Іванна Ілюк
Наук. кер. – Урсакій Ю.А.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ТА ЇЇ МІСЦЕ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
В сучасних умовах особливу роль відіграє система безпеки держави, насамперед – фінансової, як базової економічної безпеки країни в цілому. Це зумовлено посиленням фінансової глобалізації, послабленням державного контролю за розвитком грошово-кредитних відносин, лібералізацією зовнішньоекономічних зв’язків, особливо підвищенням значення валютних відносин та зростанням міжнародної мобільності капіталу і посиленням впливу валютної сфери на процеси, що відбуваються в сучасному секторі економіки.
Забезпечення фінансової безпеки держави особливо актуально для країн з транзитною економікою, в яких система державних фінансів не є досить стійкою. Зокрема це стосується України.
Незважаючи на значну кількість публікацій, фундаментального пояснення категорії «фінансова безпека» так і не зроблено. Вітчизняні науковці В.Шлемко та І.Бінько розглядають фінансову безпеку як стан фінансової , грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.
Необхідно зауважити, що, гарантування фінансової безпеки передбачає дуже багато елементів, зокрема і захищеність фінансових інтересів на всіх рівнях фінансових відносин, і певний рівень фінансової незалежності, стійкості і стабільності фінансової системи країни, і здатність фінансової системи держави забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи, і стале економічне зростання. Все це потребує усунення наявних і потенційних загроз, котрі прийнято класифікувати як внутрішні і зовнішні [5 c.144].
Украй негативно на забезпеченні національної безпеки України позначається хибна практика щорічного несвоєчасного прийняття Державного бюджету. Тому важливо законодавчо чітко регламентувати процедуру підготовки та прийняття Державного бюджету і передбачити відповідальність посадових за зрив бюджетного процесу.
Одним з найважливіших індикаторів фінансової безпеки є валютно-курсова політика держави. Валютний курс, здійснюючи вплив на торговельний і платіжний баланс, рівень зовнішньої заборгованості, темпи інфляції тощо, є вагомим компонентом економічної безпеки, зокрема її фінансової складової. Це потребує вдосконалення валютного законодавства та проведення валютно-курсової політики, яка в змозі збалансувати реальний попит на іноземну валюту з її пропозицією, урівноважити торговельний баланс і рахунок, що відображає операції з капіталом, сприяти зростанню конкурентоспроможності українських товаровиробників на світових ринках, зниженню інфляції та нагромадженню валютних резервів.
Також потрібно зазначити , що вкрай загрозливих масштабів сягнуло вивезення за кордон українського капіталу і набуло масового некерованого характеру. Нині доцільно обмежити вивезення українського капіталу за кордон, за винятком реалізації проектів, що сприяють просуванню вітчизняних товарів та послуг на зовнішні ринки [4].
Для підвищення фінансової безпеки необхідно: розробити стратегію фінансової безпеки України, створити надійну систему фінансового контролю, створити єдину державну інформаційну базу, яка охоплювала б усі фінансові кредитні установи, розробити стратегію захисту економіки від долара США, створити умови для збільшення реальних грошових доходів населення тощо.
Важливішим напрямом підвищення фінансової безпеки України є протидія доларизації грошової сфери нашої країни. Виходом із цієї ситуації могло б стати прийняття не щорічних, а п’ятирічних бюджетів, які б виступали гарантами незмінності бюджетної політики хоча б в середньостроковій перспективі [2 c.42].
Глобалізація економічного життя та інтернаціоналізація фінансових ринків зумовлюють актуальність протидії відмиванню коштів злочинного походження. Аналіз стану справ дає підстави зробити висновок, що державна політика протидії відмиванню коштів в Україні має проводитися за такими окремими напрямками:
1.Недопущення відмивання кримінальних коштів, отриманих від наркобізнесу, незаконної торгівлі зброєю, людьми, фінансових махінацій, у т. ч. банківських шахрайств, обманів під час здійснення операцій з цінними паперами, розкрадання державних коштів, проведення тіньової приватизації.
2.Запобігання тонізації економічного життя, в т. ч. приховуванню від надмірного оподаткування легально отриманих коштів.
Найочевиднішим негативом фінансової глобалізації для національних економік є зростання небезпеки перекидання на країну світових фінансових криз. Досвід останнього десятиліття показує, що в умовах глобалізації фінансової кризи, що виникають в окремих країнах, нерідко набувають епідемічного характеру, заражуючи недугою інші країни [3 c.162]
Зазначені загрози в сукупності здатні підірвати фінансовий суверенітет країни з невисоким рівнем економічного розвитку, до яких належить і Україна. Це означатиме залежність від світових фінансових донорів, фінансове підпорядкування розвиненим країнам. Тому потрібно підтримувати на високому рівні фінансову безпеку держави.
Проведений аналіз дає змогу дійти висновку про те, що вихід країни на світові фінансові ринки в умовах фінансової глобалізації є складним і небезпечним процесом. Тому кожен крок на цьому шляху має бути ретельно вивіреним. Це потребує підготовки кваліфікованих та обізнаних із світовим досвідом і правилами фінансистів на всіх рівнях, починаючи від фірми й закінчуючи центральними державними органами. Однак головна роль належить державі, її грамотній фінансовій політиці. І доки в Україні не буде забезпечена політична стабільність, важко очікувати стабільного економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення. А в цьому і реалізуються заходи держави, спрямовані на забезпечення належної фінансової безпеки країни.
Список використаних джерел:
1.Боброва Є.А. Аналіз причин виникнення світової фінансової кризи та її вплив на економіку України // Фінанси України. – 2008. - №12 – 42 с.
2.Козоріз Г. Г. Вплив глобалізації на становлення і розвиток фінансових ринків в Україні // Регіональна економіка. – 2002. №4 (26). – 162 с.
3.Царьова Л.Д. Стабільність національної грошової одиниці як фактор економічної безпеки держави // Митна справа. – 2008. - №5 – 91-95 с.
4.Шлемко В.Т., Бінько І.Ф. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення. – К.: НІСД, 1997. – 144с.
