6 курс, спец. «Менеджмент організацій», з/ф, Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Науковий керівник – Незвещук-Когут Т.С., к.е.н.
Особливості забезпечення конкурентоспроможності підприємств туризму в сучасних умовах політичної кризи
Впродовж останніх років кризові явища, що спостерігаються в Україні, чинять значний вплив на підприємства переважної більшості галузей національної економіки. Особливого впливу зазнають підприємства сфери туризму, особливо ті, які орієнтовані на в’їзний та внутрішній туризм, готельні підприємства та аналогічні засоби розміщення. Загалом, туризм – це галузь, яка достатньо чутливо ставиться до різного роду несприятливих проявів, що мають економічний, кліматичний, політичний та інший характери, а попит на туристичні продукти прямо залежить від впливу різних факторів зовнішнього середовища. Економічні та політичні реалії України, міжнародна фінансова криза останніх років суттєво вплинути на потік туристів та прогнозні показники діяльності туроператорів і турагентів. Однак, незважаючи на це, туристичний сектор спромігся уникнути критичної точки та залишається одним із секторів, що забезпечують значний потенціал економічного росту регіону, країни. У таких умовах для вітчизняних підприємств туристичного бізнесу постає потреба вибору адекватної конкурентної стратегії, яка б забезпечила захист своєї позиції від впливу негативних зовнішніх факторів та дій конкурентів на ринку, і дала можливість зміцнювати її шляхом ведення власних наступальних дій. Дослідження проблем конкурентоспроможності підприємств туристичного та готельного бізнесу здійснювали такі науковці як Бабанчикова О.А., Грабовенська С.П., Леонт’єва Ю.Ю., Подлепіна П.О. та інші, однак, сучасні проблеми політичної кризи України ставлять перед туристичними підприємствами нові виклики та змушують шукати нові механізми підвищення конкурентоспроможності власного туристичного продукту. Зазначимо, що конкуренція – це сукупність об’єктивних відносин, перш за все, економічних, між господарюючими суб’єктами в умовах ринку, що носять динамічний характер постійного суперництва товаровиробників за прихильність споживачів на основі певних переваг своєї продукції (послуг). За рівнем економічних об’єктів, що конкурують, конкурентоспроможність розглядають на рівні країни, галузі, підприємства, товару [4]. Дотримуючись такої позиції Подлепіна П.О. відзначає, що конкурентоспроможність – це складне багаторівневе поняття, аналіз і оцінку якого необхідно найтіснішим чином пов’язувати з конкретним його рівнем., у т.ч.: національна конкурентоспроможність (внутрішній макроекономічний потенціал, зовнішньоекономічні зв’язки, державне регулювання, науково-технічний потенціал, інфраструктура, інвестиційний клімат тощо), галузева конкурентоспроможність (забезпечення технічних, економічних і організаційних умов для створення виробництва та збуту продукції, що задовольняє вимоги конкретних груп), конкурентоспроможність підприємств (рентабельність виробництва, характер інноваційної діяльності, ефективність стратегічного планування і менеджменту, кваліфікація персоналу, технологічний рівень виробництва), конкурентоспроможність товарів та послуг (комплекс споживчих, цінових і якісних характеристик товару чи послуги, що визначають його успіх як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках) [5]. Зважаючи на це, виявлення дієвих механізмів, факторів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств є актуальною проблемою як на рівні окремого підприємства, та його товару чи послуги, так на рівні регіону та країни в цілому. Аналізуючи ситуацію, яка склалася в Україні наприкінці 2013 р. та на початку 2014 р., Всеукраїнська асоціація туроператорів відзначає, що через революційні настрої в Україні потік іноземців скоротився на 30-50%, незважаючи на те, що в останні роки відзначався стабільне зростання потоку іноземних туристів. Точно оцінити втрати галузі від політичної нестабільності можна буде за підсумками роботи операторів за перший квартал року. Крім того, відомства закордонних справ багатьох країн радять туристам не наближатися до небезпечних місць у Києві та регіонах, що також негативно пливає на кількість туристичних подорожей в Україну. У такій ситуації не достатньо застосовувати конкурентну політику лише на рівні туристичних підприємств, ефективне запобігання зниження конкурентоспроможності туристичного продукту та подолання зниження туристичних потоків в Україну мають мати системний характер, та передбачати забезпечення конкурентоспроможності країни, галузі, підприємства і конкретного товару – за всіма рівнями ієрархічної декомпозиції конкурентоспроможності. Відсутність комплексного підходу до формування позитивного іміджу туристичного продукту України на світовому туристичному ринку, матиме негативний вплив не лише на туристичні підприємства, а й на конкурентоспроможність усієї галузі. Тому підсумовуючи вищенаведене, можна стверджувати, що конкурентна політика повинна мати комплексний характер, тобто складатись з окремих складових на рівні держави, галузі, підприємства, товару чи послуги. А в умовах кризи туристичні підприємства повинні співпрацювати з місцевими органами влади, брати участь у розробці регіональних програм розвитку як туристичної галузі, так і регіону в цілому та мати за мету максимальне використання природно-рекреаційного та туристичного потенціалу. Розробка конкурентної політики повинна стати основним засобом задоволення потреби споживача і, як наслідок, ефективної роботи підприємства.
Список використаних джерел 1.Бабанчикова О.А. Управление конкурентоспособностью гостиничного предприятия: теория и практика / О. А. Бабанчикова. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rguts.ru/files/electronic_journal/number18/1.doc 2. Грабовенська С.П. Стратегія розвитку готельного господарства / С. П. Грабовенська. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://joomla.spkneu.org/ 3. Леонт’єва Ю.Ю. Дослідження можливостей використання існуючих методів оцінки конкурентоспроможності для готельних підприємств / Ю.Ю. Леонт’єва, К.А. Рудакова // Науково-технічний збірник. – 2012. – № 102. – 499-503 с. 4. Конкурентоспроможність підприємства : оцінка рівня та напрями підвищення : [монографія / за аг. Ред.. О.Г. Янкового]. Одеса : Атлант, 2013. – 470 с. 5. Подлепіна П.О. Конкурентоспроможність як чинник підвищення ефективності функціонування готельних підприємств. / П.О. Подлепіна // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2013. - №1042. - 128-131с.
