Анастасія Єрушева ,
5 курс, спец. «Фінанси і кредит», д/ф,
Наук. кер. Ковалевич Д.А. ,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНЕУ, м. Чернівці
Легальна зарплата- як основа добробуту громадян
Постановка проблеми. Нестабільність і невпевненість у сьогоденні та в майбутньому відчувають громадяни, зайнятість яких підпадає під поняття «тіньової».
Питання щодо негативних наслідків нелегальних трудових відносин, виплати заробітної плати «в конвертах» є проблемними явищами , що на сьогоднішній день залишаються актуальними.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у дослідження проблеми тіньової зайнятості та її детінізації зробили такі українські вчені та економістиі , які ґрунтовно досліджували зазначену проблему : С. Тютюнникова, В.Духов, Г. Задорожний, А. Баланда, В. Базилевич, А. Базилюк,, В. Гончарова, Е. Лібанова, І. Мазур, В. Мандибур, О. Макарова, І. Петрова, та ін.
Метою написання тези є визначення основних проявів тіньової зайнятості, чинників , які зумовлюють її виникнення та розвиток та запропонувати основні заходи щодо подолання проблем нелегальної зайнятості.
Виклад основного матеріалу. «Тіньова зарплата» або «зарплата в конвертах» – це зарплата, яка не зафіксована в бухгалтерських документах і з якої не здійснено відрахування ПДФО та єдиного соціального внеску.
Це не лише серйозна соціальна, але й економічна проблема. Адже, легалізація зайнятості та заробітної плати сьогодні є одним з пріоритетів державної політики зайнятості.
Використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить у собі низку негативних моментів, що суттєво впливають на життя людини. А саме, тіньова зайнятість негативно впливає на економіку, загрожує національній безпеці і суспільній моралі та особливо боляче б’є по трудових і громадських правах осіб, які змушені працювати в “ТІНІ”.
Несприятливий вплив тіньової зайнятості та „тіньової” заробітньої плати (так званої „зарплата в конвертах”) стосується й суспільної небезпеки, адже всі люди є споживачами послуг у сфері громадського харчування, торгівлі, транспорту, будівництва тощо, тож необхідна їх висока якість.
Крім цього, використання прихованих трудових відносин певним чином сприяє поширенню професійних захворювань, підвищенню рівня аварійності на дорогах, збільшення ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві, адже офіційно неоформлений працівник не проходить обов’язкового медичного обстеження, з ним не проводяться інструктажі, навчання з техніки безпеки, охорони праці тощо [3,с.48] .
Легальна зайнятість - не лише вимога законодавства, а перш за все – гарантія прав найманого працівника на стабільну роботу, заробіток, своєчасну відпустку та соціальні виплати. Це впевненість роботодавця у своєму робітнику, який з офіційним працевлаштуванням не лише отримує права, але й має виконувати обов’язки.
Погоджуючись на “тіньову” зайнятість, працівники повинні розуміти, що їх очікують ризики пов’язані з захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі скрутних життєвих обставин [ 4, с.11].
Відсутність офіційно оформлених трудових відносин позбавляє працівників отримувати :
- при досягненні пенсійного віку трудову пенсію, а при роботі без належного оформлення – весь трудовий стаж;
- відпускні за час щорічної відпустки і, відповідно, саму відпустку, що визначено законодавством України, грошову компенсацію за невикористану відпустку;
- допомогу по тимчасовій непрацездатності у випадку хвороби, а жінки допомогу по вагітності і пологах отримують в мінімальному розмірі;
- суму індексації заробітної плати у зв’язку із зростанням цін;
- доплату за роботу в нічний час, за надурочні роботи і роботу у святкові дні;
- щомісячну компенсацію збитку у випадку трудового каліцтва або професійного захворювання, а також одноразову допомогу (у тому числі родині у випадку смерті працівника);
- вихідну допомогу (середньомісячну зарплату) при звільненні через скорочення штатів;
- допомогу по безробіттю, розмір якої залежить від офіційного заробітку;
- в разі трудового спору з роботодавцем будь-яку можливість повернути через суд належні вам суми, компенсації і взагалі висунути претензії роботодавцеві, тому що ви працюєте як нелегал та підтверджуючих документів про виконану вами роботу немає [ 1,с.4].
На сьогоднішній день існує велика кількість випадків, коли працівники отримують офіційну зарплату на рівні або меншу за мінімальну, а решту зарплати – у „конверті”. Це явна ознака прихованої зайнятості, коли людей оформлюють на роботу погодинно, проставляють їм у табелі робочого часу 2 або 4 години, тоді як вони працюють по 8 годин на день. Відповідно й показують зарплату за 2 або 4 години, а решту платять «у конвертах».
З великою кількістю працівників роботодавці взагалі не укладають трудові відносини з метою мінімізації витрат та отримання максимального прибутку. Від несплати податків і внесків з тіньових доходів країна втрачає величезну суму доходів до бюджету, Пенсійного та інших страхових фондів, а працівники при цьому втрачають частку майбутньої пенсії та залишаються без відповідного соціального захисту та соціального забезпечення.
З метою подоланя тіньової зайнятості слід провести низку наступних заходів [ 2,с.5]:
-удосконалення законодавчої бази у сфері трудових відносин;
- створення умов, що сприятимуть легалізації тіньової економіки та зниженню податкового навантаження на фонд оплати праці;
- створення умов для легалізації через оподаткування тіньових доходів окремих категорій працюючих у сфері побутових послуг, послуг охорони здоров'я, освіти, транспорту тощо;
- посилення фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків;
- вивченя та упровадження світового досвіду щодо обмеження масштабів тіньвого ринку праці.
Отже, зарплата в конвертах загрожує втратою цілої низки прав і соціаль¬них гарантій, передбачених чин¬ним законодавством України. Тому, щоб уникнути таких негативних наслідків, самі працівники повинні розуміти необхідність оформлення трудових відносин для власного добробуту сьогодні та в майбутньому, захисту своїх конституційних прав.
Список використаних джерел
1. Довжук Б. Що втрачає працівник у «тіньовому» секторі [Текст] / Б .Довжук // Праця і зарплата. – 2011. - № 9. – С. 4-5
2. Петрова І.Л. Заходи економічної та соціальної політики в сегменті неформальної зайнятості [Текст] //Україна: аспекти праці. – 2007. – № 3. – С. 3-7;
3. Пушкаренко П. Генезис і соціально-економічні наслідки тіньової економіки [Текст] / П. Пушкаренко, М. Логвиненко // Економіка України. – 2004. – №10. – С. 43–49
4. Рєпін К. Неофіційні зарплати та соціальне благополуччя [Текст] / К.Рєпін // Проблеми тіньової економіки та її вплив на соціально-економічний стан країни// Соціальний захист. – 2009. – №8. – С.10-12.
