На сучасному етапі економічного розвитку, в умовах трансформації національної економіки, серед проблем, пов’язаних з виходом України з кризового стану, важливе місце посідає завдання формування ефективної банківської системи. Як найважливіший елемент відтворювальної структури економіки банківські установи організують рух і перерозподіл ресурсів суспільства в їх грошовому виразі. Через банківську систему проходять грошові розрахунки і платежі господарюючих суб’єктів та населення в цілому. Саме комерційні банки виконують важливу функцію мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів і перетворення їх у реальний капітал, здійснюючи різноманітні кредитні, інвестиційні та інші операції і забезпечуючи, таким чином, потреби економіки в додаткових ресурсах.
Серед суб’єктів фінансово-господарської діяльності комерційні банки – це саме та галузь, яка повинна бути спроможна своєчасно прогнозувати динаміку економічної кон’юнктури, а також якнайшвидше та досить гнучко реагувати на будь-які зміни, що відбуваються на фінансовому ринку.
Нормальному розвитку вітчизняної банківської системи перешкоджають численні об’єктивні й суб’єктивні чинники, наприклад, дуже низькі доходи переважної більшості населення України , так і не відновлена повною мірою довіра населення до комерційних банків, відсутність належної системи гарантування банківських вкладів тощо.
До розряду суб’єктивних чинників, які гальмують розвиток банківської системи, слід зарахувати вузькість асортименту пропонованих послуг (якщо у провідних закордонних — до трьохсот видів послуг, то в українських — набагато менше), наявність проблемних кредитів, відсутність кредитних історій, кредитних бюро. До цього переліку необхідно додати ще й проблеми, пов’язані з ліквідністю застав [3,c.516].
Найважливішими проблемами, які нині постали перед банківською системою України є:
1. Недостатній рівень капіталізації банків, оскільки капітал банківської системи залишається недостатній для стабільного її функціонування і розвитку, що гальмує розширення масштабів операцій у реальному секторі економіки;
2. Низька якість банківських активів і пов'язана з цим проблема значних кредитних ризиків, характерних для головного виду банківської діяльності – позичкових операцій;
3. Проблема оптимізації банківської системи, тобто потреба злиття та приєднання неконкурентоспроможних банків, що залишилися на ринку, з метою зменшення структурних диспропорцій у розвитку банківської системи України;
4. Проблема територіальної нерівності банківської системи, що характеризується високою концентрацією банків та їх активів у межах певного регіону;
5. Розвиток процесу денаціоналізації вітчизняної банківської системи, а саме стрімке збільшення присутності іноземного капіталу у банківській системі України.
Банківська система України гостро відчуває недосконалість, а в окремих випадках — відсутність належної нормативно-правової бази. Зокрема це стосується захисту прав кредиторів, формування спостережних рад комерційних банків, стимулювання підвищення капіталізації та збільшення обсягів залучення коштів фізичних і юридичних осіб, недопущення перекладання на банки не властивих їм функцій контролюючих органів і т.п. Водночас багато нормативно-правових актів, що регламентують банківську діяльність, мають переважно організаційно-адміністративний характер і тому навряд чи можуть дати бажаний ефект у справі неухильного та стабільного розвитку банківської системи [4,c.463].
Однією з основних цілей банку є його розвиток. Важливою умовою забезпечення успішного розвитку банку є його фінансовий розвиток, який насамперед пов'язаний із розширенням діяльності та обсягів фінансових операцій, визначальними параметрами фінансового розвитку банку є: розширення асортименту банківських продуктів, що потребує постійного вдосконалення та пристосування до потреб і вимог різних категорій клієнтів; забезпечення високого рівня обслуговування клієнтів з метою залучення нових та утримання наявних; інтенсифікація участі банківських установ на ринку цінних паперів; утримання відмінної якості кредитного портфелю; зміна у динаміці ринкової частки банку за окремими напрямами діяльності; динаміка абсолютного значення прибутку банку з урахуванням інфляційних факторів, а також зміна у динаміці відносних коефіцієнтів прибутковості активів та капіталу.[1,c.25-26]
На нашу думку, першочерговими кроками у справі сприяння розвитку банківської системи України мають бути:
• підвищення мінімального розміру капіталу регіональних та міжрегіональних комерційних банків;
• зростання реальних доходів населення і зміцнення корпоративних фінансів;
• зниження існуючих норм нарахування відсотків на резервні фонди;
• розширення участі комерційних банків у заснуванні страхових компаній;
• розвиток системи рефінансування банків НБУ;
• банківська діяльність повинна базуватися на засадах корпоративного управління, що передбачає забезпечення відкритості, прозорості, рівності та неупередженості, дотримання ділової етики, відповідальності перед клієнтами, суспільством і державою;
• слід адекватно вирішити проблемі відкриття в Україні філій іноземних банків. Зокрема уникнути неконтрольованості таких філій можна було б шляхом поширення на них національного режиму банківського нагляду та залучення цих філій до національної системи страхування банківських депозитів;
• важливим напрямом державного регулювання банківської діяльності є створення ефективної системи оподаткування. Основне завдання податкового впливу на діяльність банків – забезпечувати переорієнтацію вкладень банків у реальний сектор економіки та обмежувати їх участь у схемах, що використовуються економічними суб'єктами для ухилення від сплати податків;
• одним із визначних факторів розвитку банківської системи є формування сучасної правової бази розвитку банківської сфери;
• з метою виявлення передумов виникнення фінансових проблем у банківській сфері необхідно удосконалити процедуру банківського нагляду на основні оцінки ризиків.
Отже, саме використання таких заходів в подальшому сприятиме розвитку, підвищенні фінансової та економічної стабільності, стійкості вітчизняної банківської системи та її інтеграції до міжнародної банківської рівня.

Список використаної літератури.
1. Вовчак О. Меда Н. Фінансова стратегія розвитку банку як передумова ефективності його діяльності //Банківська справа.-2008.-№3.-с.23-36.
2. Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк Операції комерційних банків: – 2-ге вид., доп. – Львів: ЛБІ НБУ, 2001.– 516 с.
3. Петрук О.М. Банківська справа: Навч. Посібник / За ред.д.е.н., проф. Ф.Ф.Бутинця. – К.: Кондор.,2004.- с.461 -465.