Багаторівневий маркетинг (англ.multilevel marketing (MLM), Network Marketing, Multilevel System), або мережевий маркетинг - це один із видів маркетингу, який забезпечує товарообіг через багаторівневу мережу агентів збуту фірми-виробника. Кожен з агентів встановлює безпосередні контакти з потенційними покупцями та отримує прибуток від безпосередньої реалізації ним товарів. Крім того, дистриб'ютор одержує прибуток у вигляді додаткових виплат від реалізації продукції усією або частиною підпорядкованої йому та створеної ним власноруч мережі агентів збуту, що стимулює індивідуальне підприємництво і спонукає дистриб'юторів працювати професійно. Ця система дозволяє будь-якій особі провадити незалежну комерційну діяльність, причому соціальне становище,освіта, досвід, стать і вік не мають значення. З огляду на вище зазначені особливості, актуальність теми дослідження визначається поступовим розвитком MLM - маркетингу в Україні, необхідністю пристосування зарубіжного досвіду до умов діяльності в Україні.
Історія розвитку концепції багаторівневого маркетингу бере свій початок від Каліфорнійської вітамінної корпорації, що була заснована Карлом Ренборгом в 1934 році. Він запропонував просту ідею: кожен, хто переконувався на своєму досвіді у результативності харчових додатків, виготовлених корпорацією, передавав цей досвід своїм друзям, таким чином просуваючи дану продукцію на ринок.
У 1939 р. компанія перетворилася на Nutrilite Products, Inc. Починаючи з 1945 р. Nutrilite успішно співпрацює з компанією Mytinger&Caselberry, Inc., власниками якої були Лі Майтінгер і Вільям Кеслберрі. Остання була єдиним американським дистриб'ютором продукції фірми Nutrilite, для просування якої Майтінгер і Кеслберрі розробили маркетингову систему, відому сьогодні під назвою багаторівневого маркетингу, або мережевого маркетингу.
На думку таких відомих фахівців, як Джон Каленч, Дорис Вуд, Леон Клементс, Джим Рон, Дон Файлу та Джон Фагг, мережевий маркетинг - це маркетингова концепція, що передбачає створення мережевої (багаторівневої) організації, мета якої - просувати товари та послуги від виробника до споживача, використовуючи прямий контакт людини з людиною [2].
Т.Амблер (Tim Ambler) вважає, що мережевий маркетинг - це використання персональних контактів як для організації збуту, так і для створення неформальних організаційних структур. Його ще називають багаторівневим маркетингом, для того щоб підкреслити важливість структурних відношень [1].
Однак деякі суб'єкти ринку ототожнюють термін "мережевий (багаторівневий) маркетинг" із забороненою в розвинених країнах практикою "франтлоудингу"(frontloading), коли нових дистриб'юторів примушують купувати кількість товару, набагато більшу від тієї, що вони здатні продати. Або ж коли реального товару взагалі немає чи він підмінений якоюсь дрібницею, "сертифікатом", а "прибутки" внаслідок цього формуються завдяки внескам нових завербованих членів (організація діє у вигляді піраміди) [4].
Компанії, що практикують тактику "франтлоудингу" можуть заробити гроші незалежно від того, продано що-небудь уроздріб чи ні. Наприклад: запровадження методів мережевої взаємодії для продажу акцій на території України таких структур, як АО "МММ", АО "Меркурій", АО "ТД Селенга", АО "Алькор-траст" та інші. Їхні акції продавалися за великою ціною, що зростала щодня, але без реального підкріплення - організації діяли у вигляді фінансових пірамід.
Вищевикладена інформація доводить, що на сьогодні існує лише один спосіб отримувати прибуток у мережевому маркетингу - продавати (просувати) товар або послугу. В розвинених країнах світу діяльність MLM-компаній законодавчо врегульовано. У США MLM-компаніям заборонено, відповідно до закону, отримувати прибуток через обов'язковий продаж товарів та послуг дистриб'юторам. У більшості штатів MLM-компанії зобов'язані викуповувати продукцію, яку дистриб'ютори не можуть продати. Щоб уникнути звинувачень у незаконності, набір, що його зобов'язаний купити новачок для початку торгівлі, повинен бути недорогим, і цей набір компанія зобов'язана викуповувати назад за ціною, не меншою за 90% від продажної ціни. Існує так зване правило 70%, що гарантує продаж продукції кінцевим споживачам. Згідно із цим правилом 70% продукції повинні бути продані, перш ніж дистриб'ютор замовить нову партію. В деяких штатах суд може висувати додаткову вимогу, щоб 70% продукції продавалися тим людям, які не є дистриб'юторами. Остання вимога дозволяє уникнути завантаження дистриб'юторів.
У теорії та на практиці заведено виокремлювати такі особливості багаторівневого маркетингу [3]:
1) тактика мережевого маркетингу не передбачає ходіння навмання по квартирах і пропонування товарів незнайомим людям, натомість товар або послугу пропонують друзям і знайомим;
2) передбачається просування товару з одного рівня на інший, коли кожен покупець сам стає продавцем, знайшовши собі інших покупців. Цей процес має тривати постійно, бо інакше ніхто не отримає грошей;
3) на кожному рівні не повинно бути більше як 5-6 осіб;
4) особа, яка запросила іншу особу до участі у багаторівневому маркетингу, є для останньої спонсором. Своєю чергою ця інша особа стає спонсором для свого рівня, якщо саме вона залучила названих 5-6 працівників;
5) оплата праці учасників багаторівневого маркетингу складається з комісійних від особистого продажу з додатком для спонсора відрахувань від тих рівнів, які були ним створені (як правило, це п'ять рівнів);
6) працівники груп багаторівневого маркетингу купують товари за гуртовою ціною, а реалізують - за роздрібними (надбавка становить близько 30%);
Сьогодні мережевий маркетинг активно розвивається в Україні. Постійно з'являються нові компанії, всюди можна побачити оголошення, що пропонують роботу в системі мережевого маркетингу. Згідно з даними західної преси 20% американських мільйонерів зробили свій капітал і досягли успіхів у власному бізнесі саме завдяки MLM. Сьогодні в Україні у такий спосіб продають свою продукцію понад 100 фірм. Прикладами компаній, що працюють за принципом MLM-маркетингу, на ринку України є: "Емвей" (Amway); "Гербалайф" (Herbalife); "Мері Кей" (Mary Kay); "Оріфлейм" (Oriflame); "Ейвон" (Avon Products). Із зазначеними компаніями за результатами 2007 року співпрацювали близько 685 тисяч громадян України [2].
Із вищесказаного, ми можемо зробити висновок, що зміни умов розвитку економіки, процеси роздержавлення і приватизації власності надали MLM - маркетингу новий імпульс. MLM в Україні стає особливою індустрією, бізнесом. Проте все-таки існує відчутна різниця між вітчизняною та зарубіжною MLM - діяльністю. Західні компанії мережевого маркетингу принесли із собою й ті методи роботи, що успішно використовувалися в інших країнах. Однак не завжди в Україні такі методи роботи дають бажаний ефект. Наприклад, багатолюдні презентації з голосною музикою та "ритуальними танцями" справляли на деяких стриманих українців враження, близьке до шокового. Гучні емоційні збори, на яких ретельно демонстрували легкість у досягненні здоров'я та багатства, не тільки не викликали довіри, а й часто призводили до стійкого неприйняття мережевого маркетингу в цілому.

Джерела літератури:
1) Амблер Т.Практический маркетинг / Пер. с англ. под общей ред. Ю.Н.Каптуревского. - СПб: Издательство "Питер", 1999. - 400с.
2 ) http: vitaly - site. narod. ru.
3) Войчак А.В. Особливості сучасної організації маркетингу на підприємстві // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. Ф79, - К; КНЕУ, 2005. -604с.
4) З рук в руки. Архітектором першої товарно-грошової піраміди став розробник харчових добавок / Дзеркало тижня. - 2006. - №36 (615), 23-29 вересня, с.88.