Апопій Олег,
5 курс, с-ть «Фінанси і кредит», д/ф
Наук. Кер. – Столяров В.С.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці.
Грошові потоки підприємства в ринкових умовах господарювання
Постановка проблеми.
Очевидно, що брак досвіду функціонування підприємств України в ринкових умовах, недостатнє вирішення проблеми управління їх грошовими потоками як в методологічному, так і прикладному аспектах призводить до того, що у вітчизняній практиці аналізу, рух коштів практично не береться до уваги. Це зумовлює ігнорування найбільш важливої – динамічної частини бізнесу і породжує низку серйозних проблем, пов’язаних з необґрунтованістю та хаотичністю управління і загостренням загальної проблеми неплатежів. У зв’язку з цим, тема статті, в якій сформульовано теоретичні положення та розроблено деякі практичні рекомендації щодо управління грошовими потоками підприємства, є актуальною.
Аналіз досліджень і публікацій.
Питання сутності грошових потоків та методів управління ними з різним ступенем теоретичного та практичного висвітлення розглянуто в багатьох іноземних перекладних виданнях останнього часу: В. Ковальова, Дж. К. Ван Хорна, Є. Брігхема, Е. Нікбахта, Є. Стоянової, І. Балабанова, Т. Райса та інших. Свій внесок у розробку аналітичного забезпечення управління грошовими потоками зробили і вітчизняні вчені: Бланк І.О.,Крамаренко Г.О.,Кірейцев Г.Г.,Керанчук Л.С.,Коваленко Л.О., Ремньова Л.М.,Лігоненко Л.О.,Ситник Г.В. та ін.
Віддаючи належне важливості таких досліджень в області теорії фінансів підприємств та менеджменту, слід зазначити, що:
1. Категорія «грошовий потік» має безліч трактувань, як у зарубіжних, так і у вітчизняних джерелах. Існуюче різноманіття формулювань і підходів до визначення грошового потоку, ускладнює розуміння даної економічної категорії.
2. Кількість публікацій, присвячених питанням оптимізації грошових потоків, залишається незначною. Проблема комплексного підходу до оптимізації грошових потоків недостатньо розкрита. Найчастіше дослідження проводяться у вузькому напрямку і не відображають впливу безлічі факторів, під впливом яких знаходяться процеси формування і використання грошових потоків.
3. Способи управління чинниками, що впливають на грошові потоки, потрібно розглядати суто з позиції їх оптимізації. З метою визначення пріоритетних шляхів оптимізації, необхідно ранжування факторів, впливаючих на грошові потоки промислових підприємств.
4. Система оптимізації грошових потоків неповноцінна без ефективної реалізації фінансового планування, що підвищує роль стратегічного, поточного та оперативного фінансового планування у системі оптимізації грошових потоків підприємств.
Метою статті є дослідження проблемних аспектів управління та оптимізації грошових потоків підприємства в ринкових умовах господарювання.
Виклад основного матеріалу.
Результати наших досліджень впливу оборотних активів на чистий грошовий потік промислових підприємств сприяли позиціонуванню систем нормування оборотних засобів та планування руху грошових коштів, як одних з найбільш ефективних способів оптимізації грошових потоків. Оборотні активи по суті своїй є мобільними засобами підприємства, ними легко маніпулювати, вони більш еластичні і швидше реагують на зміни.
Заходи щодо зниження наднормативних запасів сировини і матеріалів, витрат у незавершеному виробництві, готової продукції на складах і інших запасів, а також дебіторської заборгованості впливають на величину грошових потоків, а саме зумовлюють зростання вхідного грошового потоку за поточною діяльністю. Утворення запасів сировини і матеріалів нижче нормативу, може спровокувати поповнення оборотних коштів до нормативного рівня, що викличе зростання вихідного грошового потоку. Таким чином, розглядати оптимізацію грошових потоків підприємств у відриві від проблем нормування оборотних активів недоцільно.
Наднормативні обсяги товарно-матеріальних цінностей, готова продукція на складах, товари для перепродажу, відвантажені товари, незавершене виробництво, дебіторська заборгованість, залишки коштів на рахунках і в касі - це ресурси,що простоюють,вони вилучені з обігу і не приносять ніякої вигоди. В цілях оптимізації грошових потоків, вивільнення відвернених коштів, необхідно застосовувати систему нормування оборотних активів. Норматив - це встановлення оптимальної кількості оборотних активів, розрахований з урахуванням специфіки діяльності підприємства. Перевищення над нормативом загрожує простоєм грошових ресурсів, упущеною вигодою, а також зростанням витрат на утримання понаднормативних запасів (заготівельно-складські витрати, витрати на охорону тощо), а зниження - зривом виробничого процесу, дефіцитом грошових коштів та іншими негативними наслідками. Таким чином, необхідний суворий та регулярний контроль за дотриманням нормативів.
Наявність дебіторської заборгованості означає, що підприємство виступає в ролі добровільного кредитора, та грошові кошти, що належать підприємству, перебувають в обороті у контрагента, часто абсолютно безкоштовно. Така ситуація уповільнює утворення потенційного вхідного грошового потоку, що негативно позначається як на чистому грошовому потоц,такі і у вигляді упущеної вигоди від реінвестування коштів.
Надлишок грошових коштів на рахунках і в касі підприємства також свідчить про простій коштів, які могли бути ефективно використані і принести дохід. Однією з цілей оптимізація грошових потоків підприємства є підтримання його ліквідності на оптимальному рівні. «Оптимальність» визначається з урахуванням оцінки упущеної вигоди від інвестиційної діяльності.
Таким чином, при розподілі коштів слід шукати баланс між двома взаємовиключними цілями - підтриманням ліквідності підприємства і забезпеченням рентабельності його діяльності.
Зростання вхідного грошового потоку за поточною діяльністю стимулюється в результаті активної роботи по виконанню нормативів. У свою чергу нормативи повинні систематично переглядатися, бути гнучкими, відповідати мінливим умовам виробничого процесу та кон'юнктурі ринку. Така політика підвищить роль нормування в оптимізації грошових потоків підприємства та принесе бажані результати.
Планування руху грошових коштів представлено фінансовими планами,які відрізняються один від одного, як за періодом,що охоплюється, так і за ступенем деталізації. В ході дослідження ми проаналізували пропозиції щодо складання фінансових планів,описаних в різних наукових працях, і пропонуємо найбільш ефективну на наш погляд методику складання бюджету руху грошових коштів, платіжного календаря та реєстру платежів. Планування руху грошових коштів необхідно проводити з урахуванням ієрархії планів. Так бюджет руху грошових коштів на рік у помісячній розбивці повинен відповідати вимогам, відображеним у прогнозі руху грошових засобів і стратегії розвитку підприємства на тривалу перспективу. Платіжні календарі, які розробляються на тиждень або декаду, мають складатися в ув'язці з місячним планом руху грошових коштів, а реєстр платежів повинен відповідати планам, відбитим в платіжних календарів. Такий підхід обумовлює порядок та систематизацію планування грошових потоків.
Зазначені способи оптимізації грошових потоків відрізняються високою результативністю, легкі і зручні в застосуванні. Цими способами можна оптимізувати грошові потоки і досягти бажаного результату за короткий проміжок часу. Підприємства, які не приділяють достатньої уваги оптимізації грошових потоків, стикаються з великою кількістю проблем, основними з яких є: зниження платоспроможності, ліквідності, упущення вигоди від ефективного використання грошових коштів, скорочення оборотності оборотних активів.
Системи нормування і планування позиціонуються нами як ключові на шляху до підвищення ефективності використання грошових коштів. Однак обмежуватися лише нормуванням та плануванням оборотних активів на шляху до оптимізації грошових потоків не варто. До принципів, що позитивно впливають на грошові потоки також відносяться: нарощування обсягів виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт, що є основними джерелами доходів; диверсифікованість інших джерел доходів, розширення спектру продукції,надаваних послуг, виконуваних робіт; ефективне використання основних засобів, збільшення коефіцієнта корисного використання, застосування заходів щодо скорочення простою основних засобів; ефективне використання трудових ресурсів, застосування заходів щодо збільшення продуктивності праці, скорочення простою трудових ресурсів; ефективна цінова і постачальницька політика, своєчасне реагування на зміну кон'юнктури ринку, інфляційне подорожчання; аналіз ринку кредитних ресурсів, пошук ресурсів на найбільш вигідних для підприємства умовах; оцінка платоспроможності контрагентів при укладенні договорів на виконання робіт, надання послуг, реалізацію товарів; раціональна інвестиційна політика та інші способи, які прямо, або опосередковано забезпечують зростання вхідних грошових потоків, зменшення вихідних грошових потоків, зростання чистого грошового потоку і як наслідок, маси вільних грошових коштів у розпорядженні підприємства. Зазначені методи оптимізації грошових потоків є основоположними і повинні відображатися в стратегії розвитку підприємства на тривалу перспективу.
Таким чином,узагальнивши теоретичні дослідження з управління та оптимізації грошових потоків підприємства в ринкових умовах господарювання й дослідивши проблемні аспекти цього питання, ми дійшли таких висновків:
1. Одним з головних завдань раціоналізації діяльності підприємств є визначення факторів, що впливають на рух грошових коштів та пошук шляхів впливу на ці фактори в цілях підвищення ефективності використання коштів та оптимізації грошових потоків. Здійснюючи свою діяльність, підприємства повинні прагнути до того, щоб максимально ефективно використовувати всі наявні ресурси - трудові, матеріальні і фінансові. Простій ресурсів тягне за собою витрати, що не компенсуються та негативно позначаються на фінансовому результаті діяльності підприємства ,а також на вхідних грошових потоках від поточної діяльності у вигляді втраченої вигоди.
2. В цілях збільшення вхідних грошових потоків за поточною діяльністю, підприємствам необхідно розширювати спектр додаткових послуг та робіт, проводити диверсифікацію виробництва, реалізовувати заходи по захопленню більшої частки ринку. В цьому випадку простій ресурсів підприємств знижується, з'являються додаткові можливості їх використання, зростає кількість джерел надходження грошових коштів, що в підсумку обумовлює зростання вхідних грошових потоків за поточною діяльності.
3. Здійснити реорганізацію виробничих запасів. Рознести їх по категоріях за ступенем важливості для стабільності діяльності компанії, зменшивши обсяги тих видів запасів, які не є критичними для функціонування бізнесу. Зменшити розміри непорушних запасів (або запасів, що зберігаються в якості буфера) за рахунок досягнення домовленості про більш короткий термін виконання замовлення на поставку такого товару. Працювати з постачальниками над питаннями прискореної поставки, надавши їм стимули у вигляді більш привабливих для них умов оплати.
4. При укладені договорів з контрагентами особливу увагу необхідно приділяти строкам та видам розрахунків за продукцію, роботи, послуги.Необхідно аналізувати ліквідність, платоспроможність та фінансову стійкість замовників.
Ефективна робота з внутрішньою та зовнішньою дебіторською заборгованістю у вигляді особистих переговорів з дебіторами, прив’язки заробітної плати менеджерів до реального збору коштів з контрагентів, листування, судових санкцій, послуг сторонніх спеціалізованих організацій та інших методів дозволяє максимізувати вхідні грошові потоки за поточною діяльністю.
5. Для оптимізації вихідних грошових потоків підприємства встановити розмежування виплат кредиторам за рангом пріоритетності. Розділити постачальників на категорії за ступенем їх важливості для діяльності і прибутковості підприємства.Інтенсифікувати контакти з критично важливими постачальниками для зміцнення прагнення до співробітництва, відкласти здійснення платежів менш важливим постачальникам.Знайти альтернативних постачальників, що пропонують більш вигідні умови, і використовувати цю інформацію для подальших переговорів з нинішніми постачальниками.
6. Переглянути інвестиційні плани та відмовитися від тих інвестиційних витрат, які не можуть дати негайну або швидку віддачу для компанії. А також змінити графік інвестицій,зменшивши пікове навантаження на грошові потоки, шляхом перегляду етапів вкладень так, щоб супутній відтік грошових коштів не погіршував б здатність компанії здійснювати інші термінові платежі.
7. Збільшити надходження коштів із зацікавлених фінансових джерел, не пов'язаних із взаємною торгівлею,шляхом змін фінансових умов короткострокового фінансування, запропонованого банком у сторону його поліпшення. Переглянути умови боргу підприємства (відстрочення виплати основної суми, зниження процентної ставки), та вивчити можливість рефінансування кредитів в інших банках.
Список використаних джерел:
1. Бабенко А.В. Система управління фінансовими потоками промислового підприємства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг та кредит» / А.В. Бабенко. — Донецьк, 2006. — 20с.
2. Білик М.Д. Грошові потоки підприємств у мікро та макроекономічному аспекті // Фінанси України. – 2007. - №6. – С. 13.
3. Грушківський В.Г. Теоретичні і практичні аспекти управління грошовими потоками на підприємстві // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - №3. – С. 36.
4. Губачова О.М. Деякі аспекти управління рухом грошових коштів та їх вплив на фінансовий стан підприємства // Економіка і регіон. – 2005. - №2(5). – С. 109-114.
5. Гудзь Т.П. Система раннього виявлення та подолання фінансової кризи підприємств: монографія / Т.П. Гудзь. — Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2007. — 166с.
6. Економічна діагностика: Навч. посіб. / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник. — К.: Знання, 2012. — 318 с.
7. Єлісєєва О.К. Методи та моделі оцінки і прогнозування фінансового стану підприємств: монографія / О.К. Єлісєєва, Т.В. Решетняк. — Краматорськ: ДДМА, 2007. — 208с.
8. Караченцева І.О., Удосконалення методичних підходів до оцінювання фінансової безпеки підприємства в умовах кризи [Текст]/ І.О. Караченцева // «Наукові дослідження молоді – вирішення проблем європейської інтеграції» - Харків, 2010
9. Фінансовий контролінг: Методи та інформаційні технології / Івахненков С.В., Мелих О.В. — К., 2009. — 319 с.
10. Федотова М. А Как оценить финансовую устойчивость предприятия. // Финансы. – 2009. – № 6. – с. 48
