Уповільненість розвитку малого бізнесу в Україні визначається наявністю суттєвих проблем і перешкод. Згідно з Національною програмою сприяння розвитку малих підприємств в Україні, основними чинниками, які заважають розвитку малого підприємництва, є: • відсутність чітко сформульованої в системі правових актів державної політики у сфері підтримки малого підприємництва; • збільшення адміністративних бар’єрів (реєстрація, ліцензування, сертифікація, системи контролю і дозвільної практики, регулювання орендних відносин тощо); • відсутність реальних та дієвих механізмів фінансово-кредитної підтримки; • низький рівень інвестування, як з сторони держави, так і з інших сторін; • надмірний податковий тиск і обтяжлива система звітності; • невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу; • надмірне втручання органів державної влади в діяльність суб’єктів господарювання. [2] Наведені чинники фактично відображають результати опитувань представників малого бізнесу, хоча ієрархія проблем в останніх дещо інша. Дані обмеження утрудняють прибуткову довгострокову діяльність у легальному секторі економіки та обумовлюють пошук способів короткострокового чи одноразового отримання високих прибутків у “тіньовій” сфері. Попри деякі позитивні зрушення, які відбулися в останні роки, більшість перешкод на шляху розвитку малого бізнесу в Україні залишаються досить потужними. Більш детальніше розглянемо низький рівень інвестування в малий бізнес, як один із факторів впливу на підприємницьку діяльність. Оскільки це дасть можливість обґрунтувати більш розгорнутіше всі «за» та «проти» формуванню та розширенню інвестиційної діяльності на рівні малих підприємств. Світовий досвід свідчить, що країни з перехідною економікою неспроможні розвивати господарство без залучення й ефективного використання інвестицій. Акумулюючи підприємницький, державний та змішаний капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій та менеджменту, інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але й пожвавлюють ринки товарів та послуг. Крім того, інвестиції, як правило, сприяють заходам макроекономічної стабілізації та дозволяють вирішувати соціальні проблеми трансформаційного періоду. [5] Проте виникає проблема невисокої інвестиційної привабливості України, що в свою чергу не дає можливість широко розвиватись малому бізнесу. Головними причинами, що зумовлюють подальшу деформацію показників інвестиційної діяльності по регіонах та невисоку інвестиційну привабливість України, є: 1) вузькість внутрішнього ринку; 2) надмірний податковий і адміністративний тиск на бізнес; 3) слабка розвиненість ринкових інститутів - корпоративного сектора, ринку цінних паперів, ринку землі, ринку нерухомості; 4) низька конкурентноздатність багатьох українських товарів, що робить невигідними вкладення в їх випуск; 5) недостатня інтегрованість у світову економіку; 6) відсутність чіткої інвестиційної політики з відповідними механізмами реалізації на державному та місцевому рівнях; 7) нестача оперативної інформації і внаслідок цього зменшення ефективності співпраці між суб'єктами ринку; 8) інертність місцевої влади при залученні інвестицій, відсутність стимулів і механізмів для залучення інвестицій. [1] Очевидно, що низька інвестиційна привабливість регіонів України, небажання вкладати кошти в її економіку, окрім суто економічних причин, зумовлені незацікавленістю чи байдужістю місцевої влади до проблеми залучення інвестицій. Інвестиційний рейтинг регіонів України свідчить про низький професійний рівень місцевих чиновників, які відповідають за створення інвестиційного. Саме держава в цьому процесі відіграватиме роль координуючого центру. Тільки у співпраці виробничих структур та органів влади центрального та місцевого рівнів і органів місцевого самоврядування можливо досягти максимально ефективних результатів. За даними UNCTAD (Конференція ООН з торгівлі і розвитку) світовий об'єм іноземних інвестицій в 2009 році скоротився на 39% (у 2008 році цей показник склав $1,7 трлн) – до $1трлн, проте відбувається поступове відновлення в 2010 році. [5] Зниження інвестицій відбувається нерівномірно: на 41% зменшився їх об'єм в розвинені країни і на 39% – в держави з економікою, що розвивається. Що ж стосується України, то за даними Держкомстату, за 9 місяців 2009 року чистий приріст прямих іноземних інвестицій в нашу країну склав $2,972 млрд, що в 2,7 разу менше цього показника за аналогічний період 2008р. За 9 місяців 2009 року іноземні інвестори вклали в економіку України $3,948 млрд прямих інвестицій, але одночасно вилучили $0,845 млрд. За 9 місяців 2009 року про здобуття прямих іноземних інвестицій відзвітувало 18,4 тис. підприємств України. За даними Єдиного державного регістра підприємств і організацій (перелік всіх компаній і структур в Україні) на 01.01.2010 р. налічувалося 1,25 млн структур. Виходячи з цієї логіки, лише менше 1% компаній і організацій в Україні залучали іноземні інвестиції. Ще менше серед них компаній малого і середнього бізнесу (МСБ). Втім, їх кількість серед згаданих 18,4 тис. підрахувати складно – офіційних даних про даний сектор немає. [6] Тобто рівень інвестиційного клімату в Україні настільки низький не тільки у малому бізнесі, але це досить ясно спостерігається і у великих підприємствах. Це свідчить про те, що підприємства малого бізнесу перебувають у стадії тимчасового занепаду. Якщо не прийняти термінових заходів, то криза може залишити країну без інвестиції в малий бізнес. І до кризи, і особливо зараз спроби держави розігріти ринок інвестиції в малий бізнес були не дуже успішними. Причина недоліку ефективності державних заходів, що робляться, полягає в тому, що вони переважно направлені на розвиток пропозицій нових продуктів з боку малого бізнесу. А у нас недостатній попит на його продукти. В малих підприємств обмежений ринок збуту. І ця проблема перевершує за значенням всі інші проблеми разом узяті. Досить важливим на сьогоднішній день є вирішення питання про пріоритетні напрямки залучення інвестицій в економіку України та способи впровадження іноземних капіталовкладень саме в ті галузі народного господарства, які найбільше потребують цього. Адже наша країна до сих пір знаходиться в кризовому стані, що викликає наростаюче напруження в суспільстві. Тому в першу чергу слід вирішити ті питання, що стосуються причини стримування процесу іноземного інвестування малого підприємства в галузі народного господарства. А також треба визначити та проаналізувати, які саме заходи необхідно впровадити аби досягти зниження дії негативних факторів на стан інвестиційного клімату в Україні. Процес інвестиційної діяльності наближається до стабілізації та можливого росту інвестицій. На сьогоднішній день відбуваються істотні зміни в структурі джерел фінансових капітальних вкладень, підвищується частка засобів недержавного сектору економіки. Однак, у вирішенні завдань стабілізації економічного стану головна роль залишається все ж за державними інвестиціями.[4] Так, по ряді важливих напрямків держава вимушена виступати у вигляді ініціатора інвестиційного процесу в сфері малого бізнесу. Значний вплив на розвиток економіки здійснюють іноземні інвестиції. При досягненні макроекономічної стабільності, активізації міжнародного економічного співробітництва можна очікувати підвищення припливу іноземних інвестицій в розвиток економіки. Стримуючим фактором тут являється інвестиційний клімат, який продовжує залишатись несприятливим із-за політичної та економічної нестабільності, високого рівня криміногенності в підприємницькій діяльності, що змушує іноземних інвесторів здійснювати обережну політику у сфері інвестиційного співробітництва з Україною.[1] Вище названі проблеми перевищують такі риси України, як багаті природні ресурси, потужний, хоча технічно застарілий виробничий потенціал, наявність дешевої та кваліфікованої робочої сили, високий науково-технічний потенціал. Отже, необхідні додаткові заходи, по зниженню дії негативних факторів на стан інвестиційного клімату в Україні. Серед яких в якості першочергових слід виділити: 1. Досягнення національної згоди між різноманітними соціальними групами, політичними партіями з приводу рішення загальнонаціональної проблеми виходу України з економічної кризи. 2. Вирівнювання економічних показників та боротьба з інфляцією. 3. Уважна розробка правової бази інвестування. 4. Радикалізація боротьби із злочинністю. 5. Створення конкретного механізму надання податкових пільг банкам, вітчизняним та іноземним інвесторам, ідучим на довгострокові інвестиції з метою компенсації втрат по уповільненню обороту капіталу у порівнянні з іншими оборотами їх діяльності.[3, c.153] Дані міри не абсолютні, але вони можуть відіграти позитивну роль в становленні вітчизняної економіки. Інвестиції як внутрішні, так і зовнішні являють собою складний багатоступінчастий механізм, здатний в значній мірі збільшити економічний потенціал не лише малого підприємництва, але й держави в цілому, тому успіх, досягнутий в даній сфері, в значній мірі визначить реалізацію всієї реформи взагалі. Саме тому відродження і розвиток малого бізнесу в Україні вкрай необхідний. Становлення значної кількості суб’єктів малого бізнесу має, безперечно, позитивне значення для національної економіки, що в значній мірі обумовлює створення сучасної ринкової економіки з соціальною спрямованістю. Список використаних джерел: 1. Борщ Л.М. Дієвість нормативно-правових чинників приваблення іноземних інвестицій в Україну // Банківська справа. – 2001. – №5. – с.20 – 24. 2. Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002 – 2010 роки. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України. 3. Вовчак О.Д. Інвестування. – Львів: «Новий Світ - 2000», 2007. – 544с. 4. Акімова І., Кузяків О. Промислові підприємства середнього розміру в Україні // Пріоритети. – 2004. - № 8 (14), січень. – С. 20-28. 5. Варналій З. Тенденції становлення малого підприємництва в Україні // Ринкові перетворення. – 2009. – №4. – стр. 58-64. 6. http://www.rada.ua.- Офіційний сайт Верховної Ради в Interneti.
