Четвер, 28.03.2024, 20:22
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Соловйова М., МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНИ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Міжнародна конкурентоспроможність України » Соловйова М., МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНИ...
Соловйова М., МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНИ...
conf-cvДата: Вівторок, 24.12.2013, 18:02 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Марина Соловйова,



2 курс, спец. "Економіка підприємств", д.ф.н.,
Наук. кер. - Рубек Н. А.,
ДонНАБА,
м. Макіївка




МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ



Міжнародна конкурентоспроможність України завжди була однією з ключових проблем, які визначають вибір пріоритетів національного економічного і соціального розвитку країни в умовах глобалізації. Однак сьогодні, коли вирішується доля асоціації України з ЄС, включення її до міжнародного економічного співтовариства як рівноправного партнера, питання конкурентоспроможності національної економіки на світовій арені набуває особливої актуальності.
Значний науковий внесок у дослідження різних аспектів конкурентоспроможності економіки України зробили такі науковці як В. М. Геєць, Я. А. Жаліло, І. В. Крючкова, В.Д. Лагутін , Ю.В. Макогон, І. С. Скороход та інші.
Подальшого вивчення потребує визначення основних напрямів підвищення конкурентних позицій української економіки в умовах євроінтеграційних процесів. Метою даної статті є дослідження рівня конкурентоспроможності України на основі аналізу існуючих рейтингів конкурентоспроможності країн світу та визначення напрямів її підвищення.
Як економічна категорія конкурентоспроможність національної економіки характеризує стан суспільних відносин у державі щодо забезпечення умов стабільного підвищення ефективності національного виробництва, адаптованого до змін світової кон’юнктури та внутрішнього попиту на основі розкриття національних конкурентних переваг та досягнення кращих, ніж у конкурентів, соціально-економічних параметрів [1, с. 46].
Сучасна практика рейтингування конкурентоспроможності країн базується на двох основних методиках: лозаннській (IMD - Міжнародний інститут розвитку менеджменту) та гарвардсько-давоській (WEF – Всесвітній економічний форум). IMD оцінює кожну країну на основі аналізу близько 330 критеріїв по чотирьох основних напрямах: стан економіки, ефективність уряду, стан ділового середовища і стан інфраструктури.
За методикою WEF складається рейтинг країн за показником індексу глобальної конкурентоспроможності (GCI), який, в свою чергу, визначається за 12 основними критеріями: 1) державні та суспільні установи (інституції); 2) інфраструктура; 3) макроекономічна стабільність; 4) охорона здоров'я та початкова освіта; 5) середня, вища та професійна освіта; 6) ефективність товарного ринку; 7) ефективність ринку праці;8) рівень розвитку фінансового ринку; 9) технологічна готовність; 10) розмір ринку; 11) удосконалення бізнесу; 12) інновації.
Починаючи з 2004 року Всесвітній економічний форум щорічно оприлюднює звіт про конкурентоспроможність країн світу. За даними звіту ВЕФ про глобальну конкурентоспроможність у 2012–2013 роках Україна серед 144 країн посідала 73-є місце проти 82-го у 2011–2012 роках. Провідні позиції займали Швейцарія, Сінгапур та Фінляндія; сусідні країни – Російська Федерація та Польща – випереджали Україну за показниками конкурентоспроможності, посідаючи, відповідно 67 і 41-е місця у загальному рейтингу (табл. 1).
Таблиця 1.
Ранжування країн за індексом глобальної конкурентоспроможності
за 2012-2013 роки
Країна Місце у рейтингу Значення індексу
Швейцарія 1 5,72
Сингапур 2 5,67
Фінляндія 3 5,55
Швеція 4 5,53
Нідерланди 5 5,50
Китай 29 4,83
Естонія 34 4,64
Польща 41 4,46
Казахстан 51 4,38
Росія 67 4,20
Чорногорія 72 4,14
Україна 73 4,14
Уругвай 74 4,13
Грузія 74 4,07

Згідно з звітом за 2013-2014 роки [2] список країн за конкурентоздатнісю очолюють США, друге місце посідає Швейцарія, за нею розміщуються відповідно Данія, Швейцарія, Швеція, Німеччина, Фінляндія, Сингапур. Замикають десятку Японія, Велика Вританія і Нідерланди. Росія посідає 58 місце, поступаючись Китаю та Індії, які випереджають інші великі країни, що розвиваються.
Україна в Індексі глобальної конкурентоспроможності за 2013-2014 роки опустилася в світовому рейтингу на 11 позицій, отримавши показник 4,05 бали з 7 можливих, і перемістилася на 84-у позицію серед 148 країн. Якщо роком раніше країна піднялася в Індексі глобальної конкурентоспроможності на 9 позицій, то протягом 2013 року вона фактично повернулася на свої позиції 2011 року, так як до рейтингу було включено чотири нові країни, дві з яких - Лаос і Туніс - обійшли Україну, посівши відповідно 81 і 83 місця. Як бачимо, за глобальним індексом конкурентоспроможності, Україна традиційно посідає досить низькі позиції в порівняні з іншими країнами.
Якщо брати до уваги більш чітке розмежування показників індексу глобальної конкурентоспроможності на субіндекси: базові вимоги (1-4 показники), підсилювачі ефективності (5-10 показники) та фактори інновації та розвитку (11-12), то Україна має наступні позиції (табл. 2) [3].
Таблиця 2.
Складові індексу глобальної конкурентоспроможності України
Складові індексу глобальної конкурентоспроможності 2012-2013
(144 країни) 2013-2014
(148 країн)
бал рейтинг бал рейтинг
Базові вимоги 4,4 79 4,27 91
Якість інститутів 3,1 132 2,99 137
Інфраструктура 4,1 65 4,07 68
Макроекономічна стабільність 4,4 90 4,2
Охорона здоровя і початкова освіта 5,8 62 5,84 62
Підсилювачі ефективності 4,1 65 4,01 71
Вища освіта і професійна підготовка 4,7 47 4,75 43
Ефективність ринку товарів і послуг 3,8 117 3,81 124
Ефективність ринку праці 4,4 62 4,18 84
Рівень розвитку фінансового ринку 3,5 114 3,46 117
Теннологічна готовність 3,6 81 3,03 94
Розмір ринку 4,6 38 4,6 38
Інновації та розвиток 3,4 79 3,36 95
Конкурентоспроможність бізнесу 3,7 91 3,68 97
Інновації 3,2 71 3,03 93
Глобальний індекс конкурентоспроможності 4,1 73 4.05 84

Таким чином, у 2013–2014 роках майже всі показники погіршилися відносно 2012-2013 років. Протягом цього періоду за складовою «Базові вимоги» Україна опустилася до 91 місця порівняно з 79 у попередньому періоді, за складовою «Підсилювачі ефективності» - з 65 на 71; за складовою «Інновації та розвиток» - з 79 до 95 місця.
Водночас, можна відзначити непоганий стан справ з людським потенціалом – здоров’я населення та початкова освіта, вища освіта та підготовка займають лідируючі позиції, великі обсяги ринку забезпечені розміром держави, чисельністю населення та споживанням товарів і послуг. Гірше з інфраструктурою, технологіями, фінансами та бізнесом, а найгірше - з впровадженням інновацій та якістю інститутів.
Таким чином, за проаналізувавши результати звітів про глобальну конкурентоспроможність країн за останні два роки, можна стверджувати, що обтяжена структура та технологічна відсталість вітчизняного виробництва, низька якість державних інституцій та високий рівень корупції стоять на заваді використанню таких конкурентних переваг, як високий природний та значний інноваційний потенціал; високий рівень бюрократизації у сфері економічного регулювання, незахищеність громадянських та економічних інтересів суб’єктів господарювання унеможливлюють створення в Україні конкурентного ринку; недосконалість податкової, бюджетної та судової систем, незавершеність реформ у цій сфері не сприяють активному розвитку підприємництва; відсутність чіткого плану дій щодо формування інноваційної й водночас соціально орієнтованої моделі економічного розвитку перешкоджають створенню ефективної ринкової системи і підвищенню конкурентоспроможності національної економіки України.
За оцінками ВЕФ сьогодні Україна знаходиться на другій стадії розвитку, коли економіка орієнтована на ефективність, тобто економічне зростання залежить від ефективності. Підвищення рівня конкурентоспроможності на цьому етапі більшою мірою залежить від якості вищої освіти й професійної підготовки (5-а складова), від ефективного ринку товарів та послуг (6-а складова), функціонуючого на належному рівні ринку праці (7-а складова), розвиненості фінансового ринку (8-а складова), здатності використовувати наявні технології (9-а складова) і від обсягів внутрішнього й зовнішнього ринків (10-а складова).
Сьогодні, коли інтеграція з ЄС все ще залишається на рівні обговорення, а не практичних реформаторських дій, необхідно усвідомлювати, що Українська економіка ще достатньо слабка для конкуренції з європейськими країнами. Тож, значний період часу знадобиться нашій державі, упродовж якого відбуватиметься підготовка до вступу в ЄС. За цей період нашій державі необхідно буде забезпечити стабільний внутрішній розвиток, який передбачає створення надійних механізмів для подолання потенційних ризиків євроінтеграції, побудувати конкурентоспроможну економіку, здатну стабільно функціонувати в разі появи кризових явищ. Виведення економічного зростання країни на більш стабільну основу в майбутньому та підвищення рівня її конкурентоспроможності вимагатиме від України вирішення серйозних проблем, з яких найважливішими є:
- перебудова її інституційної структури;
- підвищення ефективності за рахунок розвитку конкуренції на внутрішніх ринках товарів і послуг;
- продовження реформи фінансово-банківського сектора.
Подальший розвиток відносин України з Європейським Союзом потребує: досягнення відповідних якісних характеристик, макроекономічної стабілізації та підвищення ефективності економіки нашої держави; дотримання умов, необхідних для вступу до ЄС; впровадження європейських норм і стандартів в економіку, соціальну політику, освіту, науку та техніку; адаптації українського законодавства до правових норм ЄС; розвитку та поглиблення регіональної інтеграції, встановлення та поглиблення прямих контактів із державами-членами та кандидатами в члени Євросоюзу. Тільки таким шляхом Україна зможе на гідних засадах інтегруватися у європейське співтовариство.
Список використаних джерел:
1. О. І. Ряба, Н. М. Шумило. Конкурентоспроможність України та напрями її підвищення. Вісник Хмельницького національного університету 2010, № 2, T. 3. С.44-47.
2. Всесвітній економічний форум. The Global Competitiveness Report 2013–2014.  Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/ WEF_GlobalCompetitivenessReport_2013-14.pdf
3. Аналіз індексу конкурентоспроможності України в 2013-2014 рр.  Режим доступу: http://infolight.org.ua/content....2014-rr

 
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Міжнародна конкурентоспроможність України » Соловйова М., МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНИ...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: