Наук.кер. – Соколюк О.В., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м.Чернівці
Інвестиційна привабливість регіонів України
На сучасному етапі розвитку економіки України виникла об’єктивна необхідність активізації інвестиційної діяльності, бо саме вона є вирішальною ланкою всієї економічної політики держави, яка забезпечує стабільне економічне зростання, приріст соціального ефекту, збалансованість макроструктури тощо. Значна територіальна диференціація природних, економічних та соціальних умов зумовила значні територіальні відмінності у структурі, механізмах й активності інвестиційної діяльності в регіонах України. Концептуальні і методичні питання інвестиційного клімату, інвестиційного процесу і механізму викладені в роботах І.Бланка, В. Бочарова, А. Колосова, М.Чумаченка, М. Найденової, Л. Григор’євої, В. Артеменко, А. Готи, О. Крехівського, І.Лукінова, Б. Губського, М.Крейніної, О.Мачульської, Г. Марченко, А. Фолом’єва, В. Ревазова та ін. Однак дане питання потребує постійного дослідження та вдосконалення в сфері економіки. Метою роботи є висвітлення проблеми інвестиційної привабливості регіонів України в сучасних ринкових умовах господарювання та знаходження оптимальних шляхів виходу з даної ситуації. Інвестиційну привабливість регіонів України доцільно оцінювати на основі їх поділу за такими п'ятьма узагальненими показниками: • рівень загальноекономічного розвитку регіону; • рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону; • демографічний фактор; • рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури; • рівень криміногенних, екологічних та інших видів ризиків.[1;с.83] На даний час Україна зосереджує меншу кількість іноземних інвестицій в економіку порівняно з минулими роками. У першому кварталі 2010 року іноземні інвестори спрямували в економіку України 717,1 млн. дол. прямих інвестицій, що складає 61% від надходжень за цей час 2009 року. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, спрямованих в Україну, до 1 квітня 2010 року склав 40 млрд. дол., що на 0,2% більше від обсягів інвестицій на 1 січня 2010 року і з розрахунку на одну людину складає 872,1 дол. Сума кредитів і позик, отриманих підприємствами України від прямих інвесторів 1 квітня 2010 року склала 5,517 млрд. дол. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, враховуючи позиковий капітал, 1 квітня 2010 року склав 45,524 млрд. дол.[5]. Щодо інвестицій привабливості регіонів, то їхні показники досить різняться. За аналізом обсягів капітальних інвестицій за січень-червень 2010року, перше місце за обсягами інвестицій посідає Київ – 10964млн.грн.(18,1%), друге - Дніпропетровськ – 5705млн.грн.(9,4%), третє - Донецьк – 4977млн.грн.(8,2%), четверте – Харків – 3265,1млн.грн.(5,4%). Останні місця за обсягами капітальних інвестицій посідають відповідно – Чернівці – 694,5млн.грн.(1,1%); Чернігів–651,7млн.грн.(1,1%), Севастополь – 516млн.грн.(0,9%), Тернопіль – 538млн.грн.(0,9%)[5]. Це зумовлено традиційним розташуванням у зазначених областях підприємств, що складають основу промисловості країни. Показники питомої ваги капітальних вкладень у ці області, у тому числі централізованих, демонструють певне суб'єктивне ставлення держави до зазначених областей. Відповідно пріоритетний розвиток одних областей веде до відсталості інших. Це безпосередньо відбивається на обсягах інвестицій, що надходять до різних регіонів. Області з кращими показниками отримують найбільші обсяги інвестицій, області з гіршими показниками їх не отримують або отримують в незначних обсягах. Тому важливим питанням постає вирішення проблеми рівномірного економічного розвитку всіх регіонів України, що сприятиме загальному зростанню привабливості наявних ресурсів як і для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів. [3; ст.84] Головними причинами, що зумовлюють зниження показників інвестиційної діяльності по регіонах та невисоку інвестиційну привабливість України, є: - надмірний податковий і адміністративний тиск на бізнес; - слабка розвиненість ринкових інститутів - корпоративного сектора, ринку цінних паперів, ринку землі, ринку нерухомості; - низька конкурентноздатність багатьох українських товарів, що робить невигідними вкладення в їх випуск; - недостатня інтегрованість у світову економіку; - відсутність чіткої інвестиційної політики з відповідними механізмами реалізації на державному та місцевому рівнях; - нестача оперативної інформації і внаслідок цього зменшення ефективності співпраці між суб'єктами ринку; - інертність місцевої влади при залученні інвестицій, відсутність стимулів і механізмів для залучення інвестицій [4;с.96]. Таким чином, можна висунути наступні пропозиції щодо вирішення даних проблем: 1. Зміни у нормативно-правовій базі мають передбачати стабільні умови інвестування для іноземних та вітчизняних інвесторів. 2. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають посилити свою роль у створенні умов для покращання інвестиційної привабливості регіону шляхом співробітництва із громадськими організаціями та підприємствами. 3. Запровадження лізингових операцій як виду гарантованого товарного інвестування. Для індустріальних регіонів це був би свого роду “інвестиційний трамплін”, який зміг би мобілізувати знані товарні ресурси, сьогодні здебільшого незадіяні, і запустити їх у господарський обіг. [2;ст.5]. Отже, інвестиційна привабливість регіонів — незаперечний чинник стабільного соціально-економічного розвитку регіону і країни. Держава в цьому процесі відіграватиме роль координуючого центру, запобігаючи економічній відокремленості регіонів. Тільки у співпраці виробничих структур та органів влади центрального та місцевого рівнів і органів місцевого самоврядування можливо досягти максимально ефективних результатів. Список використаної літератури: 1. Краківська В.Я.Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика в регіоні // Інвестиції:практика та досвід. – 2009 - №4 – С.8-10. 2. Ландарь І.В. Економічний механізм залучення іноземних інвестицій і Україну. – Автореферат дисертації. – Київський національний економічний університет, Київ, 2007. – С.5. 3. Мамуль Л.О., Чернявська Т.А. Нові методичні підходи до аналізу інвестиційної привабливості регіонів// Вісник економічної науки України. – 2007. - № 1(7). - С. 83-89. 4. Пахомов Ю.М., Лук'яенко Д.Г., ГубськийБ.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.:Україна, 2006. – С.183. 5. http://www.ukrstat.gov.ua/ - Держкомстат України.
