В сучасних умовах керівники та менеджери стикаються з проблемою врегулювання етичних відносин між працівниками, діловими партнерами.
Професійна робота будь-якого працівника організації пов’язана з дотриманням етичних норм взаємовідносин з колегами, підлеглими, партнерами. Дотримання етики ділових відносин є одним з основних критеріїв оцінки професіоналізму як окремого працівника, так і організації в цілому.
Чимало вітчизняних та зарубіжних науковців досліджували проблему ділових взаємовідносин на підприємствах, серед них: Карнегі Д., А.С. Макаренко, І. Бентам, Дж. С. Міллем, Хміль Ф.І, Кузьмін О.Є, Гончаров С.М. Однак, це питання й досі не втратило актуальності і потребує подальшого дослідження.
Етичні норми службових відносин ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, нормах і правилах поведінки. Але часто не дотримання цих норм стає причиною неетичної діяльності, а саме конкурентна боротьба,бажання мати великі прибутки, невміле стимулювання керівників за етичну поведінку, зменшення значення етики в суспільстві, бажання досягти мети та виконати місію організації будь-якою ціною, неетична поведінка партнерів (суміжників, засновників, постачаль¬ників тощо), виникнення конфліктних, стресових та інших подібних явищ в організації, невдалий підбір та невміле застосування стилів керівництва в організації, занадто складна система розробки та прийняття рішень в організації.[2, с.324]
Сучасний менеджмент пропонує певні заходи для забезпечення етичної поведінки. Це впровадження етичних норм, що відображають систему цінностей організації, створення комітетів з етики, основне завдання яких оцінювати повсякденну практику з позицій етики та етичної поведінки, проведення соціальних ревізій, покликаних оцінювати вплив соціальних факторів на організацію, організація навчання етичній поведінці керівників та підлеглих, постійне інформування працівників про випадки високоетичної поведінки через пресу, радіо, телебачення тощо, проведення нарад, конференцій, симпозіумів з проблем етичної поведінки. [2, с. 329]
Без дотримання етичних норм вся інфраструктура бізнесу, яка в бага¬тьох випадках будується на основі неформальних угод, неформальних контрактів, довіри партнерів один до одного, буде порушеною. Тому доцільним у ділових відносинах будуть формально закріпленні етичні норми за допомогою етичних кодексів; вводитись посади «посередників зі скарг працюючих» (Будь-який службовець корпорації може звернутися до посе¬редника і одержати кваліфіковану консультацію з морально-етичних проб¬лем, які його цікавлять);застосування етики стягнень. [6, с.293]
Саме тому багато менеджерів приділяють велику увагу проблемам поліпшення етичного клімату організації, а також підвищенню її чутливості до соціаль¬них проблем. Експерти з етичних питань говорять, що менеджмент зобов'язаний створювати і підтримувати такі умови, в яких люди поводяться, як люди. Тому керівництво організації покликане конт¬ролювати її моральне "здоров'я", використовуючи такі методи, як особи¬стий приклад, моральний кодекс (Моральний кодекс — це формальний вик¬лад етичних і соціальних цінностей організації) і різні етичні структури (різні сис¬теми, посади і програми, за допомогою яких організація, прагне стиму¬лювати відповідну моральним принципам поведінку співробітників: ко¬мітет з етики, уповноважений з питань етики, навчальні програми, гарячі лінії іт.д). [3, с.215]
Однак навіть найсильніша програма етичної підтримки не гарантує співробітникам уникнути можливих помилок. Мати вражаючу етичну програму недостатньо. Вона повинна бути присутньою у всіх повсякден¬них операціях, спонукати працівників приймати морально коректні рішення в будь-якій ситуації. [2, с.334].
Отже, ми бачимо, що дотримання етичних принципів і соціальна відпо¬відальна діяльність ні в якій мірі не наносять збитку організаціям. Напро¬ти, менеджери та їх організації можуть зробити свій внесок у поліпшення життя суспільства й одночасно домогтися підвищення економічних показ¬ників.
Керівникам необхідно знати, які норми складаються в колективі. Від їх якості залежить робота організації. Головне завдання менеджменту полягає в тому, щоб працівників сприймали як особистостей, а трудові відносини формувалися як партнерство. [1, с.185]
Таким чином керівники, менеджера повинні привчати персонал організації (і самого себе) до етичної поведінки. Для цього повинна плануватися і систематично проводитися робота по вивченню етики менеджменту та контролю за дотриманням етичних норм.
Список використаної літератури:
1. Хміль Ф.І. «Основи менеджменту: Підручник. – К.:Академвидав, 2003.-608 с.
2. Осовська Г.В «Основи менеджменту» Навч.пос. для студентів ВНЗ К.:»Кондер» , 2003.-556 с.
3. Шейнов В.П. «Психологія і етика ділового контакту». – К., 2006.-515 с.
4. Гончаров С.М., Дупляк В.Д. «Основи менеджменту та маркетингу». – К.: Вища школа, 1992-281 с.
5. Кузьмін О.Є. «Сучасний менеджмент» Навч.-прикл. пос. – Львів: Центр Європи, 1995.-175 с.
6. Сухарський В.С «Менеджмент». Тернопіль: Астон, 2004.-528 с.