За умов недостатності власних коштів держави, обмеженості кредитних ресурсів національних банків і значного скорочення капітальних вкладень постає необхідність залучення іноземних інвестицій або взяття міжнародного кредиту, тому актуальним завданням для нас є розглянути сутність міжнародного кредиту, його функції, організації які регулюють його надання.
Питання міжнародних кредитів розглянуті в російських науковців, таких як Гагут Л.Д., Казак О.Ю., Колтинюк Б.А. та інших іноземних фахівців, зокрема Альтман Е.I., Бернстайн Л.A., Кокс Д.Б., Дестлер I.M., Ервін M.Дж., Фулмер Дж., Гевін T.A., Хофманн Л., Кретлоу У.Дж., Мойер Р.C., Саммерс Б.Дж., Сіденберг A., Уільямсон Дж. [3, c.297].
Кожен вчений по-різному розумів сутність міжнародного кредиту, та на нашу думку найвдалішим є таке, міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати відсотків [1, c.303].
Функції міжнародного кредиту:
 забезпечення перерозподілу між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню;
 збільшення нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах;
 прискорення реалізації товарів у світовому масштабі.
Залежно від того, хто є кредитором, кредити поділяються на:
­ приватні кредити – надаються приватними особами.
­ фірмові (комерційні) кредити – кредити, що надаються фірмами.
­ банківські кредити – кредити, які надаються банками, іноді посередниками (брокерами).
­ вексельний кредит
­ урядові (державні) кредити – кредити, надані урядовими установами від імені держави.
­ кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій.
­ змішані кредити – в яких беруть участь приватні підприємства та держава, державні та міжнародні установи [2, c.219].
У міждержавному регулюванні валютних та кредитних відносин основна роль належить спеціальним міжнародним валютно-фінансовим організаціям, серед яких провідне місце займають Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), регіональні банки та валютно-кредитні організації ЄС – Європейський інвестиційний банк ЄІБ, Європейський фонд валютного співробітництва, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).
У розвитку світового господарства міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі. Водночас він може призводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн-кредиторів. Надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність позичальників внаслідок сплати величезних відсотків за кредит. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною призупинення їх економічного зростання.
Дані МВФ і Світового банку свідчать про те, що переважна більшість країн, навіть із великої сімки має значний рівень заборгованості. Так, загальний державний борг країн групи G-20 зріс з 78 відсотків ВВП у 2007 році до 97 відсотків у 2009 році та прогнозується на рівні 115 відсотків у 2015 році. Зовнішній борг США станом на 2010 рік становить уже більше 13 трлн. доларів (точна цифра – 13561623 млн. доларів США), в той час, як ВВП країни становить близько 14 трлн. доларів. За даними Economist Intelligence Unit в жовтні 2010 року загальний державний борг усіх країн світу перевищив 40 трлн. доларів США. Таким чином, сумарна державна заборгованість усіх країн світу досягла 68% від світового ВВП (номінальний світовий ВВП в 2010 році за прогнозами Світового банку становитиме 58 трлн. доларів) [4].
Таким чином аналізуючи вище наведені дані можна зробити висновок, що ситуація у світі є досить невтішною, оскільки міжнародно-кредитні організації надають кредити різним країнам світу для розвитку їхніх економік, а вони в свою чергу не в змозі їх повернути і це спричинює кризову ситуацію в світі. Тому перспективи розвитку міжнародної кредитної діяльності знаходяться на низькому рівні.
Отже, коли не вистачає власних коштів для нормального функціонування, тоді постає питання про додаткові джерела фінансування. Міжнародний кредит у цьому випадку може мати вирішальне значення. Він використовується для налагодження функціонування держави в цілому. Об'єктивною основою розвитку міжнародного кредиту стали вихід виробництва за національні межі, посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків, інтенсифікація світових господарських зв'язків. Поглиблення міжнародного поділу праці обумовили збільшення обсягів, подовження і диференціацію термінів міжнародного кредиту. Тому за будь-яких умов міжнародний кредит отримав великий розвиток та набуває все нових аспектів, стаючи невід'ємною частиною світового господарства.

Список використаних джерел:
1. Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2004. — 406 с.
2. Рум'янцев А. П., Рум'янцева Н. С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник. — К.: Цент навчальної літератури, 2006. — 377 с.
3. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. — К., 2004. — 552 с.
4. Економічні аспекти регулювання боргів різних країн світу. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vsnau/2010_2/6Pasko.pdf