обліку,
 Розширення державної регламентації національних систем бухгалтерського обліку та звітності.
2) Розпочалась із середини ХХ ст. і триває до наших днів:
 Розробка принципів оцінки майново-правового стану господарюючих суб’єктів в умовах зовнішнього ринкового середовища і у зв’язку з прийняттям ефективних господарських рішень для отримання майбутньої економічної вигоди [4].
Цей період характеризується переходом від командної до ринкової економіки, інтеграцією у світовий економічний простір.
Бухгалтерський облік сприяв виникненню економічного аналізу. Між ними існує тісний взаємозв’язок, який обумовлено, в першу чергу, місцем економічного аналізу в системі наук, роллю яку він виконує в системі управління виробництвом та його методологічним характером.
На думку І.Д. Лазаришиної етапи та риси розвитку зовнішнього середовища економічного аналізу слід доповнити також історією розвитку бухгалтерського обліку і саме в цьому контексті розглядати історію виникнення та еволюції економічного аналізу. Як інформаційна база аналізу, бухгалтерський облік здійснював та продовжує здійснювати вплив на методологію науки “економічний аналіз” [3].
Економічний аналіз ХХ ст. має багатогалузевий характер. Головним його спрямуванням є вивчення та обґрунтування шляхів підвищення рівня добробуту громадян.
Варто виділити такі напрями та здобутки економічного аналізу поч. ХХ ст.:
 Становлення економічного аналізу як окремої науки та її активний розвиток;
 Було визначено мету й основні завдання економічного аналізу, необхідні для прийняття управлінських рішень (І.Г.Максимов, 1906 р.);
 Оцінка фінансового стану підприємств за показниками рентабельності, платоспроможності, ліквідності, кредитоспроможності (Пьєр Лассек, 1990р.);
 Вивчення господарських ситуацій, аналіз фінансових потоків;
 Розробка альтернативних планів розвитку, прогнозування майбутнього розвитку, аналіз для прийняття управлінських рішень [3].
Зв'язок таких наук, як бухгалтерський облік і економічний аналіз не тільки не звужується, а стає все більш численним. Бухгалтерський облік є основним постачальником економічної інформації, це є причиною виникнення на базі бухгалтерського обліку економічного аналізу.
Варто вернути увагу, на те що розвиток наук економічного спрямування, в тому числі бухгалтерського обліку та економічного аналізу різних країн суттєво відрізняються між собою. Це може бути зумовлено їх історичним і економічним розвитком, політичною системою тощо.

Список використаних джерел:
1. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х частинах. Ч.І.: Навчальний посібник для студентів ВНЗ спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”/2-е вид., доп. і перероб.-Житомир:ПП “Рута”, 2001.-512 с.
3. Лазаришина І.Д. Економічний аналіз: Історія та тенденції розвитку: Монографія. – Рівне: УДУВГП, 2002.-182 с.
4. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 447 с.