У сучасних умовах господарювання змінюються принципи та методи управління підприємствами, створюються нові форми господарювання, з'являються нові досягнення в методології аналітичних досліджень, тому керівник підприємства не може розраховувати лише на свою інтуїцію та приблизні розрахунки, його дії мають базуватися на точних розрахунках, глибокому і всебічному вивченні проблеми, бути науково обґрунтованими, оптимальними. Все це посилює роль економічного аналізу в управлінні підприємством, а насамперед, проведення внутрішньогосподарського аналізу, який здійснюється безпосередньо на підприємстві суб'єктами аналізу, які знаходяться і підпорядковані системі управління підприємством, і спрямований на дослідження економічного розвитку підприємства і його структурних підрозділів.
В умовах ринкової економіки для кожного підприємства на ряду з іншими важливим питаннями постає проблема ефективного аналізу матеріальних запасів, адже визначення оптимального рівня та якості матеріальних запасів може сприяти появі у підприємства конкурентних переваг, що надасть можливість збільшити валовий прибуток, на досягнення якого спрямована діяльність всіх господарюючих суб’єктів.
Таким чином, актуальним постає питання внутрішньогосподарського аналізу матеріальних запасів підприємства, на що й спямована мета даної роботи.
Дослідженням проблеми щодо вдосконалення процесу аналізу матеріальних запасів на підприємстві займалися такі вчені, як Ф.Ф. Бутинець, О.О. Гетьман, Є.В. Мних, А. М. Зеваков, Р. Манн, П. Я. Попович, Г.В. Савицькая та інші науковці, які зробили вагомий внесок у вирішенні питання аналізу матеріальних запасів.
Запаси є складавою частиною оборотних активів підприємства і згідно з П(С)БО 9 «Запаси», запаси - це активи, які:
> утримуються для подальшого продажу за умов звичайної госпо¬дарської діяльності;
> перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
> утримуються для споживання під час виробництва продукції, вико¬нання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Розрізняють три види матеріальних запасів: виробничі запаси; незавершене виробництво (товари, що знаходяться на стадії виготовлення) і готова продукція.[3,с.65]
Основною метою аналізу матеріальних ресурсів — є визначення забезпеченості підприємства різними видами матеріальних ресурсів з точки зору конкурентноспроможності його діяльності, пошук резервів раціонального їх використання і зниження матеріаломіст¬кості, собівартості продукції для зростання прибутку.
Процес внутрішньогосподарського аналізу матеріальних запасів можна умовно поділити на два етапи: 1) аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами; 2) аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.
При аналізі забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами в першу чергу оцінюють якість матеріально-технічного постачання. Перевірку його реаль¬ності починають вивченням норм і нормативів, які покладені в основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах. Надалі порівнюють відповід¬ність плану постачання необхідним запасам, виходячи із прогресивних норм вит¬рати матеріалів.
Загальна потреба підприємства в тому чи іншому виді ма¬теріалів становить:
ПЗ = ПП + ПЕ + ПР + ПНЗ + ЗН ,
де ПЗ — загальна потреба;
ПП — потреба у виробництві;
ПЕ — потреба в експериментально-дослідних роботах;
ПР — потреба у ремонті;
ПНЗ — потреба в утворенні нормативних залишків на кінець аналізованого періоду;
ЗН — запас на початок аналізованого періоду.[4,с.206]
Важливою умовою ритмічної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах джерелами їх покриття. Вони можуть бути зов¬нішніми і внутрішніми. До зовнішніх джерел відносяться матеріальні ресурси, які надходять від постачальників у відповідності з заключеними договорами. Внутрішні джерела — це скорочення відходів сировини, використання вторинної сировини, власне виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економія матеріалів у результаті вдосконалення технології та організації виробництва.
Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів зі сторони — це різниця між загальною потребою в певному виді матеріалу і сумою власних внутрішніх джерел її покриття.[1,с.156]
Визначення потреби і забезпечення раціонального викорис¬тання матеріальних ресурсів тісно пов'язані з їх нормуван¬ням.
Норми встановлюють на одиницю продукції, беручи за осно¬ву те, що вони мають ураховувати підвищення якості продук¬ції, її конкурентоспроможність, прогресивність нових видів.
Виявлення відхилення фактичної витрати від таких норм не відображає реальної перевитрат матеріальних ресурсів чи зміни матеріаломісткості. Тому під час внутрішньогосподаського аналізу обґрунтованості норм витрат проводять порівняння:
• поточних норм і фактичних витрат по кожному структурному підрозділі;
• поточних норм на порівняльну продукцію з нормами ми¬нулого року відносної матеріаломісткості нової та старої про¬дукції;
• фактичних витрат із поточними нормами.
Дані про відхилення норм, отримані в результаті аналізу причин їх утворення (заміна одного матеріалу іншим унаслі¬док розподілу та ін.) є важливою інформацією про зміну ма¬теріаломісткості продукції.
Перевищення фактичних норм, норм минулого року свід¬чить про їх необґрунтованість або про невиконання заходів, спрямованих на забезпечення нормативних витрат на виріб.[2,с.278]
Після аналізу забезпеченості підприємства матеріальними запасами здійснюється оцінка ефективності їх використання. До основних показників ефективності використання матеріальних ресурсів відносять: матеріаловіддача; матеріаломісткість; співвід¬ношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних затрат; питома вага матеріальних затрат у собівартості продукції; кількість використання матеріалів.
Матеріаловіддача визначається як співвідношення вартості виробленої продукції до суми матеріальних затрат. Даний показник характеризує віддачу матеріалів, тобто вартість спільно вироблені продукції з кожної гривні використаних матеріальних ресурсів (сировини, матеріалі, палива, енергії і т. д.).
Матеріаломісткість — це відношення суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції, що показує, скільки матеріальних витрат необхідно здійснити на виробництво одиниці продукції.
Часткові показники матеріаломісткості застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сировиномісткість, матеріаломісткість, паливомісткість, енергомісткість), а також для характе¬рними рівня матеріаломісткості окремих виробів (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни).
Питома матеріаломісткість можна визначати як у вартісному виразі, так і у натуральному виразі (відношення кількості або маси використаних матеріальних ресурсів виробництво і-го виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду).
Кількісне співвідношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних затрат визначають як відношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних затрат, яке характеризує відносну динаміку матеріаловіддачі і розкриває фактори її росту.

Питома вага матеріальних затрат у собівартості продукції визначається як відношення суми матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції.
Кількість матеріальних затрат визначається відношенням суми фактичних витрат до запланованої, перерахованої на фактичний обсяг вилученої продукції, що показує, наскільки економно використовуються матеріали у виробництві чи немає перевитрат у порівнянні з встановленими нормами.
Таким чином, проведення внутрішньогосподарського аналізу матеріальних запасів характеризується наступними основними особливостями:
> специфічним набором показників, за якими проводиться аналіз. Основними показниками ефективності роботи цехів є не прибуток чи рентабельність, бо цехи випускають продукцію, що не пройшла всіх стадій технологічної обробки, а витрати на виробництво про¬дукції чи виконання робіт;
> широкою можливостю використання натуральних показників для оці¬нки обсягу виробництва, продуктивності праці, якості продукції;
> даний вид аналізу проводять лише спеціалісти підприємства і від¬повідні служби цехів;
> відіграє значну роль у встановленні обґрунтованих нормативних завдань для цехів, дільниць, бригад;
інформаційною базою є не тільки дані звітності, а також первинні облікові документи.[5,с.158]
Отже, здійснення внутрішньогосподарського аналізу матеріальних запасів є дуже важливою ланкою в системі управління підприємством, адже від ефективності проведення аналізу залежить прийняття керівництвом підприємства оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства та його підрозділів за надходженням і збереженням матеріальних запасів, доцільності і обгрунтованості матеріальних затрат та використання сировини і матеріалів на об’єктах в процесі виробництва, тобто здійснення внутрішньогосподарського аналізу матеріальних запасів сприяє:
- встановленню обґрунтованої виробничої програми нормативних завдань по зберіганню та витрачанню матеріальних запасів для окремих структурних підрозділів;
- об'єктивній і всесторонній оцінці виконання планових завдань підрозділами підприємства;
- підтримці розмірів матеріальних запасів на такому рівні, щоб забезпечувати безперебійне виробництво;
- виявленні внутрішньогосподарських резервів підвищення ефективності використання матеріальних запасів;
- вивченні економіч¬них особливостей функціонування і розвитку того чи іншого підрозділу;
- широкому залученню до вивчення економічної ситуації керівників усіх структурних підрозділів підприємства;
- дослідженню роботи по використанню матеріальних запасів окремих структурних підрозділів підприємства, виявлення найкращих з них та розповсюдження їх досвіду;
- удосконаленню управління матеріальними запасами структурними підрозділами під¬приємства.
Список використаних джерел:
1. Буряк П.Ю., Римара М.В. Фінансово-економічний аналіз: Підручник – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 528с.
2. Економічний аналіз: Навчальний посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурачевський, М.І. Горбатюк; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540с.
3. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку: нормативна база. – Харків: Курсор, 2004.
4. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання. – К.: Знання, 2008. – 246с.
Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д., Кожанова Є.П., Отенко І.П. Облік, аналіз, аудит: Навчальний посібник – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 380с.