Мале та середнє підприємництво як самостійний і невід’ємний елемент ринкової економіки істотно впливає на структурну перебудову економіки країни, підвищує загальні обсяги виробництва і роздрібного товарообігу, сприяє раціональному використанню всіх ресурсів, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції й усунення монополізму, забезпечує дієві стимули до інноваційних процесів і високоефективної праці. За рахунок мобільності, гнучкості інноваційного підходу малі та середні підприємства здатні швидко пристосовуватися до змін споживчого попиту, знайти свою ринкову нішу, оперативно здійснити виробництво нової продукції малими партіями. Вони мають невисокі експлуатаційні витрати, створюють раціональну структуру організації й управління, здійснюють постійний пошук нетрадиційних рішень і нових способів дій.
В Україні малий бізнес як самостійне соціально-економічне явище розвивається в складних умовах перехідної економіки і стикається з безліччю проблем. Малі та середні підприємства створюються, мають певну підтримку, але конкурентоспроможного підприємницького типу господарювання в малому бізнесі ще не створено. Хоча основними цілями економічної політики України, як і раніше, залишається досягнення економічного зростання і повної зайнятості, підвищення життєвого рівня населення, зовнішньоекономічна рівновага тощо. Досягнення цих цілей значною мірою пов’язане зі станом справ та перспективами розвитку малого та середнього бізнесу. [1, с. 103]
Нестабільність умов функціонування малих підприємств, а також ризикованість їхньої діяльності обумовлюють необхідність створення та впровадження відповідних заходів державного регулювання.
Перш за все, необхідно розвивати інфраструктуру малого та середнього підприємництва, яка забезпечує науково-методичний, інформаційний, освітній та консультаційний супровід підприємств, це один із обов’язкових елементів системи комплексної підтримки малого підприємництва. Успішна діяльність такої інфраструктури допомагає органам влади створювати сприятливе для підприємництва середовище та забезпечувати їх економічний розвиток.
Одним з найпоширеніших елементів виступають бізнес-інкубатори, які надають малим фірмам на певний період приміщення та необхідне обладнання, забезпечують їх на пільгових засадах консультаціями, організовують рекламне забезпечення, ведуть пошук інвесторів та ін. В Україні вже створені бізнес-інкубатори при деяких вищих навчальних закладах, а також за ініціативою місцевих органів влади [4, с. 75 – 76].
На сьогодні чимало уваги в малому та середньому бізнесі надається прийняттю управлінських рішень. Якщо пов’язати це з реалізацією функцій менеджменту, то спостерігається наступна картина. Першим рішенням є вибір організаційної форми ведення бізнесу. Далі або паралельно визначаються розміри підприємства, його цілі. Господарський кодекс України, вступивши в силу з січня 2004 року, значно поширив вимоги до цілей підприємництва. Так, кожен підприємець повинен приймати управлінські рішення не лише для одержання прибутку, а й з приводу досягнення економічного і соціального ефекту [2, с. 35].
Важливим наслідком розвитку малого та середнього бізнесу є становлення на вітчизняному ринку новітніх технологій, які створюють необхідні умови для їх функціонування. Новітні технології відкривають перед малим і середнім бізнесом великі перспективи подальшого розвитку, дозволяючи подолати певні труднощі, а також надаючи широкий спектр додаткових переваг над конкурентами.
Однак, в Україні ще й досі не сформовано цілісного підходу до побудови стратегії розвитку малого та середнього бізнесу на базі новітніх технологій, пристосовано до вимог вітчизняного ринку. Загальний рівень впровадження інформаційних технологій в Україні та процес поінформованості вітчизняної економіки є незадовільним, хоча спостерігається пожвавлення інформатизації національної економіки [3 ,с. 49 – 50].
Ефективним елементом підтримки малого та середнього підприємництва є фонди венчурного фінансування, які утворюються з метою залучення коштів великих компаній для вирішення певної наукової проблеми. Проте, в Україні таке фінансування ще не набуло необхідного поширення і розвитку. В цьому процесі важливу роль могли б відіграти великі компанії та банки.
Крім того, актуальним питанням є завдання самоорганізації малих і середніх підприємств, створення системи ефективної співпраці їх між собою, а також із великими підприємствами [4 ,с. 76 – 78].
Отже, ефективно функціонуючий малий та середній бізнес – необхідне підґрунтя для успішного розвитку національної економіки, вагома підтримка для великого бізнесу. Саме тут акумулюється потенціал і для розвитку народногосподарського комплексу в цілому, і для працевлаштування, поліпшення добробуту громадян, вирішення багатьох проблем у суспільстві.

Список використаних джерел:
1. Кириченко О. А., Ваганов К. Г. Стратегія розвитку малого та середнього бізнесу в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 1.
2. Садовська Н., Мороз О. Місце малого та середнього бізнесу в економіці регіону // Вісник КНТЕУ. – 2005. – № 4.
3. Комарницький І., Бублик М. Вплив новітніх технологій на розробку стратегії розвитку малого та середнього бізнесу в Україні // Вісник КНТЕУ. – 2008. – №2.
4. Зілгалова О Засоби державної підтримки розвитку малих і середніх підприємств // Вісник КНТЕУ. – 2007. – №4.