Оксана Салагор,
6 курс, спец. «Облік і аудит», з/ф,
Наук. кер. – Скрипник Н.В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Вплив міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на організацію обліку розрахунків з дебіторами
В сучасних умовах господарювання відчутної актуальності набуває процес трансформації вітчизняного бухгалтерського обліку у напрямку впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).
Прийняття міністерством фінансів України національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку є важливим кроком у напрямку переходу України до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, оскільки однією із загальних цілей міжнародних бухгалтерських організацій є застосування вимоги оцінки всіх фінансових інструментів за справедливою вартістю з визнанням реалізованих та нереалізованих доходів та витрат у тому звітному періоді, у якому вони виникли [5, с. 165]. Разом з тим, на сьогоднішній день мають місце деякі відмінності між обліковим відображенням дебіторської заборгованості у вітчизняній та міжнародній практиці.
Відповідно до міжнародних стандартів класифікація, визнання та оцінка дебіторської заборгованості на пряму не визначені. Проте, що стосується обліку фінансових інструментів, а також, відповідно дебіторська заборгованість визначається низкою інших МСБО. [2, с.31].
Так, наприклад, у МСБО 7 «Фінансові інструменти: опис» визначається загальний порядок для усіх підприємств: як фінансових так і не фінансових про відображення інформації у фінансовій звітності про фінансові інструменти.
Крім того, у МСБО 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання» подається інформація про облік фінансових інструментів щодо подання та розкриття інформації у фінансовій звітності, проте не регулює структуру даних які необхідно навести та повноту їх розкриття у фінансовій звітності [4, с. 63].
Також, МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» визначає шляхи визнання фінансових інструментів в обліку, поряд їх списання з балансу і, окрім того, первісної та подальшої оцінок.
Згадані вище стандарти не охоплюють всіх фінансові інструменти, це стосується і дебіторської заборгованості, як і всі господарські операцій, предметом яких є фінансові інструменти. Порядок визначення та шляхи використанні регулюються тими стандартами, які в тій чи іншій мірі регламентують облік будь-яких фінансових активів, фінансових зобов’язань, інструментів власного капіталу тощо.
Поряд з цим в МСБО, зокрема, у МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», наведено тільки загальні рекомендації стосовно розкриття відповідної інформації яка стосується обліку дебіторської заборгованості та та наведення даних про неї у фінансовій звітності.
При класифікації та визначенні дебіторської заборгованості у вітчизняній та зарубіжній практиці відсутні суттєві розбіжності, проте за кордоном, під дебіторською заборгованістю підприємства розуміють фінансовий актив, який є контрактним правом отримувати грошові кошти або цінні папери від іншої компанії [3, с. 500]; зобов’язання покупців чи інших контрагентів бізнесу перед підприємством, наприклад, з виплати грошей за реалізовані товари, продукцію, виконані роботи чи надані послуги.
Відповідно до МСБО обліку дебіторська заборгованість визначається як фінансовий інструмент, поряд з цим до фінансового інструменту відноситься тільки така дебіторська заборгованість, для якої необхідна наявність договірних відносин, тобто одночасне виникнення фінансових зобов’язань в однієї сторони і фінансового активу у іншої сторони [1, c. 137].
Згідно п. 11 МСБО 32, до фінансових активів належать:
• грошові кошти;
• контрактне право отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;
• контрактне право обмінювати фінансові інструменти з іншими підприємствами за потенційно сприятливих умов;
• інструмент капіталу іншого підприємства [5, c. 276].
Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок, що дебіторська заборгованість, у порядку погашення якої компанія повинна отримати грошові кошти або будь-які інші фінансові активи, вже сама по собі є фінансовим активом, а дебіторська заборгованість, яка утворилася у процесі бартерного обміну товарами (послугами), фінансовим активом не являється як така заборгованість, що утворилася внаслідок перерахування авансів і передплат на адресу постачальника товарів, робіт, послуг. Дана ситуація буде можлива у випадку, коли раптом не з’ясувалося, що поставок не буде і аванс підлягає поверненню на рахунок компанії. В останньому випадку дебіторська заборгованість перекваліфіковується на фінансовий актив.
Список використаних джерел:
1. Бондар М.І. Визнання фінансових інструментів з метою їх бухгалтерського обліку. / М.І. Бондар // Вчені записки: Зб. наук. праць. – Вип. 9. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 132-138.
2. Гаджиев Н.Г. Дебиторская задолженность в бухгалтерской (финансовой) отчетности в условиях реформирования учета. / Н.Г. Гаджиев, А.М. Казакаева // Международній бухгалтерский учет. – 2006. – №12 (96). – С. 31-35.
3. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. / С.Ф. Голов, В.М. Костюченко. – К.: Лібра, 2001. – 840 с.
4. Компендіум / [Проект Tacic «Навчання з бухгалтерського обліку в Україні»]. – К.: Делегація Європейської Комісії в Україні, Молдові та Білорусі, 2004. – 136 с.
5. Посібник з бухгалтерського обліку / [Проект Tacic Європейського Союзу «Навчальна програма з бухгалтерського обліку в Україні»]. – К.: Делегація Європейської Комісії в Україні, Молдові та Білорусі, 2004. – 554 с.
