У ринковій економіці підприємці не можуть досягти успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати інформацію про положення на ринку конкурентів, власні перспективи і можливості.
Питанням складання бізнес-планів присвячено дуже багато робіт учених-економістів: В. З. Черняк, А. В. Черня, И. В. Давиденко, В.Р. Кучеренко, В. А. Карпов, О. С. Маркітан, М. Ю. Куденко, С. М. Осипенко, І. Є. Веремейчик. Водночас, багато аспектів цієї проблеми з огляду на особливості розвитку сучасної економіки потребують більш повного та предметного дослідження.
Для подальшого забезпечення та вдосконалення організаційно-методологічного процесу підготовки всебічного бізнес-плану, розробка якого потребує багато часу та зусиль, але його наявність одночасно дає низку переваг, зокрема:
• даний системний підхід дозволяє робити помилки лише на папері, а не на практиці;
• по завершенні підготовки бізнес-плану з’являється відчуття впевненості щодо спроможності створити банк і змусити його успішно працювати.
• бізнес-план показує, скільки необхідно коштів, на що саме вони потрібні і коли та на який термін [2, с.3].
Підготовка бізнес-плану надасть можливість краще зрозуміти процес планування, ніхто не сподівається, що кожна подія, передбачена в бізнес-плані, відбудеться саме так, але розуміння і знання, одержані у процесі розробки бізнес-плану, нададуть можливості підготувати персонал бути готовими до будь-яких змін.
Розробка бізнес-плану – це процедура корисна з погляду управління підприємством, адже бізнес-план чітко і детально описує процес функціонування фірм, показує, як її керівники планують досягти мети. Є прикладом цивілізованої побудови роботи на ринку і слугує візитною карткою майбутнього проекту [1, с.7].
Бізнес-план є необхідним не лише на стадії створення нового підприємства, його також складають вже існуючі фірми для планування своєї діяльності на певний період часу (рік, 3 роки, 5 років) [3].
Він охоплює як зовнішні, так і внутрішні цілі. Основна зовнішня мета полягає в тому, щоб запевнити майбутніх партнерів і кредиторів в успіху справи. Головна внутрішня мета бізнес-плану – бути основою управління банківським бізнесом. Конкретні цілі розкривають зміст і особливості планових заходів, особливості самого банку, специфіку його діяльності [3].
Цінність бізнес-плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Корисна інформація відповідно до відомого у менеджменті принципу Джойгоу не може бути отримана з поверхових чи неправдивих відомостей. Тому в процесі формування інформаційного поля бізнес-плану особливу увагу звертають на якість базової інформації.
Основними показниками якості інформації вважають:
1) об’єктивність;
2) актуальність;
3) своєчасність;
4) комунікативність;
5) наочність [4, с.5].
Оскільки інформаційне поле бізнес-плану не може складатися тільки з фактичної інформації, будь-яке передбачення майбутнього, а також і розробка бізнес-плану завжди характеризується, тим чи іншим ступенем невизначеності. Навіть найліпший бізнес-план завжди ґрунтується на певних припущеннях стосовно можливих обсягів продажу та їх динаміки, можливих цін на продукцію бізнесу, частки та місткості ринку. Тільки після ретельного аналізу таких передбачень і припущень засновники та кредитори зможуть оцінити ступінь їхньої ймовірності.
Виходячи з вищесказаного можна обґрунтовано говорити про актуальність вивчення питань бізнес-планування для ефективної організації господарської діяльності підприємств.

Список використаних джерел:
1. Інформаційне забезпечення підготовки бізнес-плану / М. Ю. Куденко, С. М. Осипенко, І. Є. Веремейчик // Вісн. Міжнар. Слов’ян. ун-ту. Серія «Економічні науки». – 2006. – 9,№1. – с.48.
2. Кучеренко В. Р., Карпов В. А., Маркітан О. С. Бізнес-планування фірми. – К.: Знання, 2006. – с.423.
3. Методика написання бізнес-плану. (26.03.2009): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://korosten.in.ua/index.php?page=1507.
4. Український фонд підтримки підприємництва. Бізнес-планування як основа розвитку підприємництва. Київ – 2010. – с.18.