Жанна Гуцул,
1 курс, спец. "Облік і аудит", д/ф,
Наук. кер. – Бойда С. В., к.е.н.,
Буковинський державний фінансово-економічний університет,
м. Чернівці
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ
Зростання відкритості українського суспільства неминуче приводить до дедалі більшого втягнення України в між¬народний обмін робочою силою. Міграція як явище виникло й розвивалося одночасно з людством. Політична та економічна нестабільність, що характерні для сучасної України, сприятимуть формуванню міграційних потоків в Україні, що зумовлює актуальність теми дослідження.
Дослідженню даної проблеми присвячені праці багатьох зарубіжних і вітчизняних науковців, зокрема Капітан В., Гнибіденко І., Нагорнова О.В., Ваврищук Н.Г. та інші.
Метою роботи є дослідження сучасного стану трудової міграції в Україні, визначення основних факторів, які впливають на трудову міграцію та її наслідки для економіки України.
Рівень участі населення різних регіонів у трудовій міграції та географічна спрямованість також є різними. Найвищою інтенсивність міграції є у західних областях, найнижчою у центральних. На сході рівень участі визначається як низький. Такий розподіл пов’язаний із близькістю регіону до державних кордонів чи столиці (як альтернативи міграції) України, історичні зв’язки. Лідером за кількістю трудових мігрантів є Закарпатська область. Найбільша країна-реципієнт закарпатців – Чеська Республіка. Жителі Чернівецької області працюють переважно в країнах Євросоюзу; Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської обирають Польщу, Росію та Італію; Рівненської та Волинської – сусідню Білорусію та Польщу. Російська федерація є основною країною призначення для вихідців східних, центральних, північних, і південних областей [3].
Можна виокремити такі позитивні наслідки еміграції:
– зменшення соціальної напруги та навантаження на ринок праці, зокрема зниження рівня безробіття;
– значний грошовий (валютний) приплив (заробітчанські гроші). Не складно підрахувати, що в середньому щорічно в область надходить більш як 2 млн. дол. США таких коштів, що дає широкі можливості для збільшення власного добробуту населення;
– можливість матеріального утримання на Батьківщині сімей, зокрема дітей, фінансування їхнього навчання, покращення житлових умов, купівлі товарів довготривалого використання, оздоровлення родичів тощо;
– розширення світогляду, набуття свідомості та розуміння реальних умов ринкової економіки розвинутих країн, вивчення іноземних мов.
Негативними наслідками еміграції є наступні:
– виїжджає частина трудового потенціалу, в тому числі висококваліфіковані працівники, які згодом втрачають свої професійні навики, оскільки за кордоном виконувана ними робота часто носить примітивний та непрестижний характер;
– морально-психологічний аспект має різносторонній вплив: з одного боку – розпадаються сім’ї, часто залишаються бездоглядними діти та люди похилого віку, з іншого - працюючи на чужині, заробітчани втрачають власне здоров’я, не отримуючи при цьому кваліфіковану медичну допомогу, зазнають впливу важкої фізичної і часто ненормованої праці, насильства з боку роботодавців, в тому числі й сексуального, важких побутових умов, а крім цього, вони не мають гарантії щодо отримання зароблених грошей та правового захисту від злочинних елементів;
– зростання цін на товари і послуги на внутрішньому ринку, зокрема на житло, при існуючій низькій купівельній спроможності основної маси населення. Це, в свою чергу, призводить до нерівномірного розподілу коштів та ще більшого розшарування суспільства, оскільки найбідніші верстви не мають змога виїхати за кордон на заробітки;
– загальна зневіра, втрата національної самосвідомості, набуття чужих звичаїв та невластивого менталітету [1, с. 19].
Переходячи до світлої сторони можна сказати що найбільшим попитом за кордоном користуються робітничі професії – зварювальники, різноробочі і будівельники. Мінімум можна заробити в Польщі або Чехії, максимум у Вели¬кобританії, Ірландії. Достатньо високі заробітки також у Німеччині, Австрії, Італії, Франції, Іспанії, Нідерландах, Швеції, Данії, Бельгії. В Бельгії, зокрема, офіційно проживає 4 тисячі українців. Мінімальна заробітна плата нелегальних мігрантів у Бельгії становить 900 євро, середня – 1200 євро [2, с. 474-481].
Отже, якщо після стабілізації політичної ситуації в Україні, економіка країни розвиватиметься таким чином, що український мігрант матиме можливість отримати гідну заробітну плату, щоб забезпечити нормальні умови життя для своєї родини, соціальні гарантії, сприятливі умови для ведення бізнесу, у нього не буде потреби шукати низько кваліфіковану роботу чи роботу з високим рівнем травматизму за кордоном. Особливо перспективним, у цьому напрямку є, розробка заходів, для повернення на батьківщину молоді, яка навчається за кордоном, і може використовувати отриманий світовий досвід для ведення бізнесу в Україні.
Список використаних джерел:
1. Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення / І. Гнибіденко // Економіка України. – 2001 . – № 4. – С. 19.
2. Капітан В. Трудова міграція як аспект проблеми зайнятості в Україні / В. Капітан // Ефективність державного управління. – 2012. – Вип. 32. – С. 474-481.
3. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: //www.ukrstat.gov.ua.
