Корінна реструктуризація економіки будь-якої країни неможлива без активізації інвестиційних процесів в країні. Серед різних способів впливу на інвестиційну політику будь-якої держави важливе місце займають податки і амортизаційні відрахування. Структурна перебудова народного господарства України гостро потребує інвестицій. В такій ситуації стає можливим застосування якісно нових методів оновлення матеріальної бази і модернізації основних фондів підприємтсв різних форм власності. Одним із найбільш ефективних та актуальних методів є лізинг. У сучасних умовах лізинг — актуальна альтернативна форма фінансування, в якій поєдналися орендні відносини, елементи кредитування та фінансування. Ви¬користання лізингу як спеціалізованої фінансової послуги надає можливість створення або оновлення матеріальної бази та основних фондів підприємств різних організаційно-правових форм господарювання. Актуальність роз¬витку лізингової діяльності в умовах ринкової трансформації економіки України полягає, насамперед, у необхідності технічного переоснащення та оновлен¬ня основних фондів існуючих підприємств, запровадження нових резуль¬татів в межах НДДКР у процес виробництва, а також у потребі роз¬ширення матеріально-технічної бази малих та середніх підприємств у рамках програм розвитку малого та середнього бізнесу.
Метою статті є дослідження стану міжнародних лізингових послуг на території України та перспектива їх подальшого впровадження.
На сучасному етапі розвитку лізингових відносин проблеми організації та регулювання лізингу привертають увагу багатьох фахівців, про що свід¬чить значна кількість наукових публікацій, присвячених цій темі. Сучасні наукові підходи до сутнос¬ті лізингової діяльності та механізмів її удосконалення досліджувалися зарубіжними та вітчизняними вченими, зокрема: П.Андерсоном, А. Фордом, Р.Вансілом, І.Фішером, М.Фрудманом, Б.Бірманом, О. Грищенком, А. Жилінським, Н. Коваленком, В.Пинзеником, В. Парником, Л. Савченком, О. Трипольським, В.Міщенком, Н.Шульгою та інші.
Закон України «Про лізинг» дає наступне визначення терміну: лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів [3]. Таким чином, лізинг- це особливий вид підприємницької діяльності, який включає в себе три форми організаційно-економічних відносин: орендні, кредитні та торгівельні, зміст кожної з яких окремо повністю не вичерпує сутності таких специфічних фінансово-майнових операцій. Важливою умовою розвитку лізингових відносин є створення сучасного ефективного законодавства, що стимулюватиме ділову активність усіх учасни¬ків лізингових угод: лізингових фірм, банків, підприємств виробничої та сер¬вісної сфер, потенційних лізингоотримувачів.
Відомо, що гарантією та запорукою успішного розвитку будь-якої підприємницької діяльності є її надійне правове забезпечення. І навпаки, правова невизначеність відносин партнерів стає однією з причин, що стримує підприємницьку ініціативу. Лізинговий бізнес не є винятком. Сьогодні Закон України «Про лізинг» слід розглядати у комплексі із законами «Про банки та банківську діяльність», «Про інвестиційну діяльність», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість».
Враховуючи ситуацію з іноземними кредитами та інвестиціями, а також ситуацію, що склалася на вітчизняному ринку довгострокових кредитів (дуже високі проценти і їх практично ніхто не надає), саме лізинг, в тому числі і міжнародний лізинг, може стати єдиною формою довгострокового кредитування в Україні в найближчий час.
В лізингу реалізується комплекс майнових відносин шляхом купівлі засобів виробництва та їх подальшої передачі у тимчасове користування за відповідну плату. Лізингові відносини одночасно включають в себе важливі елементи кредитних операцій, інвестиційної, орендної та торгової діяльності, які тісно поєдну¬ються і взаємопроникають один в одного, утворюючи нову організаційно-правову форму бізнесу [1, с.44-46].
Термін «міжнародний лізинг» застосовується до лізингової угоди в тому випадку, коли лізингодавець (лізингова компанія) та лізингоодержувач є резидентами різних держав. Для України міжнародний лізинг важливий як один з інвестиційних каналів, засіб придбання й збуту продук¬ції, за допомогою якого Україна могла б налагодити виробництво якісних конкурентоспроможних не тільки на внутрішньому ринку товарів, зайняти належне місце у міжнародному поділі праці, встановити партнерські відносини з іншими країнами. Міжнародний лізинг можна вважати також формою експорту-імпорту капі¬талів, оскільки причини міграції капіталів є мотивами для експортних та імпортних лізингових операцій. Крім того, міжнародний лізинг можна розглядати як екологічно зорієнтований та інноваційний інструмент в умовах обмежених фінансових ресурсів, оскільки підприємства-лізингоодержувачі, викорис¬товуючи новітні екологічно безпечні технології, мають можливість еконо¬мити на видатках, пов’язаних з забрудненням довкілля [4, с.18-20].
Ринок міжнародного лізингу займає значний сегмент ринку світової економіки. Комерційні лізингові компанії, що створені за галузевою чи виробничою ознакою, зорієнтовані на обслуговування підприємств певної галузі. Серед компаній, які упішно здійснюють міжнародну лізингову діяльність слід відзначити: Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг, Євро Лізинг, ОТП Лізинг, ВіЕйБі Лізинг, ALD Automotive/ Перша лізингова, Серго-Гамма-Лізинг, УніКредит Лізинг, Сканія, Ерсте Груп Імморент, ВТБ Лізинг, СГ Еквіпмент Лізинг, Райффайзен Лізинг Аваль, Вестлизінг тощо [6].
Міжнародні лізингові компанії в Україні ще не набули широкого розповсюдження, але, зважаючи на прибутковість для них такого бізнесу в нашій країні, можна заздалегідь передбачити їх майбутню активність на лізинговому ринку України. Основною метою таких організацій є фінансування продажу обладнання закордонних виробників для українських підприємств та підприємств, організованих за участю іноземного капіталу. Однією з перших міжнародних лізингових компаній на ринку України виступила австрійська лізингова фірма Sogelease Leasing Genssellschaft. Сьогодні функціонують: Оtto Іnternational Leasing (Німеччина), СА Leasing (Австрія) тощо.
Найпотужнійшу групу учасників, що активно функціонують на ринку лізингу в Україні, представляють комерційні лізингові компанії, які створені банками, чи спеціалізовані відділи комерційних банків. Вони надають лізингові послуги широкому колу клієнтів. Прикладом лізингових компаній в Україні є: ЗАТ “Фінансово-лізинговий дім”, лізингова компанія “Аваль-лізинг”, лізингова компанія “Укрексімлізинг”, лізингове відділення банку “Надра”, “Ханса-Лізинг-Україна”, Укртранслізинг, Украгролізинг, Євро-Сиваш, ТОВ Богдан-лізинг, Захід лізинг, LAZ FINANCE тощо.
Активними учасниками функціональної інфраструктури ринку лізингового бізнесу крім зазначених вище є: страхові компанії, інвестиційні компанії та інвестиційні фонди, консалтингові фірми.
За даними Українського об'єднання лізингодавців, вартість лізингових договорів на кінець 2008 р. становила 29 млрд. грн. За підсумками 2009 р. вона зменшилася на 1,3 млрд. грн. (4,6%) до 27,2 млрд. грн. А вже на початку 2010 р. почалося зростання ринку лізингу - за підсумками першого кварталу вартість діючих договорів фінансового лізингу склала 28,6 млрд. грн [2, с.183-186].
На сьогоднішній день існує помилкове уявлення про лізинг, як дорожчий спосіб фінансування в порівнянні з кредитом. Річ у тому, що банк при кредитуванні надає єдину послугу – надання грошових коштів, а решту всіх платежів, пов'язаних із сплатою податків і оформленням транспортного засобу в державних органах, позичальник повинен здійснювати самостійно. Тоді як лізинг – послуга комплексна.
Лізинг має ряд переваг для юридичних осіб, серед яких, – можливість оптимізувати оподаткування підприємства. При укладенні договору лізингу підприємство-лізингоотримувач не зобов'язано відразу виплачувати ПДВ за техніку, яка фактично йому не належить, а знаходиться в оренді, цей податок сплачується частинами разом з лізинговими платежами. При лізингу сплачуєтся тільки перший платіж і платежі, вказані в контракті. Всі ризики власності несе лізингова компанія, лізингоодержувачу не потрібно піклуватися про додаткову заставу, яка може бути необхідною при кредитуванні. Також лізинговий платіж відрізняється від кредитового кількістю послуг, які він включає.
Перевагами лізингу над кредитом є:
1. Оперативність проведення лізингової угоди, швидкий розгляд документів, мінімальний пакет документів; відсутність застави
2. Початкові витрати на придбання транспорту (техніки, обладнання) в лізинг нижче у порівнянні з придбанням в кредит
3. Комісія за розгляд - відсутня.
4. Страхування здійснює лізингова компанія, включено рівними частинами в лізингові платежі протягом усього періоду лізингу, низькі тарифи по КАСКО, можливість сплати КАСКО у розстрочку
5. Реєстрацію транспортного засобу здійснює лізингова компанія, плата за реєстрацію та сплата всіх податків і зборів включені в лізингові платежі.
6. Усі питання щодо сплати транспортного збору та врегулювання страхових випадків покладаються на лізингову компанію
7. Мінімізація вартості технічного обслуговування
При порівнянні вартості фінансування за допомогою лізингу і кредиту, необхідно звернути увагу на вартість кредиту, яка складається з: відсоткової ставки, комісійних при укладанні договору і впродовж терміну його дії, витратах на купівлю валюти для погашення кредиту (податки і комісійні банку), курсовій різниці при продажу суми кредиту. Окрім першого платежу по кредиту, одночасно сплачується внесок до Пенсійного фонду і вартість страхування [5].
З розвитком ринкових відносин у країнах з пере¬хідною економікою зростає значення лізингу для суб’єктів господарю¬вання як нового перспективного методу інвестування. Лізинг пропонує низку економічних переваг для малих та середніх підприємств в умовах трансформації національної економіки: збереження доступу до кредитних ліній, підвищення платоспроможності за борговими зобов’язаннями у випадку зміни кон’юнктури ринку в перші роки діяльності. Вирішення вище зазначених проблем, що ускладнюють ефективність і мобільність регулювання лізингових відносин, врахування переваг регулювання лізингових операцій в інших країнах, приєднання України до Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг, всебічна підпримка розвитку лізингу з боку держави нададуть Україні змогу вирішити значну кількість проблем, пов`язаних з інвестуванням і залученням коштів.
Список використаних джерел:
1. Амелін С.К. Міжнародний досвід регулювання лізингових відносин / С.К.Амелін // Інветиції: практика і досвід. - 2009. - №24. - С.44-48
2. Бадзим О.С. Удосконалення функціонування ринку лізингових послуг / О.С. Бадзим, А.Р. Древуш // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - №9. – С.182-189
3. Закон України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР
4. Куліш Г.П. Лізинг основного капіталу та перспективи його розвитку в національній економіці / Г.П. Куліш, К.В. Кравченко // Інвестиції: практика та досвід.- 2009. - №3. – С.17-20
5. Україна лізинг: Переваги лізингу над кредитом : [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.ukrleasing.info/article....om.html
6. Українське об’єднання лізингодавців: [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.leasing.org.ua/ua/rating/2010/