| conf-cv | Дата: Вівторок, 14.12.2010, 17:19 | Повідомлення # 1 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Статус: Offline
|
Тетяна Мельничук
Наук.кер. – Вудвуд В.В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м.Чернівці
Ризики як невід’ємність сучасного господарювання
У зв‘язку з розвитком ринкових відносин у нашій країні підприємницька діяльність здійснюється в умовах зростаючої невизначеної ситуації та мінливості економічного середовища, що сприяє виникненню неясності та невпевненості в отриманні очікуваного кінцевого результату. Тобто існує певна ймовірність виникнення підприємницького ризику, який породжує невизначеність дій у майбутньому.
З ризиком стикаються не тільки під час прийняття управлінських рішень з приводу розміщення грошей у банку, купівлі цінних паперів, вкладанні коштів у нове виробництво тощо, але й у випадку бездіяльності у сфері бізнесу, яка пов'язана з ризиком невикориста¬них можливостей. Зміни, що відбуваються навколо, змусили підприє¬мства приймати сміливі, нетрадиційні, а інколи і авантюрні рішення. При тому, якщо ризик невеликий, то і втрати будуть малими і чим рішення є більш ризикованішим, тим більше шансів отримати надприбутки, з чого й випливає актуальність даної теми.
Метою даної статті є вирішення такого завдання підприємства, яке полягає не в уникненні ри¬зику взагалі, а в передбаченні, оцінці і зведенні його не¬гативних наслідків до мінімального рівня.
Питанням про управління ризиками підприємств останніми роками приділяється все більша увага. У вітчизняній та зарубіжній літературі питання вдосконалення системи управління ризиками і використання її в системі управління в тій або іншій мірі розглядаються в багатьох роботах таких вчених, як В.В. Вітлінського, Г.І. Великоіваненко, П.І. Верченко, Я.С. Наконечного, А.В. Матвійчука, А.В. Сігала, І.О. Бланка, В. Н. Кочеткова, І. В. Івченко, А. О. Старостіна, А.П. Альгін, І.Т. Балабанов, В.М. Гранатуров, В.Б. Живетін, С.З. Жизнін, І.В. Зайцева, А.Б. Камінський, Р.М. Качалов, М.М. Клименюк, М.Г. Лапуста, С.І.На¬конечний, Б.А. Райзберг, О.Л. Устенко, Е.А. Уткін, В.В. Черкасов, Г.В. Чернова, Л.Г. Шаршукова, О.Б. Шевчук, Д.А. Штефанич, О.І. Ястремський та інші. Однак дане питання потребує постійного дослідження та вдосконалення в сфері господарювання.
На сьогоднішній день немає однозначного розумі¬ння сутності ризику. А сам термін "ризик" походить від грецьких слів ridsicon, ridsa "круча", "скеля". В італійській мові risiko означає "небезпека", "загроза"; risicare "лавірувати між скель", у французькій risdue "загроза", "ризикувати". Це і пояснює багатозначущість цього явища, а також практично повним його ігноруван¬ням у чинному законодавстві, надто обмеженим засто¬суванням у реальній економічній практиці й управ¬лінській діяльності [11, с.59].
У багатьох працях, зокрема й економічних, пошире¬ною є думка про ризик як про можливість небезпеки або невдачу. Даний підхід має певну історію, адже ще в давні часи люди стихійно шукали засоби і форми захисту від небажаних наслідків.
О.Д. Шарапов трактує ризик, як ймовірність виникнення збитків або недоотримання при¬бутків в порівнянні з варіантом, що прогнозується [9, с. 29]. А М.М. Клименюк з І.А.Брижань кажуть, що ризик — це шанси на понесення втрат або збитків внаслідок здійснення якої-небудь справи [4, с. 19].
Райзберг Б.А., Балабанов І.Т., Лукаш С.І. та Малютіна Л.А. вважають, що ризик — це небезпека втрат і можливість одержання збитків. Проте наведені в їхніх роботах методи кількісної оцінки не кореспондуються з даними ними визначеннями. Так, один з основополож¬ників теорії ризику Б.А. Райзберг пропонує використо¬вувати критерій кількісної оцінки і розраховувати його як можливість того, що отриманий результат буде мен¬ший, ніж заплановане значення [8, с. 12].
Поширеними є підходи до визначення ризику, як моделі зняття суб'єктом невизначеності за конкретних обставин. Так, Заруба О.Д. визначає ризик як "спосіб дії в неясній або невизначеній ситуації" [3, с. 42].
Шевчук О. Б. визначає ризик як ситуативну характе¬ристику діяльності любого виробника, в тому числі та¬кого економічного об'єкта, як виробниче підприємство, яке оцінює невизначеність його економічної діяльності і можливість несприятливих наслідків у випадку невдачі [2, с. 30].
Найбільше нам імпонують думки, М.Ґ. Лапуста, Л.Г. Шаршукова, що "хоча наслідки ризику частіше всього проявляються у вигляді втрат або неможливості одержання очікуваного прибут¬ку, проте ризик — це не тільки небажані результати прийняття рішень; при певних варіантах підприємниць¬ких проектів існує не тільки небезпека не досягти на¬міченого результату, але і ймовірність перевищити очі¬куваний прибуток, в цьому і полягає підприємницький ризик, який характеризується поєднанням можливості досягнення як небажаних, так і особливо сприятливих відхилень від запланованих результатів" [6, с. 51].
На сучасному етапі розвитку підприємства працюють в умовах невизначеності та ризику, який співіснує в функціону¬ванні всіх суб'єктів ринку, а це дає можливість зробити висновок про те, що без урахування чиннику ризику в підприємницькій діяльності не обійтися.
М.В.Куташенко виділяє чотири характерні властивості ризику, які невіддільні від його змісту: суперечливість, альтерна¬тивність, правомірність та невизначеність.
Суперечливість ризику виявляється в різних аспек¬тах, наприклад, з одного боку, зорієнтований на отриман¬ня суспільно значущих результатів неординарними, но¬вими способами, які забезпечують втілення ініціатив, новаторських ідей, соціальних експериментів, тоді як, з другого боку, це веде до несприятливих соціально-економічних наслідків.
Альтернативність ризику полягає в необхідності вибору рішення при наявності двох або кількох найбільш можливих його варіантів. Труднощі в прийнятті рішення, породжені альтернативністю, вирішуються залежно від конкретної ситуації різними способами: у простих випадках покладаються на минулий досвід та інтуїцію, а у складних — вдаються до спеціальних ме¬тодів і моделей.
Також одною із основних характеристик ризику є правомірність. Прийняте рішення повинне відповідати вимогам чинного законодавства, статуту підприємства, який регламентує його діяльність, взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання та узгодженого з чинним законодавством колективного договору.
Найбільш характерною причиною існування ризику є невизначеність. Невизна¬ченість — це неповне або неточне уявлення про значен¬ня різних параметрів в майбутньому, які породжені різноманітними причинами і, перш за все, неповнотою або неточністю інформації про умови реалізації рішен¬ня, у тому числі пов'язаних з ними витратах і результа¬тах [5, с. 44].
Таким чином, можна впевнено сказати, що невизначеність і ризик відіграють дуже важливу роль в підприємницькій діяльності, містячи в собі суперечність між запланованим і дійсним. Невизначеність ситуації зумовлюється тим, що вона залежить від безлічі змінних, фізичних і юридичних осіб, поведінку яких не завжди можна передбачити з певною точністю. Але усунути невизначеність майбутнього в підприємницькій діяльності неможливо, оскільки вона є елементом об'єктивної дійсності. Ризик властивий підприємництву і є невід'ємною частиною його економічного життя.
Подальший розгляд суті підприємницького ризику пов'язаний із з'ясуванням функцій, які виконує ризик в підприємницькій діяльності. У економічній літературі виділяються наступні функції ризику: інноваційна, регулятивна, захисна і аналітична.
В.А.Сідун з О.В. Понамарьовою коротко характеризує кожну з них можна сказати, що інноваційна функція підприємницького ризику виконує, стимулює пошук нетрадиційних рішень проблем, що стоять перед підприємцем. В свою чергу регулятивна функція має суперечливий характер і виступає в двох формах: конструктивною і деструктивною. Ризик дозволяє долати консерватизм, догматизм, відсталість, психологічні бар'єри, що перешкоджають перспективним нововведенням. У цьому виявляється конструктивна форма регулятивної функції. А деструктивна форма полягає і в тому, що здатність ризикувати — один з шляхів успішної діяльності підприємця. Захисна функція ризику виявляється в тому, що якщо для підприємця ризик — природний стан, то нормальним повинно бути і терпиме відношення до невдач. Слід виділити ще аналітичну функцію підприємницького ризику, яка пов'язана з тим, що наявність ризику припускає необхідність вибору одного з можливих варіантів рішень, у зв'язку з чим підприємець в процесі ухвалення рішення аналізує всі можливі альтернативи, вибираючи найбільш рентабельні і найменш ризикові [10, с.256].
Отже, розглядаючи функції підприємницького ризику, слід ще раз підкреслити, що, не дивлячись на значний потенціал втрат, який несе в собі ризик, він є і джерелом можливого прибутку. Тому основне завдання підприємця не відмова від ризику взагалі, а вибори рішень, пов'язаних з ризиком на основі об'єктивних критеріїв, а саме: до яких меж може діяти підприємець, йдучи на ризик.
Будь-яку ризикову ситуацію можна представити у вигляді взаємодії факторів ризику.
Фактор ризику – це причини або рушійні сили, які породжують ризикові процеси. Найбільш суттєвими зовнішніми факторами ризику, які сформувалися в сучасний момент в Україні, є: несприятлива екологічна ситуація; можливі зміни в еко¬номіці і їх потенційний вплив на рівень цін і зайнятості; політична ситуація в країні; несвоєчасність державного регулювання; зниження загального життє¬вого рівня населення, ріст безробіття, зміна потреб.
До внутрішніх факторів ризику можна віднести: ви¬падковість; виробничі фактори, які визначаються специфікою галузевої на¬лежності підприємства; рівень кваліфікації і взаємовідносини персона¬лу; фінансовий стан підприємства. Для прийняття обгрунтованого рішення підприєм¬ство повинне ідентифікувати всі можливі види ризиків, характерні для певного проекту, які є багаточисельними та різноманітними. Сумарний результат впливу негативних факторів ризику, як зовнішніх, так і внутрішніх, може з'явитися сильним негативним потенціалом для підприємства [7, с.168].
Отже, можемо зробити висновок, що ризик — це універсальна категорія, яка стосується до всіх видів діяльності, проте особливо ве¬лике значення ризик має в діяльності підприємств. Про¬ведені дослідження показали, що в сучасній економічній літературі існує безліч підходів до розуміння терміна "ри¬зик", деколи навіть несумісних між собою. Але наслідки ризику все ті ж, що прийняті рішення часто виявляються помилковими; вигоди – скромнішими, а витрати – більшими, ніж очікували. За помилки доводиться платити. Доводиться платити і за те, щоб застрахувати себе від помилок. Це є справедливим для всіх суб'єктів господарської діяльності споживачів і виробників, покупців і продавців, і стає серйозним бар'єром на шляху до ефективного ринку, призводить до значних витрат сил, засобів, часу й енергії, неоптимального розподілу наявних ресурсів.
Після впливу ризику необхідно оперативно відновити рівновагу внутрішнього середовища підприємства. З цією метою бажано створити спеціальні служби, функціональними обов'язками якої є забезпечення економічної безпеки і запобігання всіх непередбачених витрат. Таким чином, заповзятливий керівник, підприємець повинен вміти передбачати виникнення ризиків, управляти ними, а не шукати справу без будь-яких перешкод. Для цього потрібна об‘єктивна інформація про внутрішнє та зовнішнє середовище, стан ринкової ситуації, професійні фахівці, специфіка конкретного виду підприємницької діяльності, що дасть можливість звести ризик в сучасних умовах господарювання до мінімального рівня.
Список використаних джерел: 1. Грабовый П.Г., Петрова С.Н., Полтавцев С.И. Рис¬ки в современном бизнесе.— М.: Аланс, 1994. — 200 с.
2. Гранатуров В.М., Шевчук О.Б. Ризики підприєм¬ницької діяльності. — К.: Зв'язок, 2000. — 149 с.
3. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит. — К.;Лібра, 1996. — 224 с.
4. Клименюк М.М., Брижань І.А. Управління ризи¬ками в економіці. — К.: Просвіт, 2000. — 220 с.
5. Куташенко М.В. Сутність ризику і причини його виникнення //Економіка АПК.- 2010.-№1.- С.45-48.
6. Лапуста М.Г., Шаршукова Л.Г. Риски в предпринимательской деятельности.— М.: ИНФРА-М, 1998. — 224 с.
7. Плосконос Г. М.. Економічні ризик-фактори діяльності підприємств // Актуальні проблеми економіки.- 2003.- №9.- 166- 171с.
8. Райзберг Б.А. Предпринимательство и риск. — М.:3нание, 1992. —
64 с.
9. Ризикологія в економіці та підприємництві: 3б. наук. пр. за матеріалами міжнародної науково-практич¬ної конф. 27—28 березня 2001 року /Київський націо¬нальний економічний ун-т; Академія державної подат¬кової служби України / О.Д. Шарапов (голов, ред.). — К., 2001. —452 с.
10. Сідун В.А. Пономарьова О.В. Економіка підприємства: Навч. Пос. - Київ: Центр навчальної літератури, 2007. - 436 с.
11. Шведова Н.Ю., Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка.- М.: ИНФРА-М,1999.- 944с.
|
| |
| |
