ПРОБЛЕМИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
У процесі діяльності підприємства для вирішення конкретних завдань використовуються класичні та широко відомі методи прийняття управлінських рішень. Тому проблема аналізу сучасних моделей і методів у цій галузі є пріоритетною. Проблеми організації менеджменту підприємства та його моделювання є об'єктом дослідження як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Однак за наявності досить динамічного розвитку менеджменту в Україні залишається важливим питання вдосконалення та впровадження кількісних методів оптимізації діяльності підприємств. Мета статті — проведення аналізу використання сучасних моделей і методів лінійного програмування в операційному менеджменті. В умовах науково-технічного прогресу вдосконалення планування повинне здійснюватися в повному поєднанні з принципами економічної кібернетики. Тому підвищенню ефективності виробництва на сучасному етапі у великій мірі сприяє вживання математичних методів і ЕОМ в плануванні і управлінні. Серед моделей і методів прийняття рішень у системі операційного менеджменту слід виокремити такі класи: - оптимізаційні моделі (лінійне програмування, нелінійне програмування, дискретне програмування, стохастичне програмування, динамічне програмування); - методи математичної статистики (кореляційно-регресійні моделі, метод Монте-Карло, баєсівський підхід, факторний аналіз, дисперсійний аналіз); - багатостадійні моделі прийняття рішень(дерева рішень, марківські моделі, теорія графів); - моделі споживчого попиту; - теорія ігор; - теорія зв'язків; - теорія управління запасами; - теорія масового обслуговування; - нейромережні моделі; - економетричні моделі; - імітаційне моделювання; - аналіз часових рядів; - оцінні методи; - мережне планування; - нечітко-множинний підхід; - дослідження операцій [2, c. 175]. Лінійне програмування – це розділ математики, в якому вивчаються методи знаходження максимуму та мінімуму лінійного функції скінченного числа змінних за умови, що змінні задовольняють скінченне число додаткових обмежень у вигляді лінійних рівнянь або лінійних нерівностей.[3, c. 205] Математична модель — це система математичних співвідношень, яка відображає найістотніші властивості реального об'єкту, тобто встановлює взаємозв'язок між параметрами досліджуваного процесу. Математична модель спеціально будується так, щоб аналіз її давав можливість проникнути в єство явища. Процес побудови і вивчення математичної моделі називається математичним моделюванням.[1, c. 285] При багатоасортиментному виробництві та наявності обмежень з боку факторів виробництва для формування економічно обґрунтованого портфелю продукції використовують прийоми і методи лінійного програмування. Оцінка портфелю продукції як економічно обґрунтованого (оптимального) залежить від конкретних умов функціонування підприємства, зокрема від його зв’язків з ринками збуту. Якщо потреби ринку більше, ніж виробничий потенціал підприємства, то мета оптимізації – визначити таку структуру портфелю продукції, яка б забезпечила максимальний фінансовий результат за наявних факторів виробництва. Якщо ринок насичений продукцією і підприємство вимушене використовувати свій виробничий потенціал не повністю, то метою оптимізації буде формування такого портфелю продукції, який би дозволив мінімізувати витрати. У будь-якому з розглянутих випадків вирішення поставленої задачі методами лінійного програмування полягає у знаходженні оптимуму: у першому випадку – максимуму фінансового результату, у другому – мінімуму витрат [5, c. 229]. Програмно-цільове планування широко використовується в розробці та реалізації стратегії і тактики менеджменту. Можна сказати, що менеджмент — це і є програмно-цільовий підхід до сфери ринку, на підставі якого будується вісь операційний менеджмент на підприємстві (програми або плани менеджменту). Лінійне програмування як математичний метод для вибору найсприятливішого рішення (з мінімальними витратами, максимальним прибутком, найменшим витратами часу або зусиль) застосовується в маркетингу (наприклад, у розробці більш вигідного асортименту в умовах обмежених ресурсів, розрахунку оптимальної величини товарних запасів, плануванні маршрутів руху збутових агентів) [4, c. 93]. При використовуванні математичних моделей в задачах операційного менеджменту доводиться через складність реальних процесів обмежуватися розглядом їх найважливіших властивостей, відволікаючись від деталей і частковостей. Математична модель є абстрактним відображенням реальних процесів і через свою абстрактність може їх характеризувати більш менш точно. Побудова моделі повинна здійснюватися так, щоб відобразити всі істотні сторони процесу, тобто модель необхідно достатньою мірою деталізувати. З другого боку, модель повинна бути не настільки складною, щоб знаходження відповідного рішення було скрутним. Для вирішення моделей застосовуються вельми різноманітні математичні методи. В основному ці методи є в тому або іншому ступені універсальними, тобто можуть використовуватися для вирішення задач різних типів. В той же час одні і ті ж задачі можуть розв'язуватися різними методами. Вибір конкретного математичного методу рішення визначається специфікою досліджуваної моделі. Лінійне програмування широко використовуються при економічному аналізі різних сторін діяльності підприємств для встановлення залежності між чинниками, що характеризують процеси в економічних системах, а також при постановці і рішенні задач планування і управління виробництвом детермінованими методами [3, c. 206]. Управління роботою операційного менеджменту підприємств пов'язано з необхідністю прогнозування різних сторін їх діяльності на перспективу. Оцінка відповідних техніко-економічних показників роботи підприємств здійснюється з допомогою, математичних методів прогнозування. Найважливіші з них — прогнозуючі багаточинникові моделі, що охоплюють найважливіші сторони реального процесу. При побудові прогнозуючих моделей виділяють детерміновану (тренд) і випадкову складові явища. При рішенні багатьох задач планування і управління виробництвом необхідно враховувати вплив різних випадкових чинників, тому доводиться ухвалювати рішення в умовах невизначеності. Облік невизначеності в таких задачах може бути здійснений за допомогою різних методів, наприклад за допомогою аналізу рішення моделі на чутливість (при використовуванні детермінованих моделей) або рішення моделей, що містять чинник невизначеності в явному вигляді. Зокрема, в явному вигляді дослідження впливу невизначеності може бути виконано за допомогою методів теорії статистичних рішень. Підприємство є складною системою, техніко-економічні показники якої залежать від великої кількості різних чинників. Частина з них носить детермінований характер, інші є випадковими [2,c . 178]. Для вибору оптимальних рішень в цих умовах можуть бути використані методи лінійного програмування. Імітація роботи підприємств за допомогою ЕОМ значно розширює можливості дослідження їх роботи, що робить імітаційне моделювання одним з найперспективніших методів планування і управління. На практиці при рішенні приведених вище задач найбільше поширення набули детерміновані методи, основними з яких є методи математичного програмування. Серед них найпростішими є методи лінійного програмування, на базі яких будуються лінійні економіко-математичні моделі оптимізації гірського виробництва. До них відносяться задачі, в яких і цільова функція і обмеження є лінійними. Проте в більшості задач чинники і цільова функція зв'язані нелінійною залежністю. Основний метод рішення задач лінійного програмування — симплекс-метод. Деякі задачі лінійного програмування, наприклад транспортні, можуть бути вирішені за допомогою більш простих методів, зокрема методу потенціалів. При рішенні приведених вище оптимізаційних задач в статичній постановці набули поширення методи лінійного і нелінійного програмування, а також методи мережного планування. [3, c. 209] Найцікавішими для практики, але складнішими з погляду їх реалізації є динамічні економіко-математичні моделі. Рішення динамічних економіко-математичних задач звичайно здійснюється за допомогою методів динамічного програмування. Серед детермінованих методів в практиці планування і управління гірським виробництвом широко використовуються матричні методи. Слід зазначити, що через складність процесів планування і управління на гірських підприємствах необхідно використовувати для їх дослідження вельми різноманітний набір математичних методів. З розвитком обчислювальної техніки роль і значення цих методів зазнають якісну і кількісну зміну. Область вживання одних методів зменшується, інших - розширяється. В цілому, завдяки інтенсивному розвитку обчислювальної техніки, значущість математичних методів і моделей в рішенні задач планування і управління гірським виробництвом постійно зростає. Таким чином, методи лінійного програмування можуть бути запропоновані для використання в процесі формування портфелю продукції не тільки базового підприємства, а й усіх виробничих підприємств.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Бойчик І. М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.:Атіка, 2004. – 480 с. 2. Мазаракі А.А., Толбатов Ю.А. Математичне програмування в Excel: Навчальний посібник. – К.: Четверта хвиля, 20058. – 208с. 3. Самарский А.А., Михайлов А.П. Математическое моделирование: Идеи. Методы. Примеры. - 2-е изд., испр. - Т.: Физматлит, 2005. - 320с. 4. Чаюн І.О., Бондар І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обгрунтування: Навч. посіб. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. – 127с. 5. Экономико-математическое моделирование Учеб. пособие/ В.Е.Лихтенштейн, В.И. Павлов - М.: "Изд-во ПРИОР", 2005 - 448с.
