Наук. кер. – Ковалевич Д. А. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ М. Чернівці
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОФШОРНОГО БІЗНЕСУ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ
Сучасний офшорний бізнес дуже складний, в його схемах використовуються як класичні офшори, так і респектабельні країни з високою транспарентністю бізнесу, які дають певні привілеї для нерезидентів. Сьогодні налічується 40-45 класичних офшорів, з урахуванням тісно пов'язаних з ними держав їх загальне число зростає до 100. А це майже половина держав світу [2]. Офшорний бізнес набуває все більш багатогранних практичних аспектів в сучасній економіці. Такий стрімкий розвиток взаємовідносин в даній сфері бізнесу, пояснюється його численними перевагами. Чималого інтересу і актуальності набувають компанії, розташовані в класичних офшорних зонах. В останні 20 років їх вплив в русі світових капіталів і інших активів значно зріс. У 90-і роки офшори контролювали 20% загальній вартості світового багатства, в них розміщувалося майже 22% зовнішніх банківських активів[4].На сьогоднішній день в офшорних зонах локалізовано до 60% світових грошових потоків, через ці зони проходить близько половини фінансових трансакцій[5]. Офшорний бізнес має багато спірних питань, що пов’язані з недосконалою законодавчою базою, а також низьким рівнем усунення проблемних ситуацій здійснення офшорного бізнесу. Офшорне підприємництво є ефективним засобом підвищення прибутковості міжнародних господарських операцій, оскільки дозволяє економити значні суми на сплаті податків. Саме це, а також майже повна відсутність у податкових гаванях державного контролю за діяльністю підприємств із офшорним статусом, обумовили їх поширення у бізнесовій практиці підприємців усіх країн світу. Міжнародна фінансова статистика засвідчила той факт, що сьогодні на офшорний сектор у світовій економіці припадає 20% усіх обсягів банківських операцій, до 7% світової торгівлі товарами й послугами, тоді як безподаткові території населяє близько 0,4% людства, господарство офшорних зон дає лише 0,7% світового ВВП. Створено індустрію офшорних фінансових установ, яка щорічно обслуговує до трьох чвертей фінансових потоків світу. Деякі з цих фінансових центрів конкурують за обсягами закумульованих активів з Лондоном, Нью-Йорком і Токіо[4]. Отже, на сучасному рівні розвитку економіки, офшорний бізнес став регулятором цін експортно – імпортних контрактів, передачі устаткування в лізинг, стабілізації платежів. Окремі юрисдикції, включаючи офшорні, ведуть конкурентну боротьбу, насамперед, у сфері лібералізації оподаткування і умов розвитку бізнесу[2]. Про значення офшорного бізнесу досі тривають суперечки в сучасній економіці. Та незважаючи на це, в світі збільшується число компаній, які користуються безподатковими режимами. Найбільший приріст спостерігається в тих офшорних юрисдикціях, які швидше пристосувалися до нових умов, стали прозорішими і готові брати участь в обміні інформацією з державними органами зацікавлених країн. Не залишається сумнівів, що офшорний бізнес в майбутньому збереже серйозний вплив на розвиток світової економіки. Список використаної літератури: 1. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.0. 5.97 р. зі змінами та доповненнями. 2. Васильченко З. М. Офшор-бізнес та його економічна сутність // Вісник. — К., 2000. — Вип.46. — С.8–10. 3. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перелік офшорних зон» від 24.02.2003 р. № 77-р 4. Cassard M. The Role of Offshore Centers in International Finansial Intermediation. IMF Working paper. 1994. № 107. 5. McCann H. Offshore finance. Camridge, 2006. P.xi. 1.