Здійснення в Україні економічних реформ дії організацій та їхніх керівників не може зводитись до простого реагування на зміни, що відбуваються. Все ширше визнається необхідність свідомого управління змінами на основі науково обґрунтованої процедури їх передбачення, регулювання, пристосування до зовнішніх умов, які постійно змінюються.
Саме невизначеність чинників зовнішнього середовища і динамічність ринків України зумовлюють на сьогодні значну актуальність використання концепції стратегічного управління, оскільки забезпечення конкурентоспроможності підприємства, підвищення ефективності виробництва, а також збільшення прибутку можливе завдяки розробці конкурентної стратегії, впровадженню результативного стратегічного управління, зокрема стратегічного управління витратами. Тому в сучасних умовах господарювання для промислових підприємств особливо актуального значення набувають сучасні технології аутсорсингу, які дозволяють підтримувати економічну стійкість виробників в умовах жорсткої конкуренції та нестабільності зовнішнього середовища.
Аутсорсинг широко застосовується в західній практиці ведення бізнесу, про що свідчать численні наукові праці зарубіжних вчених, серед яких варто відмітити Ж.Л. Бравара, С. Клементса, Р. Моргана, Дж. Хейвуда. Серед російських економістів значний внесок в розвиток концепції аутсорсингу зробили Н. Єрмошкін, С. Календжян, Д. Козлов, О. Лігоненко. Водночас в працях українських вчених дана концепція розкрита лише фрагментарно, тому потребує вивчення економічної суті аутсорсингу та визначення можливостей його використання як інструменту підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в сучасних умовах.
Необхідність сучасних досліджень полягає в тому, що питанню стратегічного управління витратами на промислових підприємствах присвячений значний обсяг публікацій і навчальних посібників, проте вивчення викладених у літературі концепцій дозволило з різних точок зору подивитись на поставлену проблему, оцінити її в різних системах координат і зробити висновок про те, що низка питань стратегічного управління недостатньо розроблені і досліджені. Реальна ситуація вимагає використання нових сучасних методичних інструментів для розробки конкурентної стратегії підприємства, одним з яких є матриця аутсорсингу.
Аутсорсинг – (англ. оutsourcing – використання зовнішніх джерел або засобів) – це передача сторонньому підрядникові деяких бізнес-функцій або частин бізнес-процесу підприємства [5, 33]. Суть полягає в тому, що всі ресурси компанії концентруються на основному виді діяльності, а неосновні для бізнесу функції перекладаються на професійних партнерів. Разом з тим, аутсорсинг являється частиною стратегії управління підприємством, а не просто видом партнерської взаємодії чи кооперації і передбачає передачу не тільки обов’язків, а й відповідальності за надання певних послуг компаніям-партнерам по бізнесу [4, 18].
Виникнення інструменту аутсорсингу пов’язують з автомобільним бізнесом, зокрема компанією General Motors та її діяльністю в 70-х роках ХХ ст. Керівництво почало серію змін на підприємстві, які базувалися на висновку Г.Форда, що спеціалізовані фірми виконують свої функції краще, ніж його власні підрозділи [1, 6]. Компанія Toyota, використовуючи виробничий аутсорсинг, що передбачає передачу частини ланцюжка виробничих процесів або цілком весь цикл виробництва сторонній організації, сьогодні займається фактично тільки проектуванням, складанням і реалізацією продукції, а більша частина деталей і комплектуючих виробляється іншими, найчастіше великими підприємствами [2]. Такий спосіб ведення бізнесу характерний для майже всіх японських виробників автомобілів. Журнал Fortune затверджує, що як мінімум 90% сучасних підприємств використовують аутсорсинг хоча б одного бізнес-процесу. Toyota, Honda, Chrysler делегують стороннім підрядникам приблизно 70% бізнес – процесів. Значних успіхів у використанні аутсорсингу досягли японські компанії, які розробили і широко застосовують логістичну систему постачання «Just in Time», при якій зовнішній постачальник доставляє до замовника комплектуючі за чітким графіком, а одержувачу навіть немає необхідності створювати у себе їх резервний склад [3, 43]. Зарубіжний досвід показує, що застосування аутсорсингу на підприємстві дозволяє збільшити гнучкість виробництва, дає змогу знизити загальні витрати за рахунок відсутності заготівельного та допоміжного виробництва, зменшити адміністративні витрати, вивільнити дефіцитне устаткування і як наслідок підвищити конкурентоспроможність підприємства. На сьогодні для України характерними функціями, які передаються в аутсорсинг є управління персоналом, інформаційні технології, проведення маркетингових досліджень, транспортні послуги. Що стосується виробництва, то ринок промислового аутсорсингу в Україні ще не сформований через низьку культуру довіри та невідповідність цін на послуги аутсорсерів їх якості. Водночас існують досить успішні приклади передання основної виробничої функції на аутсорсинг. Так, деякі вітчизняні виробники домашнього текстилю розміщують замовлення в Китаї, закуповуючи матеріали в Україні та залишаючи за собою розробку колекцій, управлінські функції й продаж продукції, мотивуючи це більш низькою вартістю робочої сили, ніж в Україні [4, 21].
Традиційна система управління витратами не завжди дає позитивні результати, коли йдеться про управління витратами на підприємстві з метою їхнього скорочення. Вітчизняні підприємства починають цікавитися зарубіжним досвідом в управлінні витратами, серед яких можна відмітити японські кайзен- і таргет-костинг, матрицю аутсорсингу.
Виділяють три основні причини використання аутсорсингу:
1) бажання зосередитися на основних видах діяльності. Це означає припинення розвитку в організації певних компетенцій, що не є ключовими для реалізації обраних стратегій, а також для створення й утримання організацією конкурентних переваг;
2) необхідність підвищення якості обслуговування. Тут мова йде про те, що витрати на якість починають перевищувати додану кінцевим товарам і послугам цінність, за яку міг би заплатити споживач. При цьому йде пошук зовнішніх постачальників, які виконують аналогічну роботу за меншу ціну або за ту ж ціну, але більш високої якості (основний акцент, звичайно, робиться саме на підвищенні якості);
3) гостра потреба у зниженні витрат. Ця причина з'являється, коли організація виявляється у скрутному становищі і прагне позбутися зайвих витрат. Іншими словами – шукає більш ефективних постачальників, які зможуть забезпечити прийнятну якість за досить низьких цін.
Розповсюдженим способом ухвалення рішення про аутсорсинг є використання матриці аутсорсингу (рис. 1) Д. Хлєбнікова 1999р. [8].
Рис. 1. Матриця аутсорсингу
Матриця аутсорсингу – це метод рознесення по дев'яти основних квадратах матриці 3х3 об'єкта, що розглядається (яким може бути як окреме виробництво, так і підрозділ, вид робіт, відчутні і невідчутні ресурси, аж до конкретного фахівця – носія якоїсь компетенції).
По вертикальній осі матриці розглядається ступінь відповідності здібностей організації її стратегічним цілям (стратегічна важливість). Горизонтальна вісь визначає позиції елемента бізнес-системи, що розглядається, порівняно з ринком. Тобто наскільки добре порівняно з ринком фірма, що розглядається, виконує будь-яку роботу, наскільки відповідає існуючому галузевому розвиткові конкретний технологічний переділ, наскільки добре виконує свої функції який-небудь відділ, наскільки кваліфіковані робітники тощо.
Таким чином, використання матриці аутсорсингу при управлінні витратами дозволяє підприємству після аналізу динаміки витрат та ціни обрати таку конкурентну стратегію, яка підвищуватиме ефективність господарської діяльності і примножуватиме прибутки.
Застосування досвіду зарубіжних компаній і використання аутсорсингу на вітчизняних підприємствах може значно підвищити ефективність їх роботи, знизити витрати у системі стратегічного управління та відкрити принципово нові можливості для взаємовигідного співробітництва, суттєво посилити їх конкурентоспроможність в умовах глобального економічного розвитку. Однак для цього необхідною умовою є розробка базових засад інноваційного розвитку вітчизняних підприємств із застосуванням принципів аутсорсингу для підвищення ефективності їх роботи.
Звичайно, прийняття стратегічних рішень є найбільш важким для керівників, оскільки вони обумовлюють високий ступінь ризику при управлінні підприємством. В умовах ринку ступінь ризику зростає за рахунок впливу певних чинників зовнішнього середовища. Тому вирішення зазначених проблем зможе сприяти обґрунтуванню рекомендацій щодо ефективного управління витратами та реалізації конкурентної стратегії в системі стратегічного управління підприємством з урахуванням реалій вітчизняної економіки.
Список використаної літератури:
1. Аникин Б.А. Аутсорсинг и аутстаффинг : высокие технологии менеджмента : [учеб. пособие] / Б.А. Аникин, О.В. Ильин. – М : ИНФРА-М, 2007. — 187 с. – Бібліогр.: с. 5 – 10. – ISBN 966–8019–21–0.
2. Гавриленко К. Аутсорсинг як інструмент зниження витрат у системі стратегічного управління / К. Гавриленко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – 1 (91). – С. 104-109.
3. Заводовська І.І. Передумови та перспективи розвитку сучасного бізнесу на основі аутсорсингу [Електронний ресурс] / І.І. Заводовська // Культура народов Причерноморья. – 2006. – N80. – С. 43-45.
4. Зозульов О. Аутсорсинг як інструмент підвищення конкуренто-спроможності вітчизняних підприємств в умовах глобалізації / О. Зозульов // Економіка України. – 2009. – № 8. – С. 16-24.
5. Календжян С.О. Аутсорсинг и делегирование полномочий в деятельности компаний: [учеб. пособие] / С.О. Календжян. – М : Дело, 2003. – 178 с. – Бібліогр.: с. 30 – 36. – ISBN 966–7302–61–Х.
6. Карпов А. Стратегия: от разработки до реализации / А. Карпов // Управление компанией.– 2006.– №3. – С. 28-30.
7. Хейвуд Дж. Аутсорсинг в поисках конкурентных преимуществ / Дж. Хейвуд : [пер. с англ.]. – М. : Вильямс, 2002.
8. Хлебников Д. Матричная модель предприятия ИФД «КапиталЪ» специально для E-xecutive.ru [Електронний ресурс] / Д. Хлебников, А. Яцына, Л. Савушкин. – Режим доступу: www.еxecutive.ru.
9. Череп А.В. Управління витратами суб'єктів господарювання: [Монографія]. / А.В. Череп. – Ч. І. – Х.: ІНЖЕК, 2006. – 368 с.