У статті висвітлюються проблеми розвитку конкуренто¬спроможності торговельного підприємства.
Постановка проблеми. Можливість виживання підприємства в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від його конкурентоспроможності. Питання конкуренції і конкурентоспроможності перебувають у центрі уваги дослідників протягом усієї історії розвитку економічних відносин. При цьому конкуренція розглядається як вища спонукальна сила, що змушує виробників продукції підвищувати її якість, знижувати витрати на виробництво, підвищувати продуктивність праці. Це обумовлює необхідність забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємств, тому дослідження даної теми є достатньо актуальною.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичним основам та принципам конкуренції присвячені праці таких відомих економістів: Г. Азоєва, В. Кузмішинова, М. Портера, Р. Фатхутдінова, Т. Бугайчук, І. Журило та ін. Розгляду питань розробки шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємства приділяли увагу Ю. Гончарук, О. Мезенцева, І. Должанський, В. Парсяк тощо. Проте, як правило, при розкритті сутності конкуренції науковці розглядають лише окремі її прояви, а термін "конкурентоспроможність" визначають, спираючись на предмет дослідження.
Мета дослідження. Дослідити основні процеси, повязанні з розвитком конкурентоспроможності торговельного підприємства.
Завдання. На основі визначеної у даному науковому дослідженні мети, нами було сформульовані та виконані наступні завдання:
- Розкрити сутність поняття «конкуренція» та «конкурентоспроможність» з точки зору науковців.
- Визначити та проаналізувати основні категорії конкурентоспроможності.
- Охарактеризувати рівні конкурентоспроможності торгівельного підприємства.
Основна частина. На сьогоднішній день існує багато визначень поняття конкуренції. Візьмемо, наприклад, класичне "конкуренція" (пізнє лат. concurentia, від concurrere – зіштовхуватись) – суперництво, змагання людей, груп, організацій у досягненні подібних цілей, кращих результатів у визначеній суспільній сфері. Конкуренція – суттєва риса видів діяльності, в яких відбувається зіткнення інтересів (політика, економіка, наука, спорт та ін.). На сучасному етапі економічного розвитку завдяки впливу складних і швидкоплинних ринкових змін з'явились більш сучасні та досконалі визначення поняття конкуренції. Так, у своїх працях Г. Азоєв пропонує розуміти під конкуренцією суперництво на якому-небудь терені між окремими юридичними чи фізичними особами (конкурентами), зацікавленими в досягненні однієї і тієї ж мети. З точки зору господарської організації такою метою є максимізація прибутку у результаті легальних дій з метою завоювання переваг споживача [1,С.158].
На думку Р. Фатхутдінова, конкуренція – це процес управління суб'єктом своїми конкурентними перевагами для отримання перемоги чи досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивних і суб'єктивних потреб у межах законодавства або в природних умовах [5,C.390].
Всесвітньо відомий економіст М. Портер розглядає конкуренцію як динамічний процес, що безперервно змінює ландшафт, на якому з'являються нові товари, виробничі процеси і ринкові сегменти. Він також розглядає конкуренцію як систему взаємодії п'яти сил: конкурентів у галузі, тобто суперництво існуючих фірм; потенційних конкурентів, що обумовлено загрозою входу нових фірм на ринок; покупців; постачальників, під впливом яких виникає загроза підвищення ціни чи зниження якості їх продукції, сировини тощо; товарів-замінників [2,C.33-41].
Тлумачення терміну "конкурентоспроможність" безпосередньо пов'язане зі змістом поняття "конкуренція". У перекладі з давньолатинського даний термін означає суперництво, боротьбу за досягнення кращих результатів у будь-якій сфері діяльності. Звідси, при загальному підході до трактування поняття "конкурентоспроможність" його можна визначити як здатність у процесі суперництва досягати кращих результатів у деякій діяльності, сфері функціонування.
Поняття конкурентоспроможності інтерпретується і аналізується в залежності від економічного об`єкту який розглядається. Якщо говорити про поняття конкурентоспроможності на макрорівні, то воно відображає позиції національної економіки у системі міжнародних відносин, головним чином в сфері міжнародної торгівлі, і одночасно її здатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспект поняття конкурентоспроможності нації. Слід враховувати здатність зберігати і нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходи громадян.
У цілому конкурентоздатність торговельного підприємства це відносна характеристика, що визначає відмінності розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм по ступеню задоволення своїми товарами потреби людей і по ефективності виробничої діяльності.
Конкурентоздатність торговельного підприємства характеризує можливості і динаміку його пристосування до умов ринкової конкуренції.
Конкурентоздатність підприємства залежить від ряду таких факторів, як:
- конкурентоздатність товарів підприємства на зовнішньому і внутрішньому ринках;
- вид товару та його асортимент;
- місткість ринку (кількість щорічних продажів);
- легкість доступу на ринок;
- однорідність ринку;
- конкурентні позиції підприємств, що вже працюють на даному ринку;
- конкурентоздатність галузі;
- можливість технічних нововведень у галузі;
- конкурентоздатність регіону і країни.
Визначення, аналіз та узагальнення існуючих у науковій та навчальній літературі основних категорій, щодо конкурентоспроможності дозволяє охарактеризувати поняття наступним чином. Конкурентоспроможність продукції - це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників.
Конкурентоспроможність підприємства слід розуміти, як реальну та потенційну спроможність, а також наявні для цього можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізовувати товари, які по своїм параметрам у комплексі більш зодовільняють попит споживачів, ніж товари конкурентів.
Конкурентоспроможність підприємства - можна розглядати також, як вміння виготовляти і реалізувати швидко та дешево якісну продукцію у достатній кількості.
Конкурентоспроможність персоналу, тобто робітників, спеціалістів, керівників підприємства - це вміння кожного з них і всіх разом, як одного цілого, швидко і ефективно сприймати і реалізувати різні новинки в кожній стадії життєвого циклу продукції. Це вміння створювати вироби, які відповідають всім вимогам споживача з найменшими витратами всіх видів ресурсів.
Конкурентоспроможність – це спроможність об’єкта витримувати конкуренцію у порівнянні з аналогічними об’єктами в умовах конкурентного середовища. Конкурентоспроможність об’єкта визначається за результатами маркетингових досліджень, сегментування ринку.
Поняття конкурентоспроможності фірми включає у себе значний комплекс економічних характеристик, які визначають положення фірми на ринку. Цей комплекс може включати характеристики товару, а також фактори, які формують в цілому економічні умови виробництва та збуту товару фірми.
Отже, показник рівня конкурентоспроможності підприємства - це узагальнюючий показник життєздатності підприємства, його вміння ефективно використовувати свій трудовий, науково-технічний, маркетинговий, фінансовий потенціал. Цей показник відображає результати роботи всіх підрозділів, тобто стан внутрішнього середовища, а також здатність його реагування на зміну зовнішнього середовища.
Як зазначає Гончарук Ю.О., конкурентоспроможність торговельного підприємства - це комплексне поняття, яке включає такі аспекти, як спроможність підприємства продавати конкурентоспроможну продукцію; вміння розробляти стратегію, яка забезпечує високий рівень його конкурентоспроможності; наявність добре налагодженого організаційно-управлінського механізму, який спроможний виконати поставлені завдання; орієнтацію діяльності організації на ринок і систематичну співпрацю із споживачами; наявність конкурентної стратегії та тактики дій стосовно конкурентів; високу професійну підготовку персоналу; вміння реагувати на зміни зовнішнього середовища [3, C.12-21].
Проблема конкурентоспроможності у сучасних умовах має велике значення. На сучасному етапі розвитку економіки України слід застосовувати світовий і практичний досвід ведення конкурентної боротьби. На жаль, на сьогодні більшість підприємств ще не здатна до ведення конкурентної боротьби. Але саме конкурентні переваги є основою успіху діяльності торговельних підприємств і виступають ключовим ресурсом розвитку. У країнах з ринковою економікою конкурентоспроможність торговельного підприємства є результатом взаємодії факторів, які породжені об’єктивним розвитком продуктивних сил і відображають результати політики великих монополій у боротьби за якість, ринки збуту й отримання прибутку.
Можливість виживання торговельного підприємства в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від його конкурентоспроможності. Для виживання в умовах ринку суб’єкти господарювання повинні вміти перемагати конкурентів. Здатність досягати економічних, організаційних чи технічних переваг означає досягнення суб’єктами господарювання конкурентоспроможності на ринку [ 4, C. 67-69].
Для характеристики торговельних підприємств пропонуємо виділити чотири рівні конкурентоспроможності:
1. Вважається,що на торговельних підприємствах першого рівня продукція має значні переваги порівняно з продукцією конкурентів, будь-які зміни у управлінні з конкурентоспроможними підприємствами.
2. Торговельні підприємства другого рівня намагаються наздогнати рівень розвитку головних конкурентів, запозичуючи у них технічні прийоми, технологію.
3. Торговельні підприємства третього рівня система управління активно впливає на виробничі системи, сприяє їх розвитку та вдосконаленню, досягнення успіху у конкурентній боротьбі стає функцією управління і фактично залежить від ефективності організації.
4. Торговельні підприємства четвертого рівня йдуть попереду своїх конкурентів, мають успіх на ринку, переваги над конкурентами, високу прибутковість.
Конкурентоздатність торговельного підприємства характеризується цілим рядом показників. Проте основний чинник, що пронизує кожен з цих факторів та відіграє найвагомішу роль у підтримці конкурентоздатності підприємства - якість, причому не лише якість готової продукції, а й забезпечення її на кожному етапі виробничо-господарського процесу. Тому можемо зробити висновок, що конкурентоспроможність продукції на сучасному етапі розвитку світової економіки досягається саме шляхом забезпечення відповідного рівня якості [4,C.67-69].
Висновки. Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що згідно сучасних підходів до управління торговельними підприємствами, конкуренція розглядається як вища спонукальна сила, що змушує продавців та виробників продукції підвищувати її якість, знижувати витрати на виробництво, підвищувати продуктивність праці. Більш того, конкуренція формулює нові стандарти господарювання учасників ринку. Це обумовлює необхідність забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємств, що дозволяє їм ефективно виконувати свої господарські функції в умовах постійного посилення конкурентної боротьби. В даній статті було виявлено, що конкурентоспроможність у період становлення ринкових відносин є особливо важливим показником. Використовуючи свої можливості торговельне підприємство повинно забезпечувати технічну та економічну конкурентоспроможність. Іншими словами, воно має знайти спосіб оптимального поєднання технічної та економічної ефективності для забезпечення найкращих умов для випуску конкурентоспроможної продукції. Також дуже важливим для торговельного підприємства є якість продукції, яка також впливає на його конкурентоспроможність.
Список використаних джерел:
1. Азоев Г.Л., Челенко Л.П. Конкурентные преимущества фирмы. – М., 2000. – 256 с.
2. Воронкова А.Э. Методологические основы формирования механизма управления конкурентоспособным потенциалом предприятия // Вісник Східноукраїнського державного університету. – 2000. – №4(26). – С. 33-41.
3. Гончарук Ю.О. Підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок управління конкурентоспроможністю// Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №2. - С. 12 - 21.
4. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Конкурентоспроможність торговельних підприємств та методи її оцінки / Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. / Підручник.-К.: Хрещатик - 1999. - С.67-69.
5. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. – М.: Маркетинг, - 2002. – 886 с.