Сучасний економічний розвиток свідчить про потребу використання нових теоретичних підходів, прикладного інструментарію, які уможливлюють ефективне подолання складними соціально-економічними системами господарювання різних рівнів невизначеності динамічного ринкового середовища та дасть змогу своєчасно адаптуватися до нього.
Для ефективного функціонування і забезпечення конкурентоспроможності торговельних підприємств та інших суб'єктів господарювання потрібно якісно розвивати матеріально-технічні, структурно-функціональні, соціально-трудові та інші елементи потенціалу. Це зумовлює виняткову увагу керівників торговельних підприємств до ефективного управління технологічними й організаційними змінами, а особливо – до алгоритмів визначення та використання їхніх потенційних економічних можливостей.[1]
Питання економічного потенціалу підприємства досліджували такі видатні вчені, як Л.І. Абалкін, В.М. Авдєєнко, Р.А. Білоусов, О.М. Волкова, Е.П. Горбунов, П.А. Ігнатовський, Ф.І. Євдокімов, Г.Б. Клейнер, В.В. Ковальов, О.В. Мізіна, І.І. Лукінов, Р.В. Марушков, Б.М. Мочалов, С.В. Мочерний, О.І. Олексюк , І.М. Рєпіна та ін.[3]
Метою дослідження є аналіз поняття "економічного потенціалу торговельного підприємства", що створюватиме передумови для подальшого розвитку теоретичних основ досліджуваного поняття та впровадження його в практичну діяльність вітчизняних торговельних підприємств.
У сучасній науковій літературі поняття економічного потенціалу стосовно різних економічних об'єктів та процесів досить поширене. Тому, в ході розроблення концепції економічного потенціалу торговельного підприємства потрібно дослідити суть та зміст цього поняття. В етимологічному контексті слово "потенціал" має латинське походження і означає "приховані можливості". У словнику іншомовних слів визначено, що "це міць, сила" . У загальному розумінні "потенціал" розглядають як "засоби, запаси, джерела, які є в наявності й можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети, здійснення плану, вирішення якого-небудь завдання; можливості окремої особи, суспільства, держави в певній області" [2]
Стосовно торговельного підприємства, "економічний потенціал" розглядають як одну із важливіших динамічних характеристик діяльності торговельного підприємства, яка одночасно відображає стан підприємства щодо вимог зовнішнього й внутрішнього середовищ та використовують для оцінки його роботи. Інакше кажучи, торговельні підприємства використовують свій економічний потенціал як інструмент адаптаційного процесу, завдяки чому він трансформується відповідно до мінливого зовнішнього (внутрішнього) середовища.
На мою думку, економічний потенціал торговельного підприємства – це сукупна здатність підприємства, використовуючи достатню кількість і якість ресурсів досягати стану рівноваги. Економічний потенціал торговельного підприємства – це складна, динамічна, ієрархічна й стохастична система взаємопов'язаних елементів. Йому властиві всі риси системи: цілісність, упорядкованість, взаємозв'язок елементів, гнучкість, складність тощо.
Структура економічного потенціалу торговельного підприємства – це відносно стійкий спосіб організації елементів економічного потенціалу, що розкриває його побудову, елементний склад, принцип формування й розвитку. Оптимальна структура потенціалу повинна мати мінімальну кількість компонентів, але, водночас, вони повною мірою повинні виконувати задані
функції. Структура економічного потенціалу торговельного підприємства повинна характеризуватися такими основними рисами: стійкістю, стабільністю,
гнучкістю, пропорційністю, збалансованістю й ін.[2]
В науковій літературі існують різні погляди щодо складу структуроутворюючих компонентів. Це обумовлено тим, що: дослідження з цієї проблеми науковці здійснювали в межах окремих проявів потенціалу; до елементів потенціалу підприємства можна віднести все, що пов'язане з функціонуванням і розвитком підприємства. Відбір найважливіших із цих елементів становить дуже складну проблему.
Результати порівняльного аналізу структурних компонентів поняття"економічних потенціал підприємства" свідчать про те, що автори для визначення категорії використовують ресурсний підхід. Більшість дослідників як основні елементи потенціалу виділяють наявність ресурсної складової та потенційної можливості її використання.Меншість вчених розглядає "економічний потенціал підприємства" як взаємопов'язану сукупність ресурсів та можливостей підприємства, яка визначає перспективи його діяльності. При цьому, як структурні елементи потенціалу науковці виділяють такі складові: виробничо-технологічний потенціал,фінансово-економічний потенціал, трудовий потенціал й інноваційний потенціал. Вадою ресурсного підходу є те, що виконання функціональної діяльності розосереджено за окремими складовими ресурсних блоків.
Інший підхід до визначення поняття "економічного потенціалу підприємства", а саме функціональний, наведено в роботах: Г.С. Одінцова , Г.А. Селезньова вважають, що "потенціал підприємства – це система взаємопов'язаних елементів, які виконують визначені функції в процесі забезпечення продажу продукції та досягнення підприємством своєї мети".
Використовуючи функціональний підхід, І.П.Отенко, Л.М. Малярець виділили управлінську, організаційну та ресурсну структурні складові потенціалу торговельного підприємства. На їх думку, блок ресурсних можливостей містить такі види ресурсів: трудові, технічні, технологічні, фінансові й інформаційні. Запропоноване виділення блоків можливостей відповідає системі цілей торговельного підприємства, які спрямовані на: задоволення потреб індивідів, що входять в організацію; удосконалення структури організації до внутрішніх та зовнішніх змін; перетворення ресурсів для досягнення певного результату. Однак, виділення потенціалу управління торговельним підприємством та організаційного потенціалу в окремі складові є не достатньо аргументованим.
Як на мене,для визначення структури потенціалу торговельного підприємства потрібно використовувати комплексний підхід, який дає змогу розглядати декілька різних аспектів економічного потенціалу підприємства та надає повніше уявлення про його склад. Економічний потенціал торговельного підприємства можна представити у вигляді сполучення таких структурних елементів: торгового, трудового, фінансового, управлінського й маркетингового потенціалів, які взаємодіють та взаємодоповнюють один одного.
Під торговельним потенціалом підприємства розуміють сукупність ресурсів господарської системи, яка перебуває в її розпорядженні. Кількісні та якісні параметри цих ресурсів, їх інтеграція визначають торговельну здатність структурної одиниці.[4]
Трудовий потенціал торговельного підприємства науковці розглядають як узагальнювальну характеристику кількості, якості та міри сукупної здатності до праці, яку має людина, їхню група, працездатне населення за певного рівня стану економіки, розвитку науки та техніки, освіти та ін.
Спроможність торговельного підприємства своєчасно вносити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити несподівані потрясіння та підтримувати свою платоспроможність свідчить про його стійке фінансове становище. Своєю чергою, фінансовий потенціал асоціюється з фінансовою стійкістю підприємства, яка досягається за таких умов: раціональна структура капіталу, достатність власного капіталу, наявність якісних активів, достатній рівень рентабельності з урахуванням ризику, достатня ліквідність, стабільні надходження та широкі можливості залучення запозичених коштів. [5]
Управлінський потенціал охоплює управлінські активи торговельного підприємства, тобто технології, методи й процеси управління підприємством.
До управлінських активів відносять організаційну культуру, інноваційний
клімат, концепції управління підприємством, фінансова структура тощо. При
цьому йдеться не стільки про вартість засобів, що становлять основу управлінських ресурсів, а про характер їх використання.
Розвиток маркетингового потенціалу спрямований на гнучке й постійне реагування на зміну умов збуту за допомогою використання ситуаційного підходу в прийнятті рішень, реалізації активної організаційної стратегії, що забезпечує управління й контроль над ринковими процесами.[3]
Таким чином, здійснений аналіз та дослідження проблеми дали змогу дослідити сутність й зміст економічного потенціалу підприємства. На основі порівняльного аналізу існуючих підходів до визначення поняття "економічний потенціал підприємства" було виділено й розглянуто його структурні елементи. Результати проведеного дослідження сприятимуть подальшому розробленню теоретичних основ формування та розвитку економічного потенціалу вітчизняних торговельних підприємств та впровадженню його в практичну діяльність вітчизняних підприємств.
Література
1. http://www.yas.yuna.ru.
2. Нужний К.М. Сутнісна характеристика економічного потенціалу підприємства / К.М. Нужний, О.Ю. Бобкова // Європейська наука ХХI ст. –2007: матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 16-31 травня 2007 р. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 727.
3. Отенко И.П. Механізм управління потенціалом підприємства / И.П. Отенко, Л.М. Малярець. – Х. : Изд-во ХГЭУ, 2003. – 220 с.
4. Одинцова Г.С. Деякі аспекти структуризації потенціалу підприємства / Г.С. Одинцова, Г.А. Селезнева // Економіка регіону. – 2005. – № 2. – С. 74-75.
– 288 с.
5. Попов Е.В.Ринковий потенціал підприємства. – Л. : Вид-во "Економіка", 2002. – 560 с.