Сучасні умови господарювання в Україні вимагають підвищеної уваги до пошуку нових підходів стосовно виявлення, аналізу та управління ризиками у фінансово-господарській діяльності підприємств. В умовах ринкових відносин діяльність кожного суб’єкта господарювання неминуче пов’язана з ризиками, які справляють суттєвий вплив на результати фінансово-господарської діяльності. У процесі управління ризиками виникає проблема адекватної їх оцінки та вибору найбільш оптимальної методики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій: Проблема ризиків є однією з ключових проблем у наукових дослідженнях. У вітчизняній літературі ці питання розглядалися у багатьох працях вчених: Рудницький В.С., Бондар В.Л., Гайдук Т.Г., Олендій О.Т., Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. та ін..
Метою статті є визначення сутності та складових елементів аудиторського ризику.
Аудиторська діяльність виступає одним із видів підприємницької діяльності суб’єкта господарювання, але має власні специфічні характеристики, які є об’єктивним підґрунтям для існування ризиків особливого типу. Тому необхідно комплексно досліджувати аудиторську діяльність з метою формування властивої їй системі ризиків, що підтверджує актуальність даної теми.
Аудиторський ризик. як показник, дозволяє приймати обґрунтоване аудиторське рішення і глибше розуміти суть предмета аудиторського дослідження.
Слід розрізняти аудиторський ризик і ризик для бізнесу аудиторської фірми. Ризик для бізнесу аудиторської фірми полягає в тому, що аудитор може зазнати невдачі через взаємини з клієнтом, навіть якщо аудиторський висновок, наданий клієнту, є об’єктивним і справедливим[1, с. 12].
Відповідно до загальновідомої теорії ризиків в аудиту існують такі види ризиків:
1. Ризик професійної здібності аудитора. Він визначається суворим підходом до вибору фірми, яку потрібно перевірити. Під час прийняття рішення щодо проведення перевірки аудиторська фірма звертає увагу на репутацію [чесність, відкритість] фірми-клієнта. Іншими словами , перевірка фірми-клієнта неповинна нанести втрат аудиторській компанії та її клієнтам.
2. Ризик очікування клієнта – це ризик незадоволення клієнтом основними положеннями аудиторського висновку. У випадках коли клієнта не влаштовує аудиторський висновок або хід проведення аудиторської перевірки, він у подальшому може відмовитись від послуг даної аудиторської фірми.
3. Аудиторський ризик – це ризик того, що аудитор висловить невідповідну думку, якщо фінансові звіти містять суттєво викревлену інформацію.
У свою чергу, аудиторський ризик має три складові : Власний (внутрішньогосподарський) ризик, ризик контролю, ризик не виявлення.
Внутрішньогосподарський ризик – це ризик того , що в реєстрах бухгалтерського обліку, і відповідно у фінансовій звітності клієнта, міститься недостовірна інформація;
Ризик контролю – це ризик того, що система внутрішнього контролю клієнта не може вчасно запобігти помилкам або знайти їх у обліку і звітності.
Згідно з Міжнародним стандартом аудиту 400 «Оцінка ризиків та внутрішній контроль» попередня оцінка ризику контролю – це оцінювання ефективності систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю суб’єкта господарювання стосовно запобігання суттєвим викривленням та виявленню їх. Певний ризик контролю завжди існує внаслідок властивих обмежень будь-якої системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.
Після здобуття впевненості щодо обізнаності з системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, аудитор повинен попередньо оцінити ризик контролю на рівні тверджень про кожний суттєвий залишок або клас операцій.
Як правило, аудитор оцінює ризик контролю на високому рівні щодо деяких або всіх тверджень, якщо системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю суб’єкта господарювання не є ефективними або оцінка ефективності систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю суб’єкта господарювання не є дієвою[2, с. 55].
Попередня оцінка ризику контролю щодо тверджень у фінансових звітах має бути високою, за винятком випадків коли аудитор:
а) може визначити заходи внутрішнього контролю стосовно тверджень, які, з певною ймовірністю, запобігатимуть суттєвим викривленням або виявлятимуть і виправлятимуть такі викривлення;
б) планує проводити тести контролю для підтвердження оцінки.
Внутрішньогосподарський ризик і ризик контролю залежать насамперед від адміністрації та персоналу клієнта. Адже аудитор не може прямо впливати на рівень цих показників і регулювати ризик через використання тих чи інших аудиторських процедур та організаційних заходів під час перевірки.
Аудиторський ризик за своєю суттю є елементом системи ризиків аудиторської діяльності, яка включає як процес аудиту, так і надання супутніх послуг. З огляду на це доцільно виділити ризик супутніх послуг. Ризик супутніх послуг полягає в тому, що аудитор неналежним чином надасть послуги консультативного та інформативного характеру, економіко-правової експертизи, що своєю чергою призведе до незадоволення потреб клієнта чи погіршення його фінансового стану[3, с. 38].
Отже, у вітчизняній практиці здійснення аудиту, варто приділяти більшу увагу питанням оцінки аудиторського ризику, враховуючи особливості національного законодавства, економічної діяльності уряду, міністерств і відомств, податкових органів тощо.

Список використаної літератури:

1. Бондар В.П.. Порядок розрахунку аудиторського ризику//Формування ринкових відносин в Україні.-2008.-№10.- с.11 - 14.
2. Гайдук Т.Г., Олендій О.Т. Ризики в аудиторській діяльності, їх особливості та аналіз//Фінансовий контроль.-2007.№4.- с.55-64.
3. Редько О. Особливості внутрішнього аудиту НБУ на основі оцінки ризиків// Бухгалтерський облік і аудит.- 2008.№3.- с.37 – 43.