Наук. кер. - Москальов А. А. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТУВАННЯ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ
Як відомо світова фінансова криза почалась саме з банківського сектору в багатьох країнах світу. Україна не є виключенням з цього списку, саме тому досліджуючи особливості здійснюваної НБУ в останні роки грошово-кредитної політики, можна визначити основні прогалини і на основі них визначити причини затяжного характеру кризи в Україні. Визначивши ці причини можна сформувати низку заходів в грошово-кредитній політиці, які дадуть можливість вийти з кризової ситуації. Дивлячись на те, що в умовах кризи відбувається розвиток інфляційних процесів, спричинених диспропорціями між грошовою масою та обсягом виробництва, можна говорити про необхідність визначення шляхів впливу саме грошово-кредитної політики на покращення нинішньої нестабільної ситуації. Постановка задачі. На нинішньому етапі стабілізації економі¬ки забезпечення стійкого економічного зро¬стання в усіх регіонах та відновлення становища грошово-кредитної політики є одним із го¬ловних важелів зміцнення досягнутих пози¬тивних тенденцій у соціально-економічному розвитку економіки. Актуальність проблеми. Світова фінансова криза негативно вплинула на функціонування фінансового ринку України. Одним з її найтяжчих проявів стала криза кредитування в банківському секторі України. З метою подолання цього явища і відновлення кредитування, НБУ вжив необхідні заходи, що дало можливість уникнути колапсу банківської системи. Основним механізмом НБУ з забезпечення ліквідності стало рефінансування. Однак грошове стимулювання без зміцнення банківської системи не завжди є ефективним і надійним. Потрібна реструктуризація банківської системи і впровадження нових методів її відновлення на основі використання світового досвіду. Тому дослідження цієї теми в сучасних кризових умовах економіки є досить актуальним і потребує здійснення глибоких досліджень в даному напрямі. Аналіз останніх досліджень. Дослідження проблеми розвитку та вдосконалення кредитних відносин висвітлено у працях багатьох наукових дослідників. З-поміж них слід виділити таких українських вчених, як А. В. Соболь, І. В. Кудря, С. О. Коновалова, І. А. Нідзельська та інші в яких широко висвітлено специфіку кредитування підприємств в період кризових явищ у економіці України. Метою статті є визначення засад здійснення грошово-кредитної політики України в умовах світової фінансової кризи та розгляд заходів що забезпечать ефективний вихід з неї. Грошово-кредитна політика – це курс, що проводиться урядом країни в області грошового обігу та кредиту, який має бути направлений на забезпечення стійкого, ефективного функціонування економіки. Світова практика показує, що через кредитно-грошову політику держава впливає на грошову масу і процентні ставки, а вони, у свою чергу – на споживчий і інвестиційний попит. Цілями грошово-кредитної політики є економічне зростання, повна зайнятість, стабільність цін і стійкий платіжний баланс. В сучасних умовах існують такі причини впливу кризи на українську економіку: • різкий відтік короткострокового спекулятивного капіталу з українського фондового ринку (найбільше в Європі падіння фондового ринку – понад 65%); • Україна протягом останніх років відзначається високим рівнем інтеграції у світову економіку – близько 60% ВВП України залежить від імпорту, фактично стільки ж від експорту, що сприяє відчутному реагуванню на світові економічні процеси; • «рейдерська атака» на один із найбільших українських банків «Промінвестбанк» посилила панічні настрої серед вкладників і стала поштовхом до падіння довіри населення до банків. В умовах складної макроекономічної ситуації та впливу світової фінансової кризи грошово-кредитна політика в 2008 р. була спрямована на виконання основної функції Національного Банку України – забезпечення стабільності національної грошової одиниці. З початку 2008 р. Національний Банк України в контексті здійснення антиінфляційних заходів продовжував проводити процентну політику, спрямовану на підвищення вартості національної валюти та вживав заходів щодо стимулювання позитивних зрушень у структурі активно-пасивних операцій банків. Утім такі заходи не були механічним обмеженням грошової пропозиції [3,с.49]. У 2009 році грошово-кредитна політика спрямовувалася на якнайшвидше подолання наслідків економічної та фінансової кризи. Значне зниження зовнішнього попиту на вітчизняну продукцію, згортання іноземних інвестицій, суттєве ускладнення доступу до зовнішніх фінансових ресурсів, необхідних для реформування економіки, викликало падіння виробництва, експорту, зменшення всіх видів доходів, особливо валютних, обумовило труднощі з наповненням бюджету, перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією. Це на початку року спровокувало девальваційні процеси, ажіотажні настрої у населення щодо купівлі валюти та вилучення коштів з банківської системи, що відобразилося на її ослабленні, зменшенні кредитування економіки, скороченні золотовалютних резервів Національного банку [2, с.152]. Заходи грошово-кредитної політики з початку 2009 року спрямовувалася на стримування значних коливань валютного курсу та збалансування валютного ринку, забезпечення економіки платіжними засобами, стимулювання відновлення процесів кредитування, а також запровадження пруденційних заходів щодо підвищення надійності функціонування банківської системи. Серед основних заходів щодо стабілізації ситуації на валютному ринку необхідно відзначити активну політику інтервенцій, запровадження механізму валютних аукціонів, заміну нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банків на ліміти граничних значень відкритої валютної позиції, вдосконалення процедури отримання іноземних кредитів тощо. Для забезпечення належного рівня ліквідності, збільшення кредитування економіки та підтримки банків проводилася гнучка політика рефінансування з вдосконаленням відповідних механізмів, знижувалась облікова ставка, був визначений та почав реалізовуватися порядок рекапіталізації банків за участю держави та інші заходи [1, с.5]. З метою регулювання ліквідності банків НБУ проводив операції як з рефінансування, так із мобілізації коштів банків. Загальний обсяг операцій з рефінансування банків з початку року становив 55,8 млрд. грн. при цьому за цей же період для більш ефективного перерозподілу коштів було мобілізовано 39,5 млрд. грн [3, с.48]. Здійснювана антикризова політика мала міжнародну підтримку, що забезпечило отримання чергових траншів кредиту Міжнародного валютного фонду, частина яких спрямовувалися на фінансування дефіциту державного бюджету. Також ця підтримка дозволила частково стримувати зменшення міжнародних резервів Національного банку. Порівнюючи показники грошово-кредитної політики 2008 та 2009 років можна сказати, що в 2009 році спостерігається значно менше зростання монетарної бази ніж в 2008 році, що пов’язано з відпливом капіталу з економіки України. Щодо позитивних моментів, то спостерігається зменшення грошової маси, що в умовах інфляції є позитивним, при цьому дане зменшення погіршило ліквідність банків тому НБУ було проведено їх рефінансування, що дещо підвищило їх ліквідність та надало можливість здійснювати кредитні операції реального сектора економіки, про що свідчить зростання обсягу наданих кредитів юридичним особам та зменшення обсягу наданих кредитів фізичним особам, що можливо збільшить обсяг виробництва ВВП та зменшить дисбаланс між грошовою масою та обсягом ВВП. У 2010 році макроекономічні умови здійснення грошово-кредитної політики знаходилися під впливом загальносвітових тенденцій, пов’язаних із наслідками фінансової кризи 2008 - 2009 рр. За оцінками міжнародних фінансових інститутів світова економіка цього року увійшла до стадії помірного зростання, що пов’язано з результатами вжиття в економічнорозвинених країнах антикризових заходів та необхідністю посилення державного втручання та контролю. Серед причин вразливості української банківської системи науковці визначають: складну економічну і політичну ситуацію в країні; високу доларизацію банківських операцій; сумнівний захист прав кредиторів; недостатньо суворі стандарти видачі кредитів Національний банк України в 2010 році продовжував вжиття заходів з фінансового оздоровлення банків та стабілізації їх роботи. Покращення якості кредитного портфеля сприятиме підвищенню рівня капіталізації банків. Для підвищення фінансової стійкості банків Національний банк України посилював моніторинг здійснення банками додаткової капіталізації, стимулював банки до поліпшення якості управління ризиками, удосконалив кредитні процедури, приділяє увагу контролю за недопущенням провокування кредитних та економічних циклів із надмірною кредитною експансією та подальшим різким знеціненням активів. Одночасно вживав заходи щодо сприяння процесам консолідації в банківському секторі. Особлива увага приділялася моніторингу параметрів зовнішнього, у тому числі корпоративного, контролю щодо припливу і відпливу капіталу та недопущенню посилення ризиків короткострокового спекулятивного капіталу [4]. Національний банк у своїй діяльності враховував сучасні світові тенденції в зміні методології і в реформуванні міжнародних стандартів банківського нагляду та фінансового регулювання. За умов світової фінансової кризи одним із ключових завдань держави є забезпечення стабільності банківської системи та, водночас, мінімізація відтоку коштів із банківських рахунків і стимулювання міжбанківського кредитування шляхом: • посилення державних гарантій повернення вкладу; • періодичного перегляду облікової ставки НБУ; • викупу цінних паперів, які можуть загрожувати стабільності банківської системи, та обмеження спекулятивних операцій на фондовому ринку; • консолідації державної політики щодо цільового залучення позик міжнародних фінансових організацій; • надання фінансової допомоги банкам, які знаходяться на межі банкрутства. Дивлячись на стан економіки в цілому і зокрема на грошово-кредитну політику, можна запропонувати такі заходи для подальшого виходу зі складної кризової ситуації в банківській сфері, а особливо у кредитуванні: • змінити дисконтну ставку позичкового відсотка – ставку рефінансування; • провести часткову націоналізацію комерційних банків із одночасним посиленням державного контролю за їхньою діяльністю; • надати банкам державні гарантії за зарубіжними позиками в іноземній валюті; • змінити норми обов'язкового резервування для комерційних банків; • мобілізувати заощадження населення та повернути довіру до банківської системи; • ввести кількісні обмеження кредиту; • надати додаткові повноваження відповідним органам влади для жорсткого моніторингу фінансових трансакцій; • ліквідувати або частково обмежити податкові пільги; • змінити умови споживчого, іпотечного й біржового кредиту тощо; Отже, сучасна стратегія банків у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності потребує і суттєвого коригування з метою спрямування кредитних ресурсів на потреби реального сектору економіки (і, насамперед, на задоволення інвестиційних потреб підприємницьких структур). Задля цього необхідно переглянути зміст кредитної політики комерційних банків та вжити відповідних заходів НБУ в плані розширення обсягів рефі¬нансування. Вищевказані заходи обумовлюють необхідність вирішення ряду питань, пов'язаних із удосконаленням роботи комерційних банків у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності, а саме: концентрацією серй¬озних зусиль в частині методологічної та аналітичної роботи, щодо експерт¬ного аналізу кредитоспроможності по¬зичальників; глибокого і систематично¬го маркетингового аналізу ринку кре¬дитних ресурсів у розрізі галузей, суб-галузей та економіко-географічних ре¬гіонів (з точки зору виявлення їх об¬'єктивних потреб і можливостей). Список використаної літератури 1. Геєць В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і під час фінансової кризи/ В. Геєць //Економіка України – 2009. - №2. – С. 5-23. 2. Д.Г.Осипчук Проблеми грошово-кредитної політики в Україні та шляхи їх вирішення/Д.Г.Осипчук // Наукові праці НДФІ. - 2008. - №3 (44).-С.152-159. 3. Коновалова С.О. Специфіка грошово-кредитної політики в умовах фінансової кризи / С.О. Коновалова// Інвестиції: практика і досвід. – 2009.- №8.- С.47-48. Основні показники діяльності банків України [Електронний ресурс] /Офіційний сайт НБУ. – Режим доступу до інф.: http://www.bank.gov.ua/Bank_Supervision/dynamics.htm.
