наук. кер. – Бурдяк О. В., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Шляхи підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі України
Значення туризму в світі постійно зростає. Це пов'язано з його впливом на економіку країн, адже збільшує внески у державний бюджет, забезпечує зайнятість населення, сприяє диверсифікації економіки, раціональному використанню рекреаційних ресурсів. Але такий вплив можливий лише за умови формування якісного туристичного продукту, який може конкурувати на міжнародній арені. Україна має великий потенціал для розвитку туристичної галузі, адже багата на культурні, природні та рекреаційні ресурси, але дефіцит коштів, недосконале законодавство, екстенсивний розвиток інфраструктури негативно позиціонує нашу країну на міжнародному ринку туристичних послуг. Тому пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі шляхом усунення факторів, що гальмують розвиток туристичного бізнесу України, є досить актуальним питанням в наш час. Стратегічною метою розвитку туристичної індустрії в Україні є створення конкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби іноземних туристів, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурного довкілля. Програма дій, зорієнтована на досягнення цієї мети, має бути синхронізованою із загальними темпами становлення ринкових механізмів і бути співвідносною з політикою структурних реформ в економіці. Розвиток міжнародного туризму в Україні та у світі є об’єктом дослідження багатьох науковців, зокрема: Лихоманова О., Бутко М., Карсекіна В., Хлопак С., Любіцева О., Бойко М., Гопкало Л., Никифорова О., Силева С., Моисеева Н., Балабанова І., Герасименко В., Дрогушевської І., Молочко В., Школи І., Козменко В., Бабінської О., Арефьева В., Папиряна Г. та інших. Метою даної статті є пошук шляхів підвищення рівня конкурентоспроможності туристичної галузі України. Для цього необхідно визначити позиції України серед європейських країн, які є привабливими для іноземних туристів та вивчити їх конкурентні переваги на ринку туризму. За основу візьмемо рейтингову оцінку Європейської асоціації туроператорів, що визначила перелік країн, які користуються попитом серед іноземних туристів. Рейтинг складався за різними критеріями, що з різних позицій характеризують туристичний статус країни. Дослідження проводилося серед туроператоров, які вже тривалий час оперують на ринку туризму. Оцінка відбувалась за такими параметрами: - політика влади в галузі туризму; - здатність влади забезпечити безпеку; - санітарні умови; - вартість відпочинку; - розвиток транспортної інфраструктури; - національні особливості культури; - наявність комфортабельних готелів; - стан екології. У 2009 році у загальній номінації, де визначалася країна, поїздка до якої була найприємнішою і найцікавішою перемогла Хорватія. За неї віддали свої голоси 23% опитаних учасників європейського ринку туристських послуг. На другому місці виявилася Чехія - 15%. На третьому місці Ісландія - 13%. Виконавчий директор Європейської асоціації туроператорів вважає, що Хорватія посіла перший рядок рейтингу найпопулярніших країн, тому що вона стала справжньою європейською країною, не перейнявши недоліків членства в Євросоюзу. У Хорватії немає європейського ПДВ, тому в порівнянні з найближчими конкурентами, такими як Італія і Греція, де туристична інфраструктура розвинута краще, у Хорватії ціни нижче на 19%, тому вона користується більшим попитом. Хорватія зайняла перше місце в списку «Краще співвідношення ціна-якість», за неї віддали свої голоси 19% опитаних. Стільки ж експертів проголосували і за Іспанію. На третьому місці в цій категорії Чехія - 13%. У цій же номінації найгірша позиція виявилася у Великобританії. Досить «дорогою» цю країну називають 57% європейських туроператорів. Ця країна, на думку експертів, на другому місці за природною красою (26%), а перше місце - Швейцарії (38%). У Німеччині за за доступною ціною турист має можливість отримати найкращий у Європі сервіс. За за це проголосувало 32% опитаних. 71% учасників європейського ринку стверджують, що для романтичних подорожей туристи обирають Париж. Більшість мистецьких подорожей можна здійснюються по Італії, де лідерами є Венеція і Рим (94%). Кращі нічні клуби Європи знаходяться в Лондоні (33%) і Барселоні (24%). Хороший сімейний відпочинок надається в паризькому парку розваг Euro Disneyland (38%). А найбільш комфортабельний і цікавий спортивний відпочинок на свіжому повітрі можна знайти у Франції (45%). Найпопулярнішими серед туристів визначними пам'ятками були названі паризька Ейфелева вежа (50%), лондонське колесо огляду (29%) і римський Колізей (21%) [7]. Україна до переліку найцікавіших і найпопулярніших країн Європи не потрапила, це також підтверджується статистичними даними Державної служби туризму, яка проаналізувала, що на протязі останніх чотирьох років відбулося зменшення туристичного потоку, найбільший спад спостерігається з таких країн: Білорусь (на 5 % або на 114,1 тис. осіб), Польща (на 53 % або на 1,2 млн. осіб), Росія (на 7 % або на 391,1 тис. осіб), Румунія (на 27 % або на 299,7 тис осіб), Угорщина (на 29 % або на 236,5 тис. осіб) [3]. Саме для туристів з цих країн ще у 2005 році Україна була привабливою для відпочинку. Туристичні потоки з Польщі, Росії та Угорщини здійснювали значні вклади у бюджет країни. Воно й не дивно, адже Україна має досить високий ресурсний потенціал, який є значною перевагою серед інших країн, про це свідчать наступні дані: на державному обліку в Україні перебуває понад 130 тис. пам'яток, з них: 57 206 – пам'ятки археології (418 з яких національного значення), 51 364 – пам'ятки історії, 5926 – пам'ятки монументального мистецтва, 16 293 – пам'ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтні. Функціонує 61 історико-культурний заповідник, 13 з них мають статус національних. До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включено: Софійський собор з архітектурним ансамблем, Києво-Печерську лавру в м. Києві, історичний центр м. Львова [4]. Зазначимо, що курортні та рекреаційні території в Україні складають близько 9,1 млн. га (15 % території), але велика частка цих ресурсів зруйнована або потребує реконструкції. Незважаючи на високий ресурсний потенціал він не надає конкурентних переваг, якщо його неефективно використовувати. Крім того, існують й інші проблеми, що гальмують розвиток туристичної галузі України, тому вона не є конкурентом для таких країн як Хорватія, Чехія, Ісландія. За параметрами оцінки конкурентоспроможності туристичної галузі Європейської асоціації туроператорів визначено наступні фактори, що гальмують розвиток туристичного бізнесу: - недосконалість українського законодавства у галузі туризму, адже існує суперечливість окремих положень нормативних актів, особливо відомчих та невідповідність їх положенням Конституції України, законам України та світовим стандартам, які встановлюються міжнародними нормативними актами у галузі туризму; - незахищеність споживачів від неякісного отримання продукту. Норми про право споживача-туриста на усунення недоліків або відшкодування витрат на їх виправлення в разі неякісного надання турпослуг (за вибором споживача), передбачені в Законі України «Про захист прав споживачів», мають лише імперативний характер; - відсутність належних санітарних умов в деяких готелях. Україна, як і раніше, належить до країн, де ринок готельних послуг перебуває у зародковому стані. Значна кількість номерів у готелях морально та фізично застаріли, тому щорічно лише 7,5 % від загальної кількості іноземних відвідувачів України надають перевагу відпочинку у готелях. Більшість коштів, що спрямовується на будівництво та реконструкцію – власні кошти підприємств, внутрішні та іноземні інвестиції становлять лише 35 %. Проведення робіт з реконструкції приватизованих об’єктів стримується, значною мірою, через відсутність у власників необхідних коштів; - занедбаність єдиної транспортної мережі та просторової (дорожньої) єдності, придорожнього сервісу та інформаційного облаштування, незадовільним станом дорожнього покриття та безпеки дорожнього руху, що погіршує доступність туристичних ресурсів, знижує мобільність населення та якість національного туристичного продукту. Автомобільні дороги загальнодержавного значення першої категорії (з чотирма і більше смугами руху та шириною проїзної частини понад 15 метрів) мають протяжність 2254 кілометри, або всього лиш близько 1,4 % загальної протяжності мережі автомобільних доріг України з твердим покриттям. У сільській місцевості майже 30 % доріг внутрішньогосподарського підпорядкування не мають твердого покриття і в період несприятливих погодних умов стають непридатними для експлуатації. Для досягнення забезпеченості України автомобільними дорогами рівня європейських необхідно побудувати і модернізувати майже 200 тис. кілометрів, у тому числі 60 % у сільській місцевості. Для налагодження міждержавних зв'язків необхідне будівництво автомагістралей міжнародного рівня; - надання Україні статусу «Чорнобольської» негативно впливає на імідж країни. Катастрофа залишила значний відбиток на історії країни, що до сих пір позиціонує її екологічно забрудненою; - до 70 % об’єктів культурної спадщини перебуває в незадовільному стані (кожен десятий об’єкт в аварійному) та потребує проведення робіт з реставрації або реконструкції, облаштування для туристичних відвідувань [1]. Ці фактори пояснюють зниження туристичного потоку на протязі 2006 – 2009 років, адже іноземні туристи обирають ті європейські країни, де за помірну ціну, безпечно можна організувати комфортний відпочинок. Україна до таких країн на сьогодні, на жаль, не відноситься. З огляду на визначені фактори, знайдемо можливі шляхи покращення стану туристичної індустрії в Україні. Базуючись на системі складових «ромба М.Портера», визначимо наступні напрямки: 1. Стратегічний розвиток українських туристичних підприємств має включати такі пункти: - внесення змін у законодавство України, щодо докладного трактування прав та обов’язків іноземних туристів для забезпечення безпечного пересування туристів та збільшення відповідальності країни за порушення. Також збільшить відповідальність іноземних представників за шкоду навколишньому середовищу; - активізація рекламно-інформаційної діяльності та розробка маркетингової стратегії українського туризму; - налагодження зв’язків та тісна співпраця з міжнародними організаціями в галузі туризму для залучення додаткових коштів; - залучення іноземних інвестицій для покращення інфраструктури країни. 2. Фактори виробництва туристичних послуг: - раціональне використання геополітичного розташування, туристично-рекреаційного потенціалу; - охорона та відновлення природної та історико-культурної спадщини; - сприяння модернізації готельної інфраструктури; - створення галузевої системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів туристичного бізнесу; 3. Умови формування попиту: - стандартизація і сертифікація туристичних послуг, відповідність міжнародним вимогам; 4. Споріднені та допоміжні галузі: - підтримка галузей і виробництв, що є постачальниками товарів і послуг для підприємств туристичної індустрії; - міжвідомча координація соціально-економічної діяльності з урахуванням інтересів туризму. Для впровадження цих заходів потрібен тривалий час, але варто зазначити, що Україна вже наблизилась до позитивних зрушень. Можливістю покращення складових туристичної галузі є проведення ЄВРО-2012, який надає Україні унікальний шанс для того, щоб обновити існуючу туристичну інфраструктуру в найкоротший термін. Підготовка для ЄВРО-2012 може стати національним планом економічного розвитку на наступні роки [5]. Якщо Україна саме в цей період зможе подолати усі бар’єри розвитку туризму, то вже у найкоротший термін вона отримає очікуваний статус «туристична країна», а також стане гідним конкурентом на ринку туристичних послуг. Підсумовуючи вищесказане можна стверджувати, що Україна має досить високий потенціал розвитку туристичного бізнесу, що надає їй конкурентні переваги серед інших країн, але занедбаність інфраструктури, недосконалість законодавства, відсутність інвесторів гальмує розвиток даної галузі. Щоб розвивати туристичний бізнес, необхідно забезпечити туристам комфортні і безпечні умови для проїзду; провести будівництво малих мотелів і готелів сімейного типу, які можуть стати джерелом додаткових валютних надходжень; розгорнути реалізацію проектів з будівництва готелів високої категорійності. Туристичний бізнес потребує значних капіталів та експертного підходу, але за умови грамотного планування та ефективної реалізації проектів, туристичний бізнес України стане надзвичайно прибутковим. Список використаних джерел: 1. Демура Т. Створена Асоціація лідерів туристичного бізнесу України / Т. Демура // Украинская туристическая газета. – 2008. - № 4(43). – С.1-2. 2. Закон України про внесення змін до Закону України „Про туризм” / Відом. Верховної Ради України. – 2004. – № 13. – ст. 180. 3. Довідка про динаміку туристичних потоків в Україні ( за даними Адміністрації Держприкордонслужби України). [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: http://www.tourism.gov.ua/publ.aspx?id=2025 – Назва з екрана. 4. Загально державна програма «Про збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки». [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1692-15 - Назва з екрана. 5. Ерік К. Підготовка до ЄВРО-2012 може стати національним планом економічного розвитку України / К. Ерік // Українська правда. [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: http://www.pravda.com.ua/articles/2008/05/5/3429893/ - Назва з екрана. 6. Статистичні дані про прибуття туристів з різних країн світу за UNWTO [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.unwto.org/media/news/en/press_det.php?id=5361&idioma=E/ - Назва з екрана. 1. Європейці визначили найкращі туристичні місця Європи. Україна поки що до цього рейтингу не потрапила... [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=116 – Назва з екрана.
