наук. кер. – Вудвуд В.В. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
Шляхи активізації інвестиційної діяльності українських підприємств в умовах світової фінансової кризи
В даній роботі досліджується стан інвестиційного клімату економіки України загалом , необхідні дії держави щодо покращення стану вітчизняного інвестування, а також шляхи покращення інвестиційної привабливості українських підприємств Економічний прогрес національної економіки, об’єктивно пов'язаний з циклічністю відтворювальних процесів, концентрується навколо інвестиційної діяльності, яку сьогодні треба розглядати в обов’язковому контексті розгортання глобальних світових репродукційних механізмів, міжнародного руху капіталів. Адже рівень інвестиційної діяльності не тільки обумовлює конкурентноспроможність підприємств у ринковому середовищі, але й відіграє ключову роль в економічному і соціальному прогресі всього суспільства. Саме фактор інвестиційної діяльності спричинив стрімке економічне зростання більшості країн світу, а висока інвестиційна активність дозволяє їм не втрачати своїх конкурентних переваг. Метою статті є дослідження процесу інвестування в українських підприємствах, визначення його проблем та шляхів покращення. Проблема інвестиції дуже багатогранна і актуальна як в Україні, так і в усьому світі. Питанням інвестицій та оцінки їх ефективності присвячено роботи закордонних і вітчизняних вчених таких, як М. Портер, М. Волков, М. Герамчук, О. Малютін, В. Федоренко та ін. Однак, дана проблема ще не повністю досліджена, адже вітчизняні підприємства й надалі потребують якомога ефективнішого залучення іноземних інвестицій. Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.[5] Відповідно до визначення В. Федоренка: інвестиція – це ресурс, придбаний або створений для одержання його власником конкретного результату (економічного, соціального, техніко-технологічного, комбінованого). Інвестиція є ресурсом оскільки використовується у підприємницькій та інших видах діяльності для отримання цільових результатів. Цей ресурс може мати матеріальний або не матеріальний характер, але він має потенційну здатність забезпечувати його власнику досягнення цільових результатів в наслідок ефективного управління ним. А інвестування є розміщеним або використання ресурсів за такими принципами: зміна власника (формування власника) об’єкта інвестування, отримання цільових результатів внаслідок інвестування, досягнення певного рівня ефективності інвестицій, тощо.[1,с.120] Отже, інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою одержання певного доходу чи соціального ефекту. На підставі уточнених сутнісних ознак поняття «інвестиція» О. Малютіним запропоновано виділяти інвестиції економічного (вкладення, які здійснюються для отримання економічного ефекту), соціального (вкладення, які здійснюються для одержання соціального ефекту), техніко-технологічного(вкладення, які здійснюються для отримання техніко-технологічного ефекту), та комбінованого (вкладення, які здійснюються для одержання як мінімум двох з вищевказаних ефектів) характеру.[4,с.87] Виходячи з цього слід підкреслити, що інвестиційну діяльність підприємства характеризує обсяг залучених і вкладених інвестицій, а також рівень ефективності їх використання з економічної точки зору. Тобто обсяг інвестицій та їх ефективність є критеріями активізування інвестиційної діяльності підприємства (ІДП). Отже, можна сформувати наступне визначення поняття активізування ІДП – це сукупність дій інвестора або розпорядника ресурсів, націлених на збільшення обсягу та підвищення ефективності залучених і вкладених ресурсів. Дії інвестора та підприємства-реципієнта щодо активізування ІДП зводяться до підготовки, ухвалення і реалізації управлінських рішень у сфері інвестування. Вони стосуються посилення факторів позитивної дії і нейтралізації, нівелювання впливу факторів негативної дії на показники ефективності активізування ІДП. Вивчення фактичних матеріалів показує, що активізування ІДП здійснюється певними методами, які є сукупністю способів впливу інвесторів, підприємств-реципієнтів та органів державного управління інвестиційною діяльністю на обсяг і ефективність вкладених і залучених інвестиційних ресурсів. Ці методи необхідно класифікувати за двома ознаками: - за змістом (адміністративні, економічні, соціально-психологічні, інформаційні); - за рівнем застосування (методи, які застосовують органи державного управління інвестиційною діяльністю; методи, які використовують керівники підприємств та їх об’єднань). До методів активізування ІДП також належать: - методи опрацювання управлінських рішень; - метод експерименту; - методи природничо-технічного класу: математичні, кібернетичні тощо. Проведені дослідження показали, що сьогодні в Україні ще не сформовано ефективного механізму активізування ІДП. Так, обсяг інвестицій в національну економіку України постійно зростає, проте темпи і обсяги приросту є низькими.[3,c.23] На обсяг інвестованих підприємством коштів впливають внутрішні та зовнішні чинники. Найважливішими чинниками внутрішнього походження є: вибрана підприємством стратегія формування і управління інвестиційним портфелем, використовуваний методичний підхід до оцінки ефективності сформованого портфеля, рівень розвитку внутрішньо фірмової інформаційної системи управління підприємством, зокрема його інвестиційною діяльністю, зв'язок цієї системи із зовнішніми комунікаційними системами технічного аналізу ринку із системами розрахунків. До того ж важливими факторами, які впливають на ухвалення рішень щодо здійснення інвестицій, є: достатність матеріальних і фінансових ресурсів підприємства для обслуговування операційної діяльності підприємства, достатність і кваліфікованість управлінського персоналу, тощо. Факторами зовнішнього середовища є : рівень розвитку фінансово-кредитної інфраструктури ринку, комунікаційних систем, умови оподаткування, рівень адміністративного втручання органів державної влади у діяльність інвесторів, соціально-політичне середовище у регіоні і країні загалом, стабільність економічного розвитку, зокрема рівень зайнятості, платоспроможного попиту, інфляції, тощо. Одним з важливих факторів, який необхідно враховувати керівникам підприємств у ході ухвалення рішень щодо вкладення коштів, є правове забезпечення інвестиційної діяльності.[2,с.97] Таким чином, можна сформувати наступні напрями активізації інвестиційної діяльності підприємств: - формування сприятливого інвестиційного клімату; - посилення інвестиційної спрямованості банківської системи, обґрунтування надання кредитів під гарантії уряду; - пошук джерел фінансування, активізації інвестиційної активності населення; - визначення пріоритетних сфер та активізація інвестування на регіональному рівні; - обґрунтування ефективності інвестицій; - активізація фондового ринку як фактора інвестування; - використання в деяких регіонах спеціального режиму інвестиційної діяльності. За даними Держкомстату протягом останніх років Україна залучила прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в декілька разів менше, ніж інші країни Центральної та Східної Європи, а частка країни у світових потоках ПІІ залишається надзвичайно низькою. У 2009 році до країн Центральної та Східної Європи та СНД надійшло 128,5 млрд. дол. Частка України в приватних іноземних інвестиціях, які надійшли в країни Центральної та Східної Європи та СНД у 2008 році становить приблизно 5 %, а у 2009 році знизилась майже на третину до 3,5%.[6] При цьому надалі, за незмінних умов, немає підстав прогнозувати помітного збільшення припливу ПІІ в Україну. По-перше, традиційно значна частка ПІІ в країни регіону надходить в енергетичний сектор (який є найбільше традиційно привабливим в Азербайджані, Росії, Казахстані), в якому Україна об’єктивно немає значних переваг. По-друге, в Україні скорочуватиметься потенціал такого джерела залучення ПІІ як приватизація. Від так потенційні обсяги інвестицій в Україну за оцінками О. Рябченка знаходитимуться у найближчих 5 років на рівні 4-6 млрд.дол. на рік, що не відповідає інвестиційним потребам національної економіки. Таким чином Україна потребує нових механізмів залучення інвестицій та суттєвого поліпшення інвестиційного клімату. Існуючі в Україні перешкоди реалізації пріоритетів формування інвестиційного клімату має системний характер і охоплюють правову, економічну, науково-технологічно та фінансову складові. Необхідними завданнями державної політики є якісна ревізія існуючої системи формування та підтримання інвестиційного клімату України, стратегічний аналіз пріоритетів розвитку національної економіки, а також ідентифікація чинників, які обумовлюють неефективність нормативно-правових актів, що приймається з метою підтримання сприятливого інвестиційного клімату України. Враховуючи ці обставини і усвідомлюючи важливість поліпшення інвестиційного клімату в Україні, можемо зробити висновок, що головним завданням на короткострокову перспективу є підготовка необхідної правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення інвестиційного клімату й формування основи збереження та нарощування конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Для цього необхідно здійснити низьку першочергових заходів з послідовної деполітизації економіки, формування єдиних стратегічних цілей та послідовності економічних реформ, незмінних за приходу до влади будь-яких політичних команд, забезпечення незмінності та гарантованості захисту ринкових прав і свобод інвестора.
Список використаних джерел
1. Гриньова В.М. Інвестування: Навчальний посібник / Гриньова В.М., Корда В.О., Лепейко Т.І., Корда О.П. / Під заг. Ред.. д.е.н., проф. Гриньової В.М. – 2-ге вид., до праць. І доп. – Х.: ВД «ІНДЕК». 2004. – 404 с. 2. Малютін О.К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні. / Малютін О.К. // Фінанси України. 2008. - №11. - С. 64-74. 3. Рябченко О.Д. Зміна форм власності та інвестування економіки України. / Рябченко О.Д. //Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №6(72). - С. 21-24. 4. Федоренко В. Інвестиційні процеси в Україні / Федоренко В.// Прометей. – 2007. - №5. - С. 16-20. 5.Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 6. http://ukrstat.gov.ua
